11 березня 1889 р.

 

Абдикація короля Милана

По довершенім фактї питає кождий, що було безпосередною причиною, що король Милан зрїкся престола? Сам король каже, що єму не ставало вже сил, а якійсь угорскій магнат, котрий був в дуже близьких зносинах з королем, потверджує то в мадярских газетах і додає, що Милан посивів і вилисїв а єго нерви "a bas". Очевидно, що тим способом хочеся лиш закрити правдиву причину, котра лежить в зовсїм чім иншім.

 

Память Тараса Шевченка обходять в роковини єго смерти скрізь по містах України — очевидно неявно, бо того там не вільно. Шевченкове свято обходили вчера Українці в Катеринодарї на Кубани і вчера вислали телеграму, адресовану на имя Ив. Белея редактора "Дѣла", в котрій при нагодї того всенародного свята шлють свій привіт братам Галичанам, котрі — як сказано в телеграмі, — "прилюдно" святкують роковини Тараса. Сегодня рано одержали ми тую телеграму і містимо єї в дотичній рубриці. Телеграма говорить сама про себе — ми-ж від себе бажаємо сердечним нашим братам Чорноморцям і в загалї Українцям, щоб і они змогли як найскорше святкувати память Тараса — прилюдно!

 

Окружна рада шкільна міска у Львові заводить у всїх женьских школах в своїм окрузї одноразову науку шкільну. Таке зарядженє заведено наразї лише на пробу в сїм році шкільнім. На години кінцеві визначено наукові предмети, що не вимагають більше напруженя умислового, а то науку калиграфії, співу, рисунків і ручних робіт жїночих. Між другою, третою і четвертою годиною буде відпочинку 10 минут, а між четвертою і пятою 15 минут. Окружна рада шкільна просить всїх интересованих, щоби подавали свої спостереженя по введеню в житє сеї зміни в женьских школах.

 

