Обласних чиновників і депутатів Івано-Франківщини «штурмують» лікарі коломийського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, який оце зараз зібралися перетворити на окрему юридичну особу станції швидкої медичної допомоги.
Наприкінці березня лікарі коломийського центру медицини катастроф пікетували сесію Івано-Франківської обласної ради
Медиків з Коломиї влаштовує чинний стан речей, і проти змін вони протестують під стінами обласного представницького органу. «Працівники вчасно отримують заробітну плату, матеріально-технічна база укомплектована, роботою фахівці задоволені. Колектив складається зі 146 осіб, і серед них лише шестеро незадоволені. От вони і "каламутять воду". До того ж на минулому засіданні сесії облради депутат облради Юрій Романюк доповів, що колектив Коломийської лікарні вже два роки добивається статусу окремої юридичної особи. Це не так! Люди прийшли під стіни облради, щоб це спростувати», — розповідає «Z» завідувач південно-східного окружного відділення центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Валерій Костащук.
Його слова підтверджує лікар закладу Олеся Черненко: «Я працюю лікарем Коломийської станції швидкої медичної допомоги в складі екстреної бриґади швидкої медичної допомоги. 96% працівників висловлюють позицію працювати у складі центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, не хочуть відокремлюватися і не хочуть ніякого юридичного статусу. За півтора року у складі центру відбулися разючі зміни. Наші працівники отримали нагоду безплатно навчатися за кордоном. Крім того, створені навчально-методичні центри, де персонал може підвищувати свою кваліфікацію. Заробітна плата виплачується без затримок. На 100% ми забезпечені медичними препаратами, навіть дорогими. Раніше роками жодних медикаментів у нас не було. А ще нам виділили два реанімобілі, обладнані найсучаснішим медичним обладнанням».
У цій будівлі розмістився коломийський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Ще один цікавий аспект у справі — це будівля відділення медичної установи, розміщена у парковій зоні Коломиї. «Лікарня знаходиться у парковій зоні. Тут може невдовзі вирости високий дев'ятиповерховий будинок. Багатьом людям наша територія мозолить очі. Своїми протестами ми хочемо попередити владу, міську і обласну, що ми нікуди не збираємося йти», — каже Валерій Костащук.
Територія центру в парковій зоні
Центр екстреної медицини
Івано-Франківський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ще дуже молодий, має трошки більше року. Його створили через злиття всіх майнових, фінансових та кадрових ресурсів районів у комунальний заклад обласної ради на вимогу Закону України «Про екстрену медичну допомогу».
Нині центр працює доволі ефективно. Під час реорганізації ліквідовано борги із заробітної платні. Автопарк, який отримали у спадок від попередніх структур, виявився на 89% зношеним. У 2014 році вдалося його поповнити чотирма десятками спеціалізованих автівок, які повністю укомплектовані необхідним найновішим обладнанням і медикаментами завдяки цільовій державній субвенції. Зокрема, п'ять найсучасніших реанімобілів на базі Mercedes Sprinter центр отримав від закордонних колеґ. Окрім автомобілів, це ще й обладнання для навчально-тренувального центру, спецодяг для працівників, засоби медичного призначення, будівельні матеріали. Загалом сума залучених позабюджетних коштів становить 5,5 мільйона гривень.
«Центр отримав ліцензії на медичну практику та на придбання і використання наркотичних, сильнодіючих препаратів та прекурсорів. Налагоджено контроль за цільовим використанням транспорту та інших ресурсів. Встановлення датчиків витрат палива на автомобілях дозволило скоротити витрати на 70%. Завдяки організації центру та ліквідації адміністративних меж і зон річна кількість виїздів швидкої допомоги скоротилася з 350 тисяч до 270 тисяч», — розповідає старший фельдшер центру Ігор Білик.
Натомість керівник центру Володимир Похмурський головним надбанням центру вважає колектив, який налічує 1075 фахівців. Тут працюють здебільшого молоді люди, які хочуть вчитися, освоювати нові здобутки медичної науки. Протягом минулого року в центрі відбулися чотири цикли медичних навчань, 26 лікарів та фельдшерів центру отримали сертифікати інструкторів Американської Асоціації Серця, 32 працівники закладу безкоштовно навчалися на найкращих базах Польщі. Інструктори центру перепровадили навчання для 500 медичних працівників та понад тисячі осіб, які не є медиками, зокрема для волонтерів, мобілізованих вояків, духівників.
