Проект договору в справі Східної Галичини

Проект договору між союзними і принятими до союза державами й Польщею в справі Східної Галичини.

 

 

Головні союзні і приняті до союза держави, а саме: Злучені Держави Америки, Бритійська імперія, Франція, Італія й Японія,

 

бажаючи покласти кінець нещасному конфліктови, який від довшого часу нищить Східну Галичину, та бажаючи завести в сім краю нравліннє, яке запоручало би по змозі автономію краю і забезпечувало би особисті, політичні н релігійні свободи його населення,

 

думаючи, що Польща, на думку головних союзних і принятих до союза держав, є тепер найліпше кваліфікована, щоб завести свобідне і правильне правліннє в Східній Галичині, та бажаючи в сій ціли заключити договір,

 

назначили своїх уповновласнених: [тут мали би прийти імена – М.Лозинський]

 

які, після виміни своїх повновластий, признаних за добрі і формальні, уложили отсі умови:

 

 

Розділ І. Статут для Східної Галичини.

 

Артикул 1. Головні союзні і приняті до союза держави дають Польщі – а вона приймає – мандат орґанізувати й адмініструвати підчас 25 літ низше означену часть давних австрійських провінцій Галичини й Буковини, яка творитиме автономну територію Східної Галичини.

 

Комітет, який матиме за задачу занятися розграниченнєм, збереться за пятнадцять днів після того, як сей договір увійде в силу. Сей комітет складатиметься з 6 членів. Пятьох назначать союзні і приняті до союза держави й одного Польща. Рішення прийматимуться більшістю голосів; в крайнім випадку рішатиме президент. Обі договірні сторони обовязані приняти те рішеннє.

 

Додаток: Границі Східної Галичини.

 

А) На Заході: Від точки, де давня границя між Австро-Угорщиною й Росією сходиться зі східною адміністраційною границею громади Бєлзця, і в напрямі на південний захід, та сама адміністраційна границя. Далі адміністраційна границя між політичними повітами Чесановом на заході і Равою Руською на сході. Далі, в напрямі на південний захід, адміністраційна границя між політичними повітами Чесановом і Яворовом, перетинаючи кут, утворений коло села Липовця, лінією, яка має бути означена на терені в віддаленню коло 2 кільометрів на північ від сеї місцевости. Далі, в напрямі на південь, адміністраційна границя між повітами Ярославом і Перемишлем па заході і Явором, Самбором, Старим Самбором на сході. Далі, в напрямі на південь аж до вигнення в віддаленню одного кільометра в напрямі на південний схід від точки 519 (Радич), адміністраційна границя між політичними повітами Добромилем і Старим Самбором. Звідси, в напрямі на південний захід аж до вигнення сеї границі коло 15 кільометрів на південний захід від Хирова і в віддаленню коло ... від Хирова і 2 кільометри на південний схід від точки 733, лінія має бути означена на терені, перетинаючи залізничий шлях Хирів – Самбір в околиці 2 кільометрів на схід від Хирова. Звідси здовж лінії водного ділу між басенами Стрвяжа і Дністра. Далі, в напрямі на південь аж до точки зустрічи з чесько-словацькою границею в околиці коло 2 кільометрів на південь від точки 1355 (Галич), адміністраційна границя між політичними повітами Добромиль і Ліско на заході і Старий Самбір і Турка на сході; одначе ся границя відхиляєть ся від названих розграничень, в двох точках, які мають бути означені на терені, а саме: а) там, де адміністраційна границя звертається на захід від дороги з Хирова до Лютовиск, так, що би ся дорога остала в цілости на польській території, б) коло місцевости Бібрки, так, щоб ся місцевість остала на польській території.

 

В) На південнім заході: Від висше означеної точки до точки зустрічі з границею Буковини давня границя між Галичиною й Угорщиною, точка 1655, яка в Карпатах є спільною точкою між басенами рік Віссо [Тиса – І.М.] й Черемош і спільна точка трьох границь: Галичини, чесько-словацької держави й Румунії.

