Під час Першої світової війни зацікавлення українською сакральною дерев’яною архітектурою виявляли професійні художники, архітектори і фотографи, які служили в армії
Ще в дитинстві я знайшла стару і єдину ретро-фотографію 1930-х років юної й красивої бабуні, яку знову переглядаю, маючи можливість відновити у пам’яті затерті спогади
Появу нового потужного гравця на українській політичній арені дивним чином передбачив Михайло Яцків: прототип Василя Вишиваного проглядається в його «Горлиці»
Парканадцять раніше невідомих світлин Бродів часів Великої війни стали сенсацією для краєзнавців, бо дуже скоро може настати час, коли від історії тут залишаться хіба знимки
Рік, що минув, залишив на згадку про ювіляра – видатного українського графіка Богдана Сороку – філателістичні раритети: поштовий конверт і марку, присвячену 80-річчю від дня народження митця.
Ніч з 29/30. серпня 1919. р. Галицька армія протягом місяця серед побідних боїв з російськими большевиками, стала в віддалі одного дня від золотоверхого Київа.
Перевози Бригади УСС задержалися на малій станції. Ми вийшли з вагонів розглянутися по світі і відітхнути свіжим воздухом. Станція тонула вся в густих лісах, мов немовля в повивалах. Тихо, тихесенько довкола. На небо зійшов круглолиций місяць і котився понад вершками дерев.
Нехай із спізненням у кілька десятиліть, і не завдяки, а всупереч умовам, але в українському мистецтві другої половини ХХ століття таки постали самобутні твори світового рівня й музейної художньої цінності. Уведені вони до рангу пам'яток чи загрожені?