І тепер від цього вже злагодженого колективу хочуть відірвати відділення з Коломиї. Тож і не дивно, що тамтешні лікарі налаштовані проти.
Екстрену медицину — скоротити?
Для ще ефективнішої роботи на базі закладу планують створити оперативно-диспетчерський центр. Зрештою, створення такої диспетчерської вимагає ст. 8 Закону України «Про екстрену медичну допомогу». Видатки діляться нарівно: половину грошей дає область, половину виділяє з бюджету держава. «Створення такого оперативного центру обійдеться області у 8,2 мільйона і така ж сума прийде з державного бюджету. Диспетчерська — це мозковий центр структури. Після надходження виклику з номерів "103" чи "112" диспетчеру висвітлюється, звідки саме надходить дзвінок. Обладнання показує, де знаходяться найближчі автомобілі швидкої допомоги. Таким чином викликається машина, яка є найближче до місця виклику і найшвидше зможе надати допомогу. У порятунку життя і кілька секунд можуть мати вирішальне значення. Крім того, працівники закладу, потрапляючи в лікарню, обходять черги у приймальні», — каже Володимир Похмурський.
Голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я, сім'ї, материнства та дитинства Манолій Піцуряк згоден, що створення оперативно-диспетчерського центру — справа необхідна і що з бюджету області планують виділити на це 2 мільйони гривень (з необхідних восьми!).
А от результати роботи центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Манолій Піцуряк вважає зовсім не показовими. За понад рік діяльності установи досягнень, на його думку, немає. Придбані автівки, каже, не є заслугою центру — відбулося постійне поновлення транспортних засобів.
Позиція Манолія Піцуряка не залишилася поза увагою протестувальників
Щодо коломийської станції швидкої медичної допомоги голова комісії теж має окрему думку. Бувши керівником лікарні в селищі Солотвин Богородчанського району Івано-Франківської області, Манолій Піцуряк вважає за недоцільне здійснювати керування закладом з обласного центру. На його думку, на місці краще можна визначити потреби, а крім того, треба розмежовувати екстрену медичну допомогу від невідкладної. «Якщо брати до уваги досвід Польщі, то на таку область, як Івано-Франківська, в них працює 40 бриґад екстреної медичної допомоги. Нині в нас їх понад 100. Я вважаю, що цю кількість треба скоротити до 30–40 бриґад. Цього б вистачало, а решта була б невідкладна допомога», — пояснює він.
Таку думку зовсім не підтримує директор департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської облдержадміністрації Роман Мельник. Наголошує, що від початку діяльності центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф зроблено багато. Натомість у Коломиї «воду каламутять» ті кілька лікарів пенсійного віку, які не звикли до роботи в нових умовах, яким вже важко робити реанімаційні заходи, бігти до пацієнта.
Про катастрофу в медицині
Роман Мельник зазначає, що конфлікти навколо центру екстреної медицини, як і проблеми в галузі загалом, не обмежуються створенням диспетчерської чи виокремленням станції «швидкої» в окрему юридичну особу. На його думку, треба скасувати статтю 49 Конституції України, якою ґарантовано безкоштовну медицину і яка, з його слів, робить з лікаря ворога в очах пацієнта. «За зарплату у трохи більше ніж дві тисячі, а іноді ця сума і менша, медик має прожити. Тому зловживання були і будуть, доки не зміниться система надання медичних послуг і фінансування медичних закладів. Вся урґентна, екстрена, дитяча допомога, вакцинація надаються безплатно, а решта — навпаки. Хто платить — пацієнт, страхова компанія, роботодавець — значення немає. Якщо поставити в медичних закладах касовий апарат, то вдалося б заробити як мінімум півмільярда гривень за рік», — переконує директор департаменту.
«Ці кошти можна було б використати на придбання дорогого обладнання чи придбання ліків, — провадить далі посадовець. — Рентґенівські апарати у більшості медичних установ вже віджили своє, вони приблизно 1978 року випуску. А це вже "атомна бомба", а не апарат. Що має робити головний лікар? Йому виділяють кошти так: на заробітну плату — 72%, оплату комунальних послуг — 5%, харчування хворих — 14%, решту — на медикаменти. А без грошей особливо нічого й не зробиш».