Віче академиків відбулося дня 9 і 10 с. м. в сали ратушевій заходом комитету, зложеного з Русинів Козловского і Будзиновского і Поляка Каспарка. В суботу о 3. год. зійшлось над 500 студентів университету, политехники, школи Дубляньскої, лїсової і ветеринарії, і почалось віче. Техник Козловскій, вибраний провідником зборів, повитав зібраних і зазначив той добрий обяв, що академики интересу ються публичними справами. — Ректор д-р Пєнтак звернув сейчас увагу зібраних, що се згромадженє незаконне, але коли вже годї єго відкликати, то радив триматися дозволених границь і трактовати справи не дуже горячо, а з розвагою. 1) На порядку дневнім була перша справа: "Зближенє молодежи місцевої і замісцевої". Референт Лясковницкій в довшій промові висказав бажанє, щоби молодїж лучилася разом не лиш на поли науки, але і на вічах, на котрих могла-би заявити свої бажаня і резолюції. Щоби се виконати, то треба вибрати комитет екзекутивний, котрий би старався лучити разом молодїж всїх висших наукових заведень, виконувати резолюції і внесеня, приняті вічем академиків, і завязувати такі комитети по инших містах, де суть висші заведеня наукові. В такій спосіб звертала-би молодїж свою увагу на кожду справу, котра єї обходить. То внесенє принято і вибрано до комитету 4 Русинів і 11 Поляків. — 2) Реф. акад. Френкель говорив о потребі часописи для академиків, котра-би найлїпше лучила мододїж і де-би містились праці не лиш Поляків але і Русинів в их мові. Вправдї має така часопись виходити в Кракові, але хто знає, яка она буде; лїпше видавати другу таку часопись ві Львові. На той темат говорило богато академиків і вкінци ухвалили, що вибраний комитет має старатися видати таку часопись. — 3) Акад. Маркевич порушив дуже важну справу визискуваня молодежи в урядах. Хто знає, як живуть ті академики Русини, що відважились пійти на світскій факультет, як они шукають за зарібком для удержаня і як их на кождім кроці визискують, за велику працю платять малі гроші, той пійме важність справи. Референт навів богато фактов визискуваня (н. пр. за 8 зp. в однім бюрї мусить працювати академик через місяць 7 годин денно). Дискусія на той темат була дуже оживлена. Ректор д-р Пентак звернув увагу на се, що академики-паничі, котрі мають удержанє, непотрїбно беруть роботи по бюрах і тим лише роблять конкуренцію біднійшим. Внесенє в тій справі: комитет вишле просьбу до палати адвокатскої і нотаріяльної, щоби мундантам плачено за 5 годин денної праці minimum 20 зр. і щоби власти при роздаваню занять в бюрах і урядах уважали на спосібности і матеріяльний стан кандидата, а академики самі мають солидарно жадати при удїлюваню лекцій за місяць найменше 10 зр. (1 година денної праці), принято однодушно. — 4) Правник Трильовскій промавляв по руски в справі участи молодежи в житю публичнім. Після єго гадки і теперїшні зібраня, на котрих молодїж радить над справами, котрі до неї відносяться (закон війсковий і т. п.) суть добрим задатком на будуче. Тепер повинні академики брати ще більшу участь в житю публичнім, щоби пізнїйше в якій-небудь службі не тратили своїх пересвідчень, а мали свою вироблену гадку. Отже зібрана молодїж виражає вже тепер своє обуренє на всї ті кривди і насиля, які тепер дїються (именно при виборах) і най то буде memento для суспільности на будуче. Резолюцію тую принято. — Акад. Райтер критикував науку исторії в гимназіях, з котрої ученик вирабляє собі зовсїм хибні понятя о подїях историчних. Єсли случайно не студіює пізнїйше сам исторії, то й не буде знати, що діялось по Наполеонї, а о тім, що перед ним дїялось, буде все мати хибну думку. — 5) Акад. Каспарек мав реферат о розділюваню стипендій і вказував на фактах, кому дають стипендії і яку вагу має при тім протекція. При тім представив також стан фондації музея в Раперсвилю і фондації Островского. При голосованю принято внесенє п. Каспарка, щоби при розділюваню стипендій мали власти взгляд і на опинію молодежи і щоби молодежи польскій в Цириху дати повномочіє занятися справою музея в Раперсвилю. — П. Еминович упоминався о стипендії для учеників школи ветеринарскої. Сею справою має занятися комитет. — На тім скінчилося віче в суботу о год. 8. вечером. — В недїлю розіслав ректор д-р Пєнтак письма до товариств і провідників віча, щоби збори занехали, але вже було за пізно. О год. 5. пополудни зібралося ще більше академиків, як в суботу, і наради почались дальше. — 6) Техник Ш. в дуже основній промові говорив о зрівнаню прав политехники з правами университету. На око мають ті заведеня рівні права, але в практиці так не єсть. Отже поставив такі внесеня: а) Тому, що другій державний испит техничний єсть навіть труднїйшій, як на видїлї правничім, медичнім і философичнім, то комитет має старатися, щоби инжинири, котрі здали другій испит державний, мали так само право горожаньства, як і доктори прав і т. д.; 6) щоби ректор техники мав так само голос вирильний в соймі, як ректор университету; в) щоби надано статут органичний политехниці такій, як має университет, бо политехника истнує лиш на основі розпорядженя министерского; г) (внесенє змодификоване иншим академиком) щоби школу рільничу в Дублянах змінити на академію рільничу, перенести єї до Львова і д) отворити в нїй видїл лїсництва; е) щоби на политехниці отворити видїл меліораційний (инжинири культури нам потрібні) і висшу школу торговельну (бо теперїшна львівска не відповідає своїй ціли) і ж) щоби в гимназіях отворити курси рисунків відручних і висшої геометрії, а в реальних школах курси филології, пропедевтики философії і исторії старинної, щоби тим способом уможливити реалистам вступ на университет, а ученикам гимназій вступ на технику. Тамті внесеня принято, а послїдний упав. Підносились голоси; що красше зовсїм не вчити греки і латини. — Дублянець Б. звернув увагу на то, що се лиш бажаня, котрі певно не сповняться, але Ш. відповів єму, що хто пукає, тому отворять. Ветеринар Б. жалувався (в рускім язиці), що ветеринарями несправедливо всї помітують, уважають их лише коновалами, а они преці стають в великій прислузї не лиш звірятам, але посередно і людям. Нїхто о них не дбає, стипендій не мають і не знають певно, чи суть академиками і чи мають такі права, як академики. Отже най хоч тепер прочі академики жиють дружно з львівскими ветеринарями, спомагають их библіотеку, а комитет нехай дослїдить, як дїйстно глядять академики на ветеринарїв. (Гучні оплески). — 7) Акад. П. говорив о интервенції властей і о горожаньских відносинах академиків. Фактично-ж не мають академики жадних свобід (слова зборів і т. п.), бо их що-раз більше обмежають розпорядженя министерства, полиції і сенату. В Япанї тенерь лїпше Отже комитет має старатися, щоби ті власти усунули всї розпорядженя, що обмежають свободу академичну. — П. ректор техники Зброжек заявив, що уважає згромадженє за незаконне, побоюєся, чи не буде потребувати відповідати за себе і за академиків, але просить дальше нараджуватись поважно і не бавитися в дурниці (а то з причини великого галасу, якій повстав в сали через непорозуміня між двома академиками). — 8) Поляк Л. поставив внесенє, щоби кождому по скінченю университету через три роки вільно було належати ще до товариств академичних. Тямить він добре, що се все pium desiderium, але єсть також за тим, щоби "пукати" і то чим сильнїйше, тим ліпше. — 9) Акад. Ґ. говорив о потребі факультету медичного на университетї львівскім. Видїлу медичного в Кракові не досить для Галичини, а ві Львові правників за богато (над 600). Єсли-би був у Львові факультет медичний, а ще до того для жидів окрема школа теологична (рабинатска), то сейчас зрівноважились-би всї видїли. А що грошей нема на видїл медичний, то на се можна порадити. В школї ветеринарії учать професори богато тих самих предметів, як на видїлї медицини, отже могли-би тимчасом учити ті самі професори. Внесеня і тую послїдну директиву для комитету принято. — 10) Акад. Б. відчитує остру критику реформ мин. Ґавча і виказує, що у нас зовсїм нема так богато образованих людей і що "наложенє цла від науки" (підвисшенє оплати шкільної) дуже несправедливе. Добре-би було, щоби настав уже иншій министер просвіти (в сали нечуваний крик і оплески), а хоч сего академики самі вчинити не могуть, то все таки підкопати позицію министра Ґавча суть в силї. Докладнїйшого змісту реферату не можемо подати з уваги на ц. к. прокураторію. — 11) Акад. К. розбирав широко систему милитаризму і проєктований закон войсковий, котрий в Пештї викликав такі розрухи, сказав, що тепер охотники не суть добровільними охотниками, і поставив резолюцію, що молодїж протестує проти закона війскового (§. 25), а єсли-б той закон перейшов, то академики жадають загального права голосованя.— 12) Акад. Б. за-для спізненої пори коротко говорив о проєктї Лихтенштайна о школах конфесійних і взивав молодїж, щоби через аклямацію заявила свій рїшучій протест проти сего проєкту. (Гучні оплески). — Подякою для президента міста п. Мохнацкого за відступленє салї і подякою иниціяторам віча скінчилися збори о год. ½ 11 в ночи. — Само віче було хвилями зовсїм поважне, а хвилями мало характер соймику польского. Незвязані присутностію комисаря говорили академики свобідно о тім, що им лежало на серци. Характеристичне то, що лише два товариства і то оба рускі, прислали на віче телеграми. "Акад. Громада" з Кракова: "Стійте сміло в оборонї загрожених наших прав і интересів!", а тов. "Сѣчь" з Відня: "Солидаризуємося з вами; постійте непохитно за свободу, за наші права... і желаємо успіхів." — По вічу відбувся комерс під дозором полиції...

