Відкрите письмо до посла. — Збори львівских робітників. — Запомоги.

Відкрите письмо до посла ради державної крил. Сїнгалевича, котре підписують єго виборцї в долиньскім і калускім повітах та вишлють свому послови, звучить: "Зваживши, що високо-преподобний о. посол пять лїт тому назад приняли вибір на посла ради державної з повітів Калуш-Бібрка-Долина і яко такій єще до сеї пори нї один раз не явились перед своїми виборцями з справозданєм о своїй дотеперішній дїяльности посольскій; зваживши, що високопреподобний о. посол при щорічних розправах буджетових єще нї один раз не забирали голосу, а і взагалї при нїякій пригідній нагодї не постарались, щоби яко посол рускої народности і заступниць менших посїлостей висказати бажаня своїх виборцїв і свого народу; зваживши, що з утвореня руского клюбу посольского, до котрого і Ваше Високопреподобіє вступили, виборцї мали по крайній мірі слабу надїю на деякі успіхи сего клюбу а по розбитю єго утратили і ту надїю; зваживши, що високопреподобний о. посол не зволили пійти за голосом руского народу, с. є. не порозумілись з прочими чотирма рускими послами, не звязались з ними в один клюб і не виступили з рішучими бажанями і домаганями руского народу а тим самим не піддержали рішучу акцію руских послів соймових, висказану в интерпеляції з 16 падолиста 1889 року; зваживши, що високопреподобний о. посол не хотїли підписати важної интерпеляції посла Озаркевича, котру навіть посли чужих народностей підписали — а се поведенє Ваше викликало між виборцями велике невдоволенє а навіть огірченє — заявляємо сим, що не годимось з політикою, якої придержуєтесь в радї державній і завзиваємо Вас, високопреподобний о. после, зложити посольскій мандат." (Слїдують підписи виборцїв).

Збори львівских робітників відбулись вчера, в недїлю при участи кількасот робітників. Головну точку сих зборів: святкованє дня 1 мая с. р., приняли зібрані, по зреферованю п. А. Маньковским, одноголосно і переведенє сего рішеня поручили комітетови, що скликав cі недїльні збори. П. Маньковскій, реферуючи, полємізував з двома польскими ґазетами львівскими: Gazet-ою Nar. і Dziennik-ом Роl. В GazetNar. зазначив ґр. Войтїх Дїдушицкій в своїх List-ах ze wsi, що робітники змагають до подїлу маєтку, знищеня реліґії і родини; на се заявив п. Маньковскій, що робітники узнають родину яко основу суспільности а реліґії нїкому не видирають, бо она єсть приватною річею кождої одиницї. Dziennik Pol. говорячи о святкованю роботниками 1 мая, пригадував им святкованє польских роковин 3-го мая та предложив, щоби радше в дни 1 мая працювали а заробок з сего дня дали для голодуючих селян; п. Маньковскій назвав таку пораду єзуїтскою гипокризією, бо робітники все дають і будуть давати свій заробок для загалу на случай потреби. Відтак предложено проґраму загальних зборів, котрі відбудуть ся 1 мая: Робітники вишлють того дня вінець на могилу Ферд. Ляссаля; будуть обговорювати справу загального голосованя; становище робітників що-до віроисповідних шкіл; знесенє сталої армії; заведенье 8-годинного часу денної працї.

Запомоги. Видїл краєвий роздав дальше отсі запомоги на лїтний піврік 1889/90 року шк.: І. Ставиньскому, ученикови школи фахової в Теплицях ческих, 200 зр.; Каз. Мизевичеви, ученикови заведеня наукового для репродукції і фотоґрафії у Відни, 210 зр.; Брон. Копнякови, ученикови віддїлу столярства при музею технольоґічнім у Відни 85 зр. Вкінци дав видїл краєвий п. Людв. Вельце, управителеви і властителеви приватної школи торговельної в Тернополи, одноразову запомогу 200 зр. на покритє коштів удержаня сеї школи. Заразом віднїс ся видїл краєвий до маґістрату міста Тернополя з візванєм, щоби представив радї міскій потребу основаня в Тернополи доповняючої школи промислової в полученю з курсом торговельним. Місто Тернопіль єсть огнищем околичного руху торговельного і промислового а від Бережан і Коломиї до границї россійскої нема нїгде доповняючої школи промислової. Навіть менші міста не щадять жертв при основаню таких шкіл, тож і місто Тернопіль повинно основати у себе таку доповняючу школу промислову.

24.03.1890

До теми