Від затіяної англо-французськими імперіалістами війни в Європі терплять не лише народи воюючих країн, але і населення нейтральних держав. Буквально щодня можна прочитати в газетах такі повідомлення: "Норвежський пароплав "Хаугесунд" наскочив на міну і затонув"; "Сьогодні загинув датський пароплав "Рефер"; "Одержані відомості про загибель шведського пароплава "Пайала"...

 

Що криється за цими короткими повідомленнями?

 

Світова торгівля порушена. Промисловість, якщо не вважати воєнної, працює з перебоями. Що ж дивного в тому, що не лише у воюючих, але і в нейтральних країнах запроваджуються картки на продовольство, на предмети першої необхідності!

 

Англо-французським імперіалістам мало того, що вони прирікають на нестатки і бідування нейтральні країни. Вони хотять ще втягти їх у війну, хотять, щоб ці країни не лише постачали їм товари, не лише віддали в їхнє розпорядження свій торговий флот, але і дали "в кредит" свої території для створення нових плацдармів і поповнили людьми сили союзників.

 

Англійські імперіалісти ніяк не хотять відмовитися від своєї звички воювати чужими руками.

 

Почали вони з того, що штовхнули на війну Польщу. Коли від гнилої панської держави залишився один спогад, вони вирішили, що тепер черга французьких військ. Англійський журнал "Раунд тейбл" так прямо і писав, що "під прикриттям лінії Мажіно (лінія французьких укріплень) ми можемо спокійно готуватися до війни. Але французи, пам'ятаючи досвід минулої імперіалістичної війни, очевидно, вирішили не поспішати і почекати англічан.

 

Морська блокада, почата англо-французськими імперіалістами з метою відрізати Німеччину від зовнішнього світу, не вдається. Німеччина продовжує торгівлю з балканськими країнами, з Швейцарією, Голландією, Данією. А днями з'явилось повідомлення, що Німеччина підписала нову торгову угоду з Турцією, буде туди постачати машини, а в обмін одержувати зерно, бавовну, фрукти.

 

Не вдається покищо англо-французським імперіалістам втягти у війну нейтральні країни, і вони від умовлянь вже переходять до погроз. Англійський морський міністр Черчіль відверто заявив, що не доведеться нейтральним країнам уберегтися від війни, що війна буде розповсюджена і на північ і на південь.

 

Погрози Черчіля викликали дію як раз зворотню тій, на яку він розраховував. Нейтральні країни ще менше ніж раніш, хотять зв'язати свою судьбу з англо-французькими імперіалістами.

 

Впертий натиск Англії і Франції на нейтральні країни пояснюється провалом воєнних планів англо-французських імперіалістів.

 

Англо-французські імперіалісти, ще більш посилюють тиск на нейтральні країни. Вони затоплюють нейтральні пароплави, забирають вантажі продовольства і товарів, що йдуть в нейтральні країни.

 

Однак в нейтральних країнах серед робітників, серед широких мас населення зростає рух протесту проти підступів лондонських і парижських капіталістів. Все більш посилюється антивоєнний рух, з яким примушені рахуватися і правлячі кола нейтральних держав.

 

Так іде справа з малими нейтральними державами. Сполучені Штати Америки (США) теж вважаються країною нейтральною. Американські капіталісти аж ніяк не проти розширення війни, бо розповсюдження огнищ війни обіцяє їм ще більші бариші на поставках зброї для Англії і Франції.

 

Сполучені Штати, використуючи війну в Європі, поспішають зміцнити свої позиції в Китаї, на Далекому Сході, витіснити воюючі країни з світових ринків. На цьому грунті загострюються протиріччя між США і Англією, між США і Японією...

 

Війна іде. І в міру її розвитку посилюються і поглиблюються протиріччя в капіталістичному світі.

 

[Вільна Україна]

06.02.1940