 

Телеграми.

Катеринодар (в Россії). Святкуючи тут тихенько роковини Тараса, витаємо Вас, братів Галичан, що святкуєте прилюдно ті роковини, і бажаємо Вам дальшого поступу! — Чорноморці.

Відень 11 марта. Палата послів ухвалила титул "рада министрів". При титулї "газети урядові" домагався пос. Розер знесеня стемпля від газет.

Софія 11 марта. "Свобода" каже, що звістна відозва Цанкова до своїх товаришїв єсть лиш доказом безсильности Россії. О Сербії відзиваєсь та газета в той спосіб, що висказує надїю, що Серби зуміють придержуватись оклик: "Сербія для Сербії", бо то єсть в интересї так сербского народу як і всїх народів балканьских.

Париж 11. марта. Палата послі приняла внесенє посла Мильрода в справі амнестії всїх засуджених за страйки і за провини прасові, але дискусію над сим внесенєм відложила на пізнїйше.

Білград 11 марта. Король Александер одержав ґратуляції майже від всїх держав европейских.

Букарешт 11 марта. Новий закон войсковий буде містити в собі також постанови що-до заведеня стану облоги.

 

(«Дѣло»)

 

_____________________________________________

 

12 березня 1889 р.

 

При виборах до ради міста Станиславова, котрі відбувалися в остатних десяти днях, вибрано — як нам пишуть из Станиславова — на радних совітника судового Луцкого і крилошанина о. Туркевича, а на заступників купця Т. Стахевича і адвоката д-ра Бучиньского. В загалї-ж перемогли жиди і мають більшість в радї, бо на 36 вийшло жидів-радних 19. "Виборці міста Львова — замічає наш дописователь — більше толерантні для Русинів, як станиславівскі, бо у Львові зважають на волю Русинів, кого они бажають мати в радї, між тим коли в Станиславові того нема." З поданих Русинами кандидатів до ради вибрано двох (д-ра Бучиньского і Т. Стахевича) тілько на заступників. Вибрані радні (сов. Луцкій і крил. Туркевич) не брали доси участи в національнім руху станиславівских Русинів.

 

В Коломиї дня 25 н. ст. марта відправиться о годинї 9. рано в парохіяльній церкви поминальне богослуженє за бл. п. о. Стефана Качалу, заходом руских товариств коломийских; о 11-ій годинї перед полуднем відбудуться в сали засідань ради громадскої загальні збори членів коломийскої филії товариства “Просвѣти”, а о годинї 2. пополудни загальні збори “Руского Народного Дому в Коломиї".

 

На перші вечерниці общества “Русских Дам", що відбулися в недїлю в комнатах “Русского Касина", зібралося доволї гостей. Панї Яновска відчитала “О вихованю женщин", потім співав хор академиків, а п. Купчиньскій грав на цитрї. Опісля ишла забава в “пташка", в “кота і мишку" і т. п.

 

Прикрі відносини Русинів на Буковинї илюструє факт, про котрий широко пише "Буковина": Минувшого лїта написала знана з румунизаторского шовинизму буковиньска консисторія православна донос до черновецкої ради шкільної, що черновецкі учителї-Русини: Остап Продан, Омелян Попович і Танасій Руснак їздять по селах і бунтують рускій нарід против духовеньства; що учителї ті були в Лашківцях, Витилівці і Ставчанах при відкритю руских читалень і казали людям не платити процентів, не даватись нїкому, а як се не поможе, то най лиш удадуться до них, а згадані лиця дадуть им уніятских священиків, і т. д. Вже рада шкільна забиралася до укараня сих учителїв, коли ц. к прокураторія, дознавшися случайно о фактї, зажадала всїх актів і тим учителям виточила процес карний. Переслухано обжалованих і всїх свідків, на котрих консисторія в доносї своїм покликалась, але результат вийшов як-раз противний. Прокураторія оправдала обжалованих цілковито, бо показалося, що в честнім доносї консисторії не було нї слова правди. Оправдані видали тепер клеветникам процес о обиду чести, а з актів показалося, що доносчиками були два священики румуньскі: Бежан і Тарновецкій. Чуючи себе в винї, ті два отці не явились навіть до суду, але судья порїшив, що справа задавнена. Учителї зголосили против того рекурс.

 

Телеграми.

Відень 12. марта. Правительство предложило проєкт закона о будові зелїзниці Ряшів-Ясло.

Білград 12. марта. Реґенти Протич і Белимаркович суть рїшучо противні приїздови королевої Наталії. Ходить поголоска, що завтра мають виїхати сербскі посли до Ялти в якійсь важній мисії до кор. Наталії.

Париж 12. марта. Правительство зажадало вже нинї від парляменту позволеня виточити процес сенаторови Накетови і послам Ляґерови, Туркетови і Льєсантови; здаєсь, що Булянже не буде втягнений до ceгo процесу. Палата послів вибере завтра дотичну комисію.

Константинополь 12. марта. Порта повідомила россійского посла, що при конци сего місяця виплатить залягаючу рату відшкодованя воєнного.

