В порівнянні з традиційними суспільствами, мешканці розвинутих країн рідше страждають від інфекційних захворювань. Цим завдячують, передусім, правилам гігієни, дотримання яких зменшує масштаби перенесення патогена. З іншого боку, хронічні захворювання, зокрема алергії, запалення кишківника, ожиріння й діабет, значно сильніше поширені в західних спільнотах, ніж серед жителів традиційних народів. Причину нещодавно з’ясувала міжнародна група науковців.
Племена Папуа - Нової Гвінеї не знають правил гігієни й хвороб цивілізації.
Різниця в стилі життя – до нього належить й спосіб харчування – відображається в складі флори кишківника. Міжнародна команда науковців в журналі «Cell Reports» розповіла, яким чином перехід до західного способу життя може змінити спектр видів мікробів, що живуть у кишківнику людини. Для цього вони порівняли флору жителів Папуа - Нової Гвінеї та США.
Учені дійшли висновку, що різний спектр мікроорганізмів великою мірою зумовлений неоднаковою частотою, з якою кишкові бактерії потрапляють від людини до людини. В західних розвинених суспільствах, де рідше відбувається зараження інфекційними недугами, різноманіття у кишковій флорі людини зменшилося, а це сприяє розвиткові певних захворювань.
«Наші результати засвідчують, що практики, які обмежують поширення бактерій, зокрема заходи гігієни та контроль питної води, можуть бути важливою причиною для зміни кишкової флори», – каже Дженс Волтер (Jens Walter) з Альбертського університету (Едмонтон, Канада). Звичайно, є й інші чинники (харчування, вживання антибіотиків й кесареві розтини при пологах), які визначають види мікробів, що заселяють кишківник особи впродовж тривалого часу.
Учені з Канади, США й Папуа - Нової Гвінеї проаналізували повний спектр видів кишкових бактерій 20 людей з двох племен Папуа - Нової Гвінеї та 22 американців. При цьому застосували сучасні методи секвенування ДНК. Члени традиційних спільнот здебільшого харчувалися рослинними продуктами, які самі ж виростили, десь двічі на тиждень їли м'ясо й пили дощову або воду з проточних водойм. Тут дитяча смертність – висока, середня тривалість життя – низька. Багато людей помирають від інфекційних захворювань, серед них запалення легень, малярія, менінгіт і туберкульоз.
Спочатку науковці підтвердили результати аналогічних порівняльних досліджень: у людей з розвинених країн менше видове різноманіття мікробів у кишківнику, а спектр видів у різних людей сильніше відрізняється, ніж у членів традиційних суспільств. Відомо, що високий рівень споживання м’яса за умови західного способу життя сприяє розмноженню інших груп бактерій, ніж при споживанні переважно рослинних волокон, що має місце в племенах.
У кишковій флорі американських піддослідних цілком відсутні 50 видів бактерій, присутніх в організмі жителів Папуа Нової Гвінеї. Крім харчування, знахідку можна пояснити тільки різницею в частоті, з якою відбувається обмін бактеріями між людьми, пишуть автори. Через менш гігієнічні умови життя члени племені поширюють свої кишкові бактерії, що й робить подібною флору різних людей. Натомість, за умов сучасного життя в розвинених країнах з кишкової флори окремих індивідів зникають бактерії, важливі для здоров’я.
Звичайно, результати не означають, що потрібно відмовитися від правил гігієни. «Ми мусимо зосередитися на тому, як зменшити шкоду від сучасного стилю життя, не відмовляючись від його переваг», – каже член команди Андрю Грінхіл (Andrew Greenhill) з Федерального Університету Австралії (Черчиль, Австралія). Якби вдалося, для прикладу, стимулювати збільшення кишкових мікроорганізмів, представлених у замаленьких кількостях, можна було б виліковувати недуги чи попереджати їх появу за допомогою харчових добавок.
Зреферувала Соломія КРИВЕНКО
Джерело: www.wissenschaft-aktuell.de.
21.04.2015