Чак Гейґел таки очолив найпотужнішу армію планети. У вівторок увечері Сенат США затвердив його кандидатуру на посаді міністра оборони. За нього проголосували 58 сенаторів, проти — 41. Раніше сенат проголосував за припинення парламентської обструкції щодо Гейґела, якого номінував президент Барак Обама, але наштовхнувся на серйозний спротив законодавців-республіканців, дарма що сам Гейґел — республіканець.

Отож на чолі Пентагону вперше став ветеран В’єтнаму і взагалі військовик. Серед характеристик, якими встигли наділити Гейґела політичні аналітики, досить незвично як для шефа Пентагону звучить слово «дисидент». Та й справді, Чак Гейґел — людина, яка мислить іншими категоріями.

Професор університету в Санкт-Ґаллені, політолог Джеймс Девіс пояснює: «Гейґел піддає під сумнів усталені істини і ставить незручні питання». Професор Університету Ерланґена-Нюрнберґа Андреас Фальке ділиться своїми враженнями від особистої розмови з новим головою американського військового відомства: «Це незвичайний політик, надзвичайно незалежна особистість».

Представляючи свого кандидата, Барак Обама наголосив: «Можливо, найголовніше, що для Чака Гейґела війна — не абстракція». Він бо ще в ранзі сержанта воював у В'єтнамі, був двічі поранений і двічі нагороджений медаллю «Пурпурове серце».

Водночас Чак Гейґел є людиною з твердими принципами. Їх він готовий обстоювати незважаючи на особисті взаємини чи політичну кон’юнктуру. От хоч би взяти відмову сенатора Гейґела у 2008 році підтримати кандидатуру теж ветерана війни у ​​В'єтнамі Джона Маккейна на пост президента від своєї Республіканської партії.

2003 року Чак Гейґел проголосував за початок другої війни в Іраку. Але пізніше розвиток подій і тактика Пентагону його розчарували. Він став одним з найпалкіших критиків іракської кампанії, і зрозуміло, що з такими життєвим імперативом нажив собі не лише друзів.

Минулого тижня 15 сенаторів-республіканців підписали лист Обамі з закликом зняти кандидатуру Гейґела: «Хоч ми глибоко поважаємо сенатора Гейґела за його мужню службу в збройних силах, однак для користі національної безпеки ми закликаємо Вас зняти його кандидатуру… Ще ніколи міністром оборони США не ставала людина, що не має широкої підтримки і довіри обох партій, таких потрібних для успішної праці на цьому ключовому посту». Серед законодавців, що підписали лист, — сенатори Джон Корнін (штат Техас), Джім Інгоф (Оклахома), Ліндсі Ґрем (Південна Кароліна) і Марко Рубіо (Флорида). Вони  критикували Гейґела за м'який підхід щодо Ірану і його ядерної програми, а також за не досить активну підтримку Ізраїлю.

Водночас компетентність нового міністра оборони ніхто під сумніви не бере. Дванадцять років він був сенатором від Небраски, одним з провідних експертів Республіканської партії з питань зовнішньої політики і політики безпеки. Останніми роками Гейґел був співголовою групи радників президента Обами з питань розвідки й одночасно працював в Джорджтаунському університеті.

Багато експертів думають, що з республіканцем Гейґелом на посту міністра оборони демократові Обамі простіше буде домогтися скорочень оборонного бюджету. А скорочення, як з усього видно, неминучі — зважаючи на велетенський державний борг Сполучених Штатів.

Під цим оглядом професор Андреас Фальке нагадує слова Гейґела про те, що «оборонний бюджет не може слугувати інтересам індустрії та виборчих округів». Така позиція, природно, розгнівала представників ВПК, а також конґресменів і сенаторів, які зацікавлені в збереженні ґарнізонів і військових заводів у своїх виборчих округах і штатах.

Попри те що Гейґел справді здатен обстояти свій незалежний погляд у протистоянні з сенаторами і генералами, всі аналітики погоджуються з думкою, що рішучих скорочень і реформ найближчим часом чекати не варто. Бо хоч на чолі Пентагону й стала нова людина, але геополітичні та стратегічні інтереси США залишилися незмінними.

 

 

27.02.2013