 

(«Дѣло»)

 

_____________________________________________

 

13 березня 1889 р.

 

На—ий. З Відня. [XXVIII-мі роковини смерти Т. Шевченка.] 

Дня 8 н. ст. марта відбувся тут заповіджений товариством "Сїч" музикально-декляматорскій вечер в XXVIII-мі роковини скону Шевченка. Вся руска кольонія, проживаюча у Відни, а також прочі братя, сини матери Слави зібралися в великій сали Брайта, коло парляменту, щоби віддати поклін музї Тарасовій... Був се один з тих вечерів, що глибоко відчуває их душа чоловіча, крїпиться ними, а уста мимоволї шепчуть слова обіту, слова присяги, зложені наче при жертвеннику вітчини.

 

Нова рада міста Львова зібравшися вчера о 10 год. в ратуши, удалась до лат. катедри на богослуженє (чому президент міста не зарядив на той день богослуженя також в рускій церкви, се рїч дуже дивна!) а повернувши з катедри відбула перше засїданє. Презид. Мохнацкій повитав нову раду і побажав успіху в трудах для добра міста а потім представив ґреміюм урядників магистрату. До комисії верификаційної на 9 членів вибрано і одного Русина о. Ал. Бачиньского.

 

Ставропигійскій Институт розписав конкурс на одну стипендію для учеників гимназіяльних і слухателїв прав, річно 100 зр., з фондації Мартина Прокоповича. Поданя треба вносити до 19 (31) марта с. р. через власти шкільні до Ставропигійского Института і долучити до них свідоцтва: хрещеня, що належать до гр.-кат. церкви; моральности і що виповняють точно всякі обовязки свого обряду; убожества; шкільні з послїдних курсів і испитів; посвідченє, що походять з родини Мартина Прокоповича, приходника в Сушнї, або суть родом з села Сушна, дек. холоївского, бо компетенти з такими условіями мають першеньство.

 

Межи шевцями стрийскими а роздільскими від давна уже панував спір о то, що шевці роздільскі привозили свої вироби до Стрия. Роздільскі виграли процес в намістництві і длятого в четвер прибули до Стрия на торг. Але шевці стрийскі напали на них — порозкидували им чоботи і виганяли з міста. Шевці роздільскі подали жалобу до прокураторії в Самборї.

 

З Николаєва (в повітї бобрецкім) пишуть нам: В нашій околици дуже часто "відновляються" старенькі образи, а ось і минувшого тиждня відновились краски на старенькім образку, представляючім св. Кристину, в селї Печенїї, в хатї зарібника Льва Заяця. Нарід в околици, почувши про се нове "чудо", почав сотками горнутися до бідної хатини, а Заяць, не могучи через то цілий тиждень взятися до роботи, упросив місцевого священика, щоби взяв образок до церкви, і віддав до скарбони всї гроші (10 зр.), які поскидали люде в єго хатї.

 

З Коломиї пишуть нам: Вчера с. є. 10 н. ст. марта зійшлося около 30 осіб з рускої интелигенції до салї засїдань ради громадскої в ціли порїшеня справи завязаня руского касинового товариства в Коломиї. Межи присутними бачили ми репрезентантів всїх наших станів — духовеньства, адвокатів, учителїв, урядників судових, скарбової дирекції, почти, зелїзниці, купців, интелигентних ремісників-промисловців. Вже давно ми не бачили так численно разом зібраних людей наших интелигентних в Коломиї. Збори отворив і проводив цілий час ними професор Грушкевич, здаючи справу з дїяльности комитету, в тій ціли попередно вибраного меншим кружком Русинів коломийских. Відтак д-р Данилович прочитував статут нового товариства, котре більшостею голосів рїшено назвати "Родина” а то після интенції комитету длятого, щоби Русини в товаристві новім жили наче одна родина в повній гармонії. Членами нового товариства можуть бути і женщини. Доси до 50 интелигентних руских людей письменно обовязалося вступити до сего нового касинового товариства.

 

Товариство "Руска Школа" в Чернівцях, взявши на увагу, що після нового закона о катихитах з новим роком шкільним для чотиро-і більше-клясових шкіл мають призначитись катихити, внесла меморіял до краєвої ради шкільної, щоби при обсадї православних катихитур взагалї, а особливо при школах черновецких звернули увагу і на то, щоби катихити виказалися докладним знанєм руского язика. На случай, коли-б не знайшлось тілько людей (особливо молоді священики Румуни не знають язика руского, бо ректорат семинарії збороняє им ходити на виклади язика руского), то нехай для Русинів народних шкіл в Чернівцях установлять одного окремого катихита.

 

Телеграми

Відень 13. марта. Ходить поголоска, що в маю перед скликанєм спільних делегацій відбудеся ще додаткова сесія парляментарна, на котрій між иншим будуть ухвалені кредити на закупно карабинів для краєвої оборони і на збільшенє числа урядників в галицких судах.

Пешт 13 марта. Всї вісти о уступленю Тисси суть безусловні. Тисса заявив сам в палатї послів, що не уступить, доки має довіріє корони і більшости парляменту. Дебати над законом войсковим потягнуться ще довго, бо рїшено дати опозиції говорити, доки она аж не змучиться. Посли з правительственної партії постановили не забирати голосу.

Париж 13. марта. Комисія парляментарна рїшила дозволити на процес против директорів лиґи; процес має бути розтягнений і на агентів лиґи на провинції. — Кн. Омаль був на авдієнції у Карнота і дякував єму за позволенє вертати до краю. Опісля був князь у министра Тирарда. Кн. Омаль постановив осїсти в Шантилли.

Лондон 13 марта. Палата послів ухвалила 231 голосами против 88 збільшити армію англійску о 152.282 людей.