 

В) На південнім сході: Від висше означеної точки, в напрямі на північний схід, аж до точки зустрічі границь політичних повітів Городенки і Снятина, коло 11 кільометрів па південний схід від Городенки, давня границя між Галичиною й Буковиною. Звідси, в напрямі на північний схід, аж до точки, яка має бути вибрана на березі Дністра, коло 2 кільометри від Заліщик, лінія, яка має бути означена па терені і яка йде через точки 239, 312. Звідси, аж до точки, де давня границя між Австро-Угорщиною й Росією звертається на північ, коло 3 кільометри на захід від Жванця, головний біг Дністра в низ ріки.

 

Г) На сході: На півночи: Від висше означеної точки над Дністром аж до точки зустрічі зі східною адміністраційною границею громади Белзця, давня границя між Австро-Угорщиною й Росією.

 

Артикул 2. Польща обовязуеться виконувати мандат під контролею Союза Націй і на умовах, означених в сім договорі.

 

Рада Союза Націй матиме після 25 літ право задержати, зревідувати або змінити статут означений в сім договорі.

 

Артикул 3. На час правління, установленого сим договором, міжнародні договори й конвенції, які є заключені або мають бути заключені з Польщею, будуть примінені так само до Галичини.

 

Артикул 4. Дипльоматичні і конзулярні аґенти Польщі заступатимуть за границею інтереси громадян Східної Галичини.

 

Артикул 5. Всі свободи приватного й публичного характера, всі політичні права і права застережені для меншостий, забезпечені в Польщі польськими законами, будуть забезпечені в Східній Галичині. Зокрема буде запоручена як найповнійша реліґійна свобода. Греко-католицький обряд користуватиметься тими самими правами що римо-католицький.

 

Артикул 6. Польща обовязується, що закони, примінювані в Східній Галичині про свободу зборів, товариств, слова і преси числитимуться з особливим правліннєм території і забезпечуватимуть населенню як найширші свободи, згідні з удержаннєм порядку і зі збереженням постанов сього договору.

 

Артикул 7. Польська й українська (ruthene) мова будуть признані в рівній мірі урядовими мовами в Галичині і матимуть ті самі права.

 

Не пересуджуючи ґарантій, забезпечених меншостям артикулом 8-им, кожда громада чи муніципальність матиме право рішати, чи в публичних заведеннях початкової школи мають учити польської чи української мови, чи обох.

 

В области публичної науки в середних і висших заведеннях і з застереженєм постанови артикулу 13-го законодатна власть належатиме до Сойму Східної Галичини, передвидженого в артикулі 10-ім.

 

При призначуванню публичних фондів для трьох ступнів школи буде переведений справедливий поділ між школи з польською викладовою мовою і школи з українською викладовою мовою,

 

Артикул 8. Постанови договору заключеного 28. червня 1919. між Високими Договірними Сторонами примінюються в Східній Галичині і будуть інтерпретовані таким способом:

 

1. обовязки, які сей договір накладає па Польщу, будуть обовязувати також власти Східної Галичини, в міру їх компетенції;

 

2. запоруки, які проголошує сей договір у користь етнічних моншостий проти польської більшости, обовязують також у випадку, коли більшість є українська.

 

Артикул 9. Не буде вільно переводити в Східній Галичині ніякої систематичної кольонізації кольоністами спровадженими з по-за границь краю.

 

Розділ ІІ. Сойм Східної Галичини.

 

Артикул 10. В Східній Галичині буде Сойм, який буде зложений а одної палати, вибраної загальним тайним голосуваннєм з пропорціональною репрезентацією. Право голосування будуть мати без ріжниці оба поли.

 

Загальні вибори будуть що-пять років. В випадку розвязання Сойму вибори будуть в реченци трьох місяців після розвязання.

 

Польські виборчі закони будуть примінювані при виборах до Сойму Галичини, при збереженню висше поданих постанов.

 

Артикул 11. Сойм буде скликати ґубернатор, передвиджений в артикулі 19-тім; ґубернатор могтиме так само відложити Сойм, проголосити замкненнє сесії або розвязати Сойм.

