Історія Еммі Нетер – це історія і великого успіху, і гнітючих поневірянь. Вона – одна зі співзасновників сучасної алгебри, та в часи навчання й роботи постійно зазнавала утисків через свою стать, і, зрештою, ніколи проти цього активно не виступала. Щойно з другої спроби їй дозволили захистити науковий ступінь, але жодного разу не запрошували на штатну роботу до німецького університету. Амалія Еммі Нетер створила ґрунтовні праці з абстрактної алгебри й теоретичної фізики і стала знаною ще за свого життя, хоча протягом багатьох років за свою роботу платні не отримувала.
Кільце Нетер — система, названа на честь Е. Нетер (Е. Noether). Вчена перенесла на неї низку результатів, відомих раніше тільки за більш жорстких обмежень. Кільце Нетер, а також теорема Нетер і тотожність Нетер є основами абстрактної алгебри
Амалія Еммі Нетер ніколи не вражала елеґантністю. «Вона гучно човгала перед лекцією, наступала й розтоптувала грудки крейди», – згадують її сучасники. Міцної статури, з масивним носом, до того ж дослідниці нелегко вдавалося висловлювати свою думку: «Ще перед тим, як закінчити речення, вона раптово починала краще пояснення».
«Але у ній не було й сліду егоїзму, марнославства, зверхності», – так про неї розповідав Бартель ван дер Варден. Голландського математика захоплювала не лише особистість Еммі. Її праці стали основою для його книжки «Сучасна алгебра», яка на десятиліття стала базовою: першою в межах повороту алгебри від конкретних технік обчислень до досліджень абстрактних структур. Цією книжкою Бартель ван дер Варден подбав про те, щоб Нетер і сьогодні була визнаною співзасновницею сучасної алгебри.
А спочатку Еммі Нетер, народжена 1882 р., готувалася вивчати мови: англійську і французьку. 1900 р. вона склала перші іспити. Доти юна Еммі ходила до дівочої школи, цікавилася танцями й музикою. Та все змінилося після того, як протягом семестру вона як вільний слухач відвідувала Геттінгенський університет, тодішній центр математичних досліджень.
1904 р. Еммі Нетер почала стаціонарне навчання в Університеті Ерланґена, де стала єдиною жінкою з-поміж 47 студентів-математиків. Її батько, Макс Нетер, сам визначний математик, очолював кафедру в цьому університеті.
Через три роки Еммі захистила докторську дисертацію – і стала другою серед жінок-науковців у цій галузі, які отримали докторський ступінь в німецьких університетах взагалі. 1909 р. її прийняли до престижного Німецького математичного товариства. Вона без оплати працювала в математичному інституті Ерланґена, поки 1915 р. не переїхала до Ґеттінґена. Ні контракту, ні надії на гонорари, проте тут вона отримала обіцянку долучитися до гурту провідних науковців у своїй сфері. Вони працювали з ґлобальними проблемами алгебри, теорією відносності Ейнштейна зокрема.
Еммі Нетер швидко зробила собі ім'я не лише в Ґеттінґені. З усього світу приїздили студенти послухати її лекції. Революційним у роботі вченої стало те, що вона почала працювати з абстрактними поняттями, створювала найзагальніші формулювання математичних проблем. Міжнародну увагу Нетер привернула 1921 р., коли вийшла її праця «Ідеальна теорія кільцевих зон» («Idealtheorie in Ringbereichen»), нею, на думку багатьох сучасних математиків, вчена довела, що абстрактна алгебра – самостійна дисципліна. 1932 р., як єдина й перша жінка, Еммі Нетер виступила з головною доповіддю на Міжнародному математичному конґресі в Цюріху.
Неймовірна історія успіху. Вже з огляду на те, що доступ до освіти в Німецькій імперії жінки отримали щойно на початку ХХ ст. Але кар'єра Нетер мала відверті недоліки, їх дослідниця мусила взяти на себе. Заявку Нетер на захист дисертації першого разу зіґнорували, тож свій науковий ступінь їй вдалося отримати з другої спроби. Адже 1915 р. шлях в науку для жінок ще був закритим. Її колеґи в Ґеттінґені не наважилися виступити проти цієї заборони. Власної кафедри Нетер ніколи не отримала – на відміну від її молодшого брата Фрітца та багатьох її учнів.
Протягом років Еммі Нетер жила за гроші свого батька, щойно 1923 р. отримала можливість читати свій курс за мізерну платню. Його мусили затверджувати що семестру. До Ґеттінґенської академії наук її так і не прийняли. Жодного разу вона не була членом редакційної колеґії вісника «Mathematischen Annalen» («Математичні хроніки»), хоча й редагувала чимало статей, які там публікували. Еммі Нетер ніколи не прагнула здобути наукову славу – тільки мати змогу провадити дослідження.
Єдиний раз її безумовно прирівняли до колеґ-чоловіків. 1933 р., коли набув чинності «Закон про відновлення професійної державної служби», вона, як і багато професорів-мужчин, опинилася без роботи. Причина: Еммі Нетер була єврейкою, славилася своїми лівими поглядами. Те, що її офіційно ніколи не приймали до університетського складу, не мало значення.
Ученій запропонували стати професором у жіночому коледжі, що в Пенсильванії, спочатку на один рік. По-справжньому щасливою в США вона не була, хотіла назад до Ґеттінґена. Але 1935 р., після виявлення раку та зробленої операції, вона померла.
Фаховий світ вже тоді усвідомлював втрату. В некролозі Альберт Ейнштейн назвав її «найкреативнішим генієм математики, народженим з початку доступу дівчат до вищої освіти».
Зреферувала Соломія КРИВЕНКО
Джерело: blog.s-ketterer.de.