Відень 13 марта. Комендант 7 корпуса гр. Деґенфельд пішов в пенсію а на єго місце именований ген. Вальдштедтен.

 

(«Дѣло»)

 

_____________________________________________

 

14 березня 1889 р.

 

Рїч посла о. Озаркевича, виголошена на 303 засїданю палати послів ради державної дня 8 н. ст. марта.

При спеціяльній розправі над буджетом до рубрики "президія ради министрів" забрав яко генеральний бесїдник за рубрикою пос. о. Озаркевич.

“В часї, коли конституцією оголошено рівноправність для всїх народів Австрії, задали давнїйші министерства не одну глубоку рану политичному житю Русинів, именно засудженєм сего численного і в дїйстній більшости в краю поселеного руского племени на меншість у всїх тїлах репрезентаційних, т. є. в радї державній, соймі краєвім, радах повітових, видїлї краєвім, радї шкільній краєвій, радах шкільних окружних і т. д., і через виключенє руского краєвого язика яко єго матерного з урядів і школи.”

 

Нові портрети до "Альбома заслужених Русинів" появилися сими днями з друку у Львові. Портрети представляють: Гогола, Мордовця, Костомарова, Лисенка (після нової фотографії), Данила Млаки (о. Исид. Воробкевича), еп. д-ра Пелеша, Нечуя (Ив. Левицкого), Максимовича, Кониського, Федьковича, Евг. Желехівского, Степ. Руданьского, Вербицкого (композитора), о Іос. Заячківского, Стефана Качали, Володимира Барвіньского, д-ра Корн. Сушкевича, д-ра Ом. Огоновского, Ник. Устіяновича, Шевченка, (новий), Лаврівского, Стороженка і Романчука. — Кождий портрет окремо коштує тілько 2 кр. (ціна така дешева, щоби тілько розходились), а всї портрети вкупі (ціле Альбом) з гарною текою роботи руского переплетника п. Михайла Спожарского — лише 70 кр. Набувати можна в товаристві "Просвіта" у Львові.

 

Знаний маляр-акварелист Юлій Коссак в Кракові обходити ме сего року 50-лїтний ювилей своєї артистичної праці. Краківскій клюб малярїв і рїзьбарїв ухвалив почтити Коссака з єго ювилеєм, жертвуючи єму на памятку альбом і взиває всїх артистів, щоби до того альбома присилали малюнки або рисунки до д. 1 цвітня с. р. Згадуємо про ювилей п. Юлія Коссака, бо він з роду Русин і хований був між Русинами, — однакож, пійшовши до Кракова, з часом затратив почутє рускости, а синів своїх виховав на патріотів польских.

 

Д-р Леон Білиньскій, професор економії в университетї львівскім і посол до ради державної, мав, як писали віденьскі і ческі газети, нїби-то бути покликаний на катедру в университетї віденьскім. Отож урядова газета "Львівска" заявляє, що се неправда і сам д-р Білиньскій мав сказати ректорови д-рови Зиссови, що катедри у Відни не приняв-би. Нам здаєсь, що і не дістав-би. — Нїмці ужили-би всїх средств, щоби до того не допустити.

 

Из протоколу засїданя краєвої ради шкільної д. 25 лютого 1889. Григорій Врецьона, учитель рускої школи вправ у Львові, одержав трете квінквеніюм. — Бронислав Старецкій именований суплентом при гимназії об. Василіян в Бучачи, а Володимир Кмицикевич заступником учителя при гимназії в Ярославли. — Ухвалено потрїбні розпорядки, щоби в семинаріях учительских, по мисли постанов нового статута организаційного, введена була гра на фортепянї, на скрипках і на орґанах.

 

П. Тишовницкій из Синевідска сими часами — як нам доносять из Стрия — набув на власність село Довголуку в повітї стрийскім за 90 тисяч зр.

 

З Відня пишуть нам: Вп. посол о. Озаркевич внїс уже в радї державній петицію Народної Ради в справі рускої гимназії в Чорткові взглядно Бучачи. При генеральній дебаті над буджетом годї було Русинам добитись до слова через замкненє дискусії. Пос. Озаркевич, надїятись, буде міг прийти до слова при позиції "Центральний заряд віроісповідань і просвіти", бо має вильосоване ч. 2-ге межи бесїдниками pro; вправдї перед ним мають говорити 2 посли contra а 1 про, але все таки годї допустити, щоби яко 4-ий бесїдник не прийшов до слова, або иншими словами, щоби так скоро замкнули дискусію...

 

Статутів "Товариства имени Фр. Миклошича у Львові", котрі подали були в грудни 1883 року через сенат университетскій ц. к. намістництву до затвердженя академики пп. Радован Кошутич, Антоній Сїницкій і Володимир Охримович в имени збору академиків — не потвердило ц. к. намістництво і уконституованє сего товариства заборонило рескриптом з 23. лютого 1889 до ч. 9547, добачивши в деяких §§-ах статута рїчи противні законови з 15 падолиста 1867 р. Цілею "Товариства имени Фр. Миклошича" мало бути (§. 2): "ширити знанє язика, литератури і исторії Славян і розбуджувати наукову дїятельність в тім напрямі через (§. 3): а) устроюванє відчитів і викладів наукових о духовім і физичнім житю народів славяньских; б) подаванє науки поодиноких народів славяньских; в) заложенє библіотеки з дїл славяньских, предплату наукових і литературних часописей славяньских або трактуючих про Славян, котра з часом могла-би бути отворена і для ширшої публичности; г) устроюванє відчитів публичних; д) устроюванє забав, вечерків, концертів, екскурзій і т. п.; е) видаванє дїл наукових або і періодичних публикацій з области язика, литератури і исторії Славян." — Ціли і средствам товариства ц. к. намістництво чей же не могло нїчого закинути, а из рескрипту єго видко, що рекриминовано тілько §§-фи дотикаючі членів почетних і спомагаючих. Тож можна надїятись, що молодїж академична, полагодивши ті §§-и, внесе нові статути і оснує товариство имени Миклошича, котрого і ціль дуже висока та благородна і средства достойні молодежи академичної.