 

Сойм матиме що-року дві звичайні сесії.

 

Артикул 12. Сойм Східної Галичини буде видавати закони в отсих справах:

 

1. Виконуваннє публичного культу.

 

2. Публична освіта.

 

3. Публична опіка.

 

4. Публична гіґієна.

 

5. Шляхи реґіональні, комунальні і віцинальні, разом з залізничими шляхами, які мають місцевий інтерес.

 

6. Всі заохоти до хліборобства, торговлі і промислу, разом з зарядженнями для улекшення кредиту, закупна і продажі, для розвитку уживання нових технічних засобів, для підпирання винаходів і дослідів.

 

7. Примінюваннє загальних законів про уживаннє вод на ірриґацію або для добуття моторової сили.

 

8. Примінюваннє загальних законів про орґанізацію й адміністрацію громад, міст і повітів.

 

9. Податки на власний рахунок Східної Галичини.

 

10. Земельні питання.

 

11. Всі инші справи, щодо яких Сойм Польщі признає йому компетенцію.

 

Сойм Галичини що-року ухвалить на предложенне ґубернатора буджет урядів, відповідаючих справам, які належать до його компетенції.

 

Артикул 13. Кождий закон ухвалений Соймом, президент Сойму передасть ґубернаторови, який силою своєї власної власти може в одномісячнім реченци від передачі наложити на нього "veto". Се право "veto" погасне, коли в реченци одного року після його виконання Сойм на ново ухвалить той сам закон більшістью двох третин.

 

При законах про публичну науку в середніх і висших школах "veto" ґубернатора буде абсолютне.

 

Коли одначе законоподатне рішеннє в земельній справі, спинене через  "veto" ґубернатора, буде в реченци одного року наново ухвалене Соймом більшістью двох третин, сю справу польське правительство негайно предложить Раді Союза Націй. Вона більшістью голосів рішить про дальшу акцію і зарядження відповідно то того, що вважатиме корисним і вказаним в даних обставинах.

 

Артикул 14. Член Сойму не може бути ніяким способом переслідуваний або пошукуваний з приводу промов, поглядів або голосування в Соймі або в комісіях.

 

Член Сойму підчас сесії не може бути арештований або переслідуваний перед карними трибуналами, як тільки за дозволом Сойму, з виїмком випадку горячого вчинку.

 

Арештуваннє члена Сойму або слідство проти нього буде завішене на час цілої сесії, коли Сойм сього зажадає.

 

Артикул 15. Сойм установить сам свій реґулямін. Він вибиратиме свого президента і своє бюро.

 

Найвисший трибунал у Львові, передвиджений в артикулі 27-ім, рішатиме про реклямації, звернені проти важности виборів до Сойму.

 

Розділ III. Представництво Східної Галичини в Соймі Польщі і в польськім правительстві.

 

Артикул 16. Виборці Східної Галичини братимуть участь у виборах до Сойму Польщі. Для сього польські закони про вибори до сього Сойму розтягатимуться на Східну Галичину з тим застереженнєм, що на сій території має бути задержане пропорціональне представництво.

 

Посли, вибрані в Східній Галичині, не будуть брати участи в Соймі Польщі в нарадах над законодатними справами того рода, в яких має компетенцію Сойм Східної Галичини.

 

Постанови сього артикулу зможуть бути піддані ревізії на основі спільної згоди польського правительства і міністерства Східної Галичини.

 

Артикул 17. Сойм Польщі матиме право законодатної власти для Східної Галичини в усіх справах, які не підлягають компетенції Сойму Східної Галичини.

 

Артикул 18. До Ради Міністрів Польщі належатиме один міністер без портфелю, назначений шефом польської держави зпоміж мешканців Східної Галичини, і він буде представляти сей край.

 

В кождім польськім міністерстві будуть зорґанізовані окремі бюра для справ Східної Галичини з компетенцією займатися сими справами.

 

До польської Ради Міністрів буде приділений високий український (ruthene) урядовець, щоби служити їй радою в справах, які відносяться спеціяльно до Українців (les Ruthenes) і до греко-католицького обряду.

