1 березня – день народження дворазового прем’єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабина. Маючи корені по батьківській лінії з Київщини, він потрапив до книги «Галактика “Україна”. Українська діаспора: видатні постаті».
Рабин – військовик з багатолітнім стажем, один із видатних будівничих єврейської держави, лауреат Нобелівської премії миру. Цей рішучий, немогутній тілом, з владним хриплуватим голосом чоловік був наділений яскравою харизмою. Його політика на замирення з Організацією Визволення Палестини сприймалась всередині країни різко неоднозначно.
Зранку, 4 листопада 1995 року, на Площі Царів Ізраїля в Тель-Авіві Іцхак Рабин був застрелений 25-літнім студентом на ім’я Іґаль Амір.
Здійнялась небувала хвиля народного гніву. Вона була настільки потужною, що збурила суспільство до самого дна і вимила такий намул, який за звичайних обставин потрапляє на очі широкої публіки дуже рідко. З’ясувалося, що організацію, до якої входив убивця, очолював офіцер служби внутрішньої безпеки «Шабак» (він же «Шин Бет») Авішай Равів. Виходить, главу держави вбила власна спецслужба?
“До біса цих злочинців! Розформувати «Шабак»! Керівників його – під суд!”
Подібні вигуки гучнішали й множились. Ненависть до трудівників невидимого фронту зростала.
Аби вгамувати ситуацію, потрібна була дуже переконлива відповідь. І відповідь така від «Шин-Бет» пролунала:
“Завжди, в усі часи, спецслужби курують організації крайнього штибу. А як інакше тримати під контролем радикалів? Трапляються накладки, що хтось з-під контролю вислизає. Вибачте!”
Пометикувавши, суспільство погодилось. Раз завжди, то завжди. Амір отримав дожиттєвий термін. «Шабак» уцілів з мінімальними втратами.
На велелюдному похороні Рабина були присутні глави держав з усьго світу. Президент США Клінтон крізь сльози виголосив: “Шалом, хавер! (Прощавай, друже!)”
Оскільки ортодоксальний юдаїзм забороняє зображення людського тіла, пам’ятник Рабину зведено у вигляді задимленого каміння та інших абстрактних символів. Іменем насильницьки усунутого прем’єра назвали площу, де пролилась його кров, та багато чого іншого.
Навколо смерті Рабина нагромаджено стільки конспірологічних теорій, що з-під них уже важко розгледіти, що відбулося насправді. Я змальовую події так, як бачив їх, будучи мешканцем Ізраїлю.
Отже, цього 1 березня могло би виповнитися дев’яносто два ізраїльському політику Іцхакові Рабину. Цілком могло би. Роком молодший його соратник Шимон Перес активно трудиться на посту Президента.
P.S. Автор утримується від будь-яких аналогій з сучасною ситуацією в Україні, але вважає, що тепер, коли документація й співробітники потрапили під контроль нової влади, Україна має шанс добряче почистити себе від тайняків. Відмовка “вивезено в Москву” нібито не спрацьовує...