 

Телеграми.

Париж 14 марта. Комисія парляментарна ухвалила 10 голосами против одного голосу Касаняка видати послів Ляґера, Лєсанта і Туркета судови. У 60 членів лиґи зроблено ревизію. — Министер маринарки Жоре помер нагло уражений апоплексією.

Білград 14 марта. Поголоска, будьто-би король Милан відобрав собі житє, єсть неправдива; король жиє і єсть зовсїм здоров. Уважають тут за рїч певну, що королева Наталія не приїде до Сербії.

Софія 14 марта. Сербскій посол Данич вручив Странскому окружник сербского правительства, в котрім висказана потреба удержаня взаїмних добрих відносин. Президент палати, вернувши з Білграду, поїхав до Филипополя здати князеви справу з ситуації в Сербії.

 

(«Дѣло»)

 

_____________________________________________

 

15 березня 1889 р.

 

Рух межи студентами.

Межи студентами висших закладів наукових у Львові став в остатних місяцях проявлятися живійшій рух. Той рух викликали перед всїм декотрі міри львівскої ц. к. полиції, стїсняючі, після погляду студентів, их академичну свободу, именно право мати свої студентскі згромадженя, відчити і т. и. без немилої присутности ц. к. полиційного урядника.

 

Иниціятори віча академиків і комитет вибраний вічем мають тепер великі неприятности. Полиція окремо веде з ними слїдство, а ректорати академичні окремо. Ходить им головно о то, щоби комитетови віча не дати виконати поручених вічем ухвал. Між академиками тепер станула гадка така: Єсли-би справдї не міг комитет виконати тих ухвал, то молодїж буде мусїла скликати нове віче.

 

Дирекція ц. к. державних зелїзниць у Львові повідомляє, що привернено рух поїздів з днем 14 марта на шляху Станиславів-Бучач, а на шляху Бучач-Чортків буде отворений рух правдоподібно з днем 15 марта.

 

Земний віск в великих покладах відкрито сего місяця в Прокураві коло Пістиня в повітї косівскім. Инжинир п. Мук вертїв за нафтою і замість нафти подибав у глубинї 155 метрів віск земний.

 

Нові марки на пересилки тягарові і грошеві будуть видавані в цінї 30 кр., 50 кр., 1 зр. і 2 зр. Марки ті будуть замість досихчасної оплати готівкою.

 

Змартвихвстанець, кс. Смоликовскій, читав на загальних зборах свого товариства в Кракові на дни 9 н. ст. марта справозданє з розвою Интернату львівского за 1888 р., а заразом подав прелиминар буджету на рік текучій. Видатки на сей рік винесуть 24.300 зр. Удержанє 70 учеників, по 300 зр. на кождого, буде коштувати 21.000; священиків і братчиків при Интернатї 2.900 зр., удержанє дому 400 зр. На то надїєсь кс. Смоликовскій: від "Опіки" львівскої 3.629 зр., краківскої 3.260, від пан з Великопольщі 1.720, від духовеньства тамошного 854, від духовеньства галицкого 462; пятьнацять стипендій соймових (запомога соймова) 4.500 зр., стипендій рад повітових 1.300, стипендії приватні 1.800, даток щадниці львівскої 300 зр. — разом 17.825 зр. Недобір на текучій рік шкільний винесе про-то 6.475 зр. Єго покриють платнї учеників, поміщених в Интернатї і дари приватні. Сeгo року в першім семестрї було всїх учеників в Интернатї 70. З тих: Русинів 54, Поляків 13, Болгарів 3. На университет ходило 7, до гимназії рускої 37, до польскої 26. Всї ученики крім одного перейшли до кляси висшої. Поступ з відзначенєм одержало 13, один Болгарин зложив докторат прав, трех зложило испит матуральний. З тих послїдних двох вступило до семинарії духовної, а один полишився в Интернатї яко слухатель прав. В минувшім році вислано також двох учеників до колегії грецкої в Римі, двох учиться теології в семинарії оо. Змартвихвстанців в Адріянополи (в Болгарії), а один з дому Змартвихвстанців ходить на теологію до университету львівского. — З цілого справозданя виходить цікавий факт, що з 54 учеників-Русинів лиш 37 ходить до гимназії рускої, деякі на университет, а 13 Русинів посилають патри на гимназії польскі, щоб скрїпити — духа руского. Поволи вилазить шило з мішка...

 