 

Розділ IV. Адміністрація Східної Галичини.

 

Артикул 19. Виконуюча вдасть в Східній Галичині буде віддана ґубернаторови, якого буде назначати і відкликати шеф польської держави.

 

Артикул 20. Ґубернатор дбатиме про вдержанннє порядку і публичної безпечности. Він забезпечуватиме виконуваннє законів, ухвалених Соймом Польщі і Соймом Східної Галичини.

 

Артикул 21. З застереженнєм права "veto", передвидженого в артикулі 13-ім, ґубернатор оголошуватиме закони, ухвалені Соймом Східної Галичини, в реченци одного місяця від передачі йому ухваленого закона президентом Сойму.

 

Артикул 22. Справами приналежними до Сойму Східної Галичини згідно з артикулом 12-тим управлятимуть міністри, назначені ґубернатором і відповідальні в сих справах перед Соймом. Сойм означить число, функції і плати сих міністрів.

 

Артикул 23. Справами, які не належать до Сойму Східної Галичини, управлятимуть шефи урядів підчинені ґубернаторови.

 

Артикул 24. Акти ґубернатора, які відносяться до справ, передвиджених в артикулі 12-тім, мають бути контрасиґновані відповідальним міністром, за виїмком декрета "veto".

 

Артикул 25. Ґубернатор назначатиме публичних урядовців. Одначе закон польський або галицький, відповідно до випадку, зможе приписати инший спосіб назначування низших урядовців. Такий закон зможе також означити умови, вимагані для допущення до сього чи иншого уряду.

 

Урядовці для урядів, які відповідають справам, передвпженим в артикулі 12-тім, будуть назначувані на предложеннє відповідального міністра.

 

Артикул 26. Здібність до публичних урядів не може бути в принціпі залежна, ні правно ні фактично, від раси, реліґії чи мови.

 

Урядовці, з конечними виїмками, мають бути рекрутовані зі Східної Галичини. Зарядженнями губернатора, виданими на предложеннє шефа даного уряду або відповідального міністра, відповідно до випадку, можуть бути означені уряди, які будуть зарезервовані виключно для кандидатів, що походять зі Східної Галичини або відповідають умовам, означеним в тих зарядженнях.

 

При виборі урядовців, при рівних даних, треба числитися з чисельною важністю ріжних національних ґруп.

 

Розділ V. Судова орґанізація Східної Галичини.

 

Артикул 27. Трибунал у Львові творитиме найвисший трибунал для цілої території Східної Галичини.

 

Артикул 28. Судді Східної Галичини, з виїмком тих, для яких буде принята виборна система, будуть назначувані шефом польської держави на предложеннє ґубернатора. Вони будуть неусувальні і не можуть бути усунені як наслідком рішення трибуналу у Львові, який буде урядувати як найвисша дисципліпарна Рада маґістратури.

 

Артикул 29. Кари проголошені трибуналами Східної Галичини будуть виконані в Східній Галичині.

 

Артикул 30. Шеф польської держави матиме право помилування осіб, засуджених трибуналами Східної Галичини.

 

Розділ VI. Фінансовий лад Східної Галичини.

 

Артикул 31. Особливий фінансовий лад для Східної Галичини буде установлений польським законом згідним з постановами сього договору.

 

Артикул 32. Маєтки, положені в Східній Галичині і приналежні давнійше до австрійського правительства, до коронного краю Галичини або до австрійської корони, як також маєтки, положені на сій території і приналежні з титулу приватного права до давної суверенної родини Австро-Угорщини, передаються Польщі під умовами, передвидженими в артикулі 204-тім мирового договору між Високими Договірними Сторонами й Австрією, і Польща забезпечить їх адміністрацію.

 

Артикул 33. Маєтки вже тепер призначені для публичної установи, збережуть се призначеннє. В будучности їх не можна буде відняти від сього призначення як тільки в правних формах і за згодою власти, яка управляє тою установою.