З Бурштиньского пишуть нам: В нашій сторонї між людьми недостаток. Люде доїдають бараболю, котра від осени з 60 кр. підскочила в цінї на 1.20—1.40 зр, хоч до садженя ще далеко. Скрізь в Бурштиньскім не стає людям хлїба, а худібці таки пропадати. На гумнах нїчого не видати, а в стодолах — хиба десь-не-десь у богатших. На сїно ціна дуже висока: за сяжень доброго сїна треба дати 40 зр. Хто в осени пашну солому або сїно випродав за добру ціну, на податки, чоботи і т. п., — той нинї збуваєся худоби або платить за пашню в-двоє, — тай то ино богатші так ратуються, бо біднїйші купують полову, найпідлїйшу з вусатої пшениці, і паринкою пісною або трохи підмащеною удержують худібку при житю. В однім дворї, в С., посесор зсипав торік всю непотрїбну полову з банатки і иншу в велику стирту на гнитє, не маючи де єї подїти, а сего року люде свої і чужі розкупили то смітє на вагу, мов перець, так, що пан заробив звиж 100 зр., селяне платять по 80 кр. до 1.40 зр. за кільо, а за мішок гречаної полови для безрог по 1 зр. Словом, давно вже не доскулив нам такій недостаток паші, як сеї зими. Сумний гороскоп для нашого брата-селянина, котрий не навчився тверезо бідї глядїти в очи. За лучших часів не складав на лиху годину, а тілько пив богато при помочи двірских "квітів до аренди". Той огидний, несовістний звичай всюди ще до нинї практикуєся по дворах: замість заплати за роботу дають квітки до коршми... З другої сторони паньскі ковбаси і сиґара при всяких виборах допомагають деморализації і доконують того, що селяне не могли доси засмакувати в самопомочи в своїх товариствах господарских, торговельних і просвітних, а жили з дня на день, надїючись на случайні охлапи чужі. Неморальна автономія галицка до крихти збила селян з толку... В моїм селї єсть читальня кілька лїт. Половина єї членів увійшла до нової ради громадскої — і здавалося, що за их помочею і читальня розівєсь, і стане своя крамничка в селї, і зробиться ще де-що доброю для громади. Так де там! Читальники, ставши радними, вже до читальнї і самі не заглянуть і других не заохотят, — они вже радше зазирають у той бік, з-відки щось може капнути. Они вже глядають за добрим оком в старостві, в радї повітовій, у панів, писарїв, навіть жандармів, — всюди пасуть ласки і вигоди, а добро громади им байдуже. Наша славна автономія приманює старшину громадску до лежаного хлїба, — а се лихо тим гірше, що добре платні люстратори повітові по деяких громадах, де старшина йде в политиці під лад польскій партії, через десяток лїт навіть не заглянуть до рахунків громадских, а така "контроля" аж приманює людей старшинувати в громадї і — богатитися людскою кривдою... При таких обставинах і не диво, що селянин від послїдного голодного року до нинї нїчого не навчився... а тепер перед нами не тілько тяженькій передновинок, але і тяжкій рік. Селянин без хлїба, паші, худібки і без зарібку — задумався. Пани по дворах оповідають, що ще не мали такого дешевого робітника, і чим близше до весни, тим меншу дають плату. Дорослий хлоп чи дївка бере за день тяжкої роботи 12—16 кр., а пересїчна ціна денного зарібника виносить 10 кр. по фільваркам, а що до зарібків у жидів коло дров у лїсах або де инде, то кождий вже доміркуєся. Тепер прийшла черга на "kółka rolnicze" сказати своє слово: що важнїйше, чи полонизація, чи недоля рільників? Хто більше заохотив селянина, купувати сїчкарні: чи "kółkа", чи жиди-аґенти фабрик, котрі, не укриваючи своїх тенденцій заробкових, потрудились до хат хлопских і коло Бурштина множество дешевих сїчкарень розпродали... за один рік більше наложились до потреб селяньских, як паньскі "kółka" за десяток лїт. В самім моїм селї закуплено аж 8 сїчкарень нараз...

 

Телеграми.

Відень 15 марта. Правительство зажадало на доповненє регуляцій Висли і Сяну додаткового кредиту в сумі 10.000 зр.

Париж 15 марта. В палатї послів голосувало за виданєм членів лиґи судови 317 послів, против того 162 консерватистів, 17 булянжистів і 35 републиканів. В сенатї було за виданєм Накета 113 голосів, против 58. По засїданю палати послів настали численні визваня на поєдинки.

Пешт 15 марта. Нинї в день роковин революції мадярскої устроила молодїж университетска з рана торжество, котре відбулося зовсїм спокійно. Ираній оповів приключеня з 1848 р., а молодїж розійшлася відтак не роблячи демонстрацій анї против правительстта, анї против закона войскового.

Білград 15 марта. Король Милан має виїхати в понедїлок за границю і не верне до Сербії аж за рік. Король думає також писати споминки з послїдних часів свого панованя. В середу має приїхати Пашич; єго приятелї хотять зробити єму велику овацію.

Лиль 15 марта. В Лиль-Камбре і Рубе вибухнув небезпечний страйк робітників і може дійде до того, що около 100.000 робітників застановить роботу. Правительство завело всякі міри осторожности.

 

(«Дѣло»)

 

_____________________________________________

 

16 березня 1889 р.

 

Для Русинів-вояків львівского гарнизону відбуваються в архикатедр. церкви св. Юра великопостні проповіди що середи 13, 20, 27 марта і 3 цвітня о год. 3-ій з полудня. Проповідають войскові капеляни оо. Кл. Лїтиньскій і Кас. Куницкій. Великодна сповідь для Русинів вояків гарнизона відбуватись буде в тій-же церкви від 21 марта до 13 цвітня с. р. (отже через 20 днїв). Капеляни при помочи духовеньства катедрального і ново-поставлених священиків мають висповідати 4000 Русинів-вояків (кромі инвалидів, недужих і увязнених). Сего року число Русинів в львівскім гарнизонї значно більше, як лїт попередних, бо в 1886 р. було 3000 в 1887 році 2800, а сего року 4000.

 

Руско-народний театр — наконець по великих клопотах (бо дирекцію в дорозї з Бродів до Золочева завіяло було в Краснім і она мусїла на тамошній стації три доби пересидїти) переселився уже до Золочева — і там починає представленя. Завтра в недїлю відограна буде оперета Кропивницкого "Пошились в дурні"; ві второк комична опера "Ґаспароне"; в середу мельодрама "Маруся"; в четвер "Дзвони з Корневіль" а в недїлю драма Карого-Карпенка "Наймичка".

 

Печатня п. Михайла Білоуса в Коломиї обходить дня 19 н. ст. 25-лїтний ювилей свого истнованя. Програма торжества: о год. 8 рано гостина в льокали печатнї; 2) о год. 9 служба Б. в міскій церкви; 3) від год. 11-ої до 1-ої в полуднє ювилат приймати буде поздоровленя від товаришів, свояків і доброжелаючих другів.

 

Видїл польскої "Читальнї Академичної" ухвалив вчера вотум недовірія для презеса Лашовского і касієра Барановского за то, що самовілно оголосили в урядовій газетї протест против віча академичного. Поступок тих двох академиків дуже обурив всю молодїж львівску.

 

Справа закупна лїтної резиденциї для епископа станиславівского. Як звістно, підчас канонічної визитації в повіті залїщицкім року 1887. піднесено там гадку, щоби для владик станиславівских закупити на лїтну резиденцію відповідний дім в Залїщиках, аби владики могли з-відтам тим лекше впливати на Буковину. Пізнійше лучилося там купно реальности за 9.000 зр., то завязаний комитет в Устєчку, під проводом декана о. Іос. Гаваньского, піднявся задачі из добровільних складок реальність тую закупити і владиці станиславівскому віддати на вічні часи яко богослужебну фондацію для кождочасного епископа. До комитету входять побіч предсїдателя: о. Евг. Алексевич з Торского, Сев. бар. Бруницкій, Ефраим Ґеринґер, сов. Мих. Клюсик, о. Алекс. Княгиницкій, Вас. Кузняк, о. Викт. Росткович з Жежави, маршалок ради пов. В. Сїмигиновскій, о. Фр. Скульскій з Садок, о. Єрон. Темницкій з Дзвиняча, архидіякон о. Вас. Фацієвич, і почтмайстер Л. Шиллер дe Шильденфельд. Вже при першім засїданю комитету субскрибовали на тую ціль значнїйші датки: маршалок Сїмигиновскій в имени залїщицкої ради пов. 1500 зр., бар. Бруницкій 500 зр.; місто Залїщики 1500 зр. і т. д., — решта мала зібратись из складок. Комитет удався до президія намістництва о дозвіл збирати складки, а намістництво під днем 15 червня 1888 р. позволило збиранє складок в дієцезії станиславівскій. Тогдї комитет видав печатану відозву до складок і під днем 2 липня 1888 розіслав єї в території, на котру розтягався дозвіл намістництва. Впр. архидіякон о. В. Фацієвич був ласкав надіслати нашій редакції поименний спис всїх жертв на закупно лїтної резиденції для епископа взглядно епископів станиславівских, які переслав на єго руки о. Гаваньскій з Устєчка разом з грішми. Из того виказу жертв показуєся, що доси передано на руки Впр. о. Фацієвича готівкою 1204 зр. 94 кр.; з того видано на справи администраційні 26 зр. 90 кр., — отже остає з днем 12 н. ст. марта 1889 готівка 1178 зр. 4 кр., уміщена в станиславівскій касї щадничій на книжочці вкладковій д. 22 жовтня 1888, ч. 4660. (Кождий вплинувшій даток уміщає о. Фацієвич на тую книжочку, а крил. о. Туркевич переховує єї в безпечнім місци.) Між жертвами в списї знаходимо також позиції: Видїл ради пов. в Бучачи 50 зр. і Рада пов. в Надвірній 50 зр. (Рада повітів в Станиславові обіцяла 100 зр., а заряд дібр Надвірної обіцяв зложити 200 зр.) В прочему виказї на суму 1204 зр. зложилися, з дуже малими виїмками, самі священики і дієцезане станиславівскі.

 

З околиць Чорткова доносять нам, що минувшого місяця завязалося в Косові (подільскім) провинціональне Товариство педагогичне і відбуло перше засїданє. Иниціятива вийшла від косівского учителя п. Крижановского. Учителї з окрестности, зібравшись численно, вибрали до заряду: п. Крижановского на предсїдателя, п. Шотурму з Білої на заступника, а п. М. Химяковского з Білобожниці на секретаря. На зібраню рїшено, що: а) товариство має відбувати свої засїданя всюди, де має членів , б) еляборати будуть на переміну польскі і рускі; в) запрошувані будуть також интелигентні люде не-учителї на членів почестних або спомагаючих.

 

Телеграми.

Букарешт 16. марта. Оповідають тут, що абдикація короля Милана зробила на королеву Наталію велике враженє. Посол реґентів Василевич повіз їй відпись умови короля з реґентами і має єї просити, що-би она для добра і спокою Сербії не вертала тепер до краю. Дорадники королевої кажуть їй, щоби она нїчим не вязалася, бо тепер не може їй нїхто заказати до краю вертати.

Лондон 16. марта. "Standard" доносить, що цісар Франц Іосиф виїде з початком серпня до Берлина.

Берлин 16 марта. Підчас дебати над кредитом для збільшеня артилерії доказував Рихтер, що неправдою єсть, щоби армію француску за Булянжера збільшено о 40.000; то видумали в Нїмеччинї, бо армію француску збільшено лиш о 1.800 людей. Рихтер жадав за збільшенє артилерії зменшеня піхоти. Проект правительства передано комисії буджетовій.

Париж 16 марта. Вчера відбулися знов ревизії у членів лиґи; однакож перед укінченєм слїдства не буде нїхто арештований. — В Танґерї явилися 4 англійскі пароходи, що викликало в Франції велике занепокоєнє.

 

(«Дѣло»)

16.03.2014