 

Підчас правління, установленого сим договором, маєтки, передвижені в артикулі 32-ім, не можуть бути продані ані обтяжені тягарами, які розтягалися би по-за час сього правління. В випадку, коли б згідно з артикулом 2-им установлено новий статут, умови, які розтягалися би по-за той час, утратять правну силу в три роки після установлення нового статута, коли підчас сього реченця не будуть виразно потверджені. Одначе ся постанова не буде ніякою перешкодою розпоряджати сими маєтками з огляду на переведеннє земельної реформи або праць признаних загально-корисними.

 

Постанови сього розділу не пересуджують в нічім заряджень союзних і принятих до союза держав що-до сих маєтків на випадок, коли б Східна Галичина в цілости чи в части була відділена від Польщі.

 

Артикул. 34. Приналежности до домен і маєтків призначених для публичних установ будуть адміністровані згідно з постановами артикулів 32-ого і ЗЗ-ого; що-до них заведеться рахунок, який має бути управильнений на випадок і в хвилі, коли б згідно з артикулом 2-им установлено новий статут Східної Галичини.

 

Артикул 35. В випадку, коли б де-які публичні установи, яких тягар спадав би на Галичину, обтяжували в Польщі державний буджет, польська законодатна влада означить відповідну часть доходів з загальних податків, побираних в Східній Галичині, і передасть її до буджету Східної Галичини.

 

Артикул 36. Буджет Східної Галичнни обниматиме :

 

1. В видатках: Видатки на справи, передвижені в артикулі 12-тім.

 

2. В доходах: а) часть доходів з загальних податків означену згідно з артикулом 35-тим ; б) дохід з додатків до загальних податків, яких висоту означить Сойм Східної Галичини.

 

Артикул 37. Польське правительство забезпечить сплату довгів, які на основі артикулів 199-ого і 200-ого мирового договору між Високими Договірними Сторонами і Австрією мають обтяжити територію Східної Галичини. На випадок, коли б ся територія в цілости або в части була відділена від Польщі, припадаюча на неї часть тих довгів буде означена згідно з принці памп висловленим в артикулі 199-ім згаданого договору.

 

Розділ VII. Військова організація.

 

Артикул 38. Законодавство про війскову службу, обовязуюче в Польщі, Польща зможе примінити в Східній Галичині, з застереженнєм, що так утворений коптинґент творитиме окремі одиниці, які в часі мира стоятимуть у ґарнізонах Східної Галичини, а в часі війни будуть до розпорядження польського правительства для оборони національної території.

 

Розділ VIIІ. Переходові постанови.

 

Артикул 39. Аж до зібрання Сойму ґубернатор Східної Галичини буде управляти територією, держатися постанов сього договору.

 

В справах, які па основі сього договору належать до компетенції польського Сойму, польські закони будуть заведені в Східній Галичині проголошеннєм ґубернатора. В справах, які належать до компетенції Сойму Східної Галичини, будуть примінювані без нового проголошення закони й розпорядки, які обовязували 28. липня 1914.

 

Ґубернатор видасть потрібні зарядження для заведення адміністрації. Він означить число міністрів і їх функції і так остане аж до відмінної постанови Сойму.

 

Ґубернатор видасть потрібні зарядження, щоби Сойм Східної Галичини, під умовами, передвидженими в артикулі 10-тім, був вибраний як найшвидше і таким способом, щоб міг зібратися найпізнійше в реченци 9 місяців після введення в життє сього договору. Ґуберпатор має забезпечити свободу виборів, держатися постанов артикулу 6-ого, і приступити до негайного скликання Сойму.

 

Цілий лад, установлений розділами І –VI сього договору, функціонуватиме від хвилі зібрання першого Сойму. Обовязкова військова служба не може бути заведена в Східній Галичині перед сею датою.

 

Артикул 40. Ніхто з мешканців Східної Галичини не може бути непокоєний чи переслідуваний з приводу свого політичного становища від 28. липня 1914. до введення в життє сього договору.

 

 

Джерело: Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. – Відень, 1922. – С. 155-160)

 

 

Про обставини створення цього документу в 1919 році дивись тут.

 

 

 

20.11.2014