Вважаю, що складні речі треба пояснювати на простих прикладах. Тоді геополітика і політика стає ближчою й зрозумілішою кожному. Наприклад, їхав я сьогодні у варшавському міському автобусі. Їхав на прямий ефір одного з польських каналів, де вирішили серйозно поговорити про можливу люстрацію в Україні.

Я їхав і думав про те, що на українських телеканалах наразі таку фахову дискусію уявити важко, адже самі власники цих же телеканалів підпали б під мітлу люстрації. Із роздумів мене вирвала трішки довша, ніж зазвичай, зупинка автобуса. Я повернувся до вхідних дверей і побачив, що водій вийшов і знімає бортик, по якому за мить до автобусу на автоматизованій інвалідній колясці заїхав неповносправний чоловік. Водій знову підняв бортик, запитав інваліда про кінцеву станцію його подорожі, повернувся й ми поїхали далі. Через кілька зупинок історія повторилася в зворотному порядку: водій натиснув кнопку, зняв бортик і допоміг виїхати інваліду на вулицю.

Ніколи нічого подібного я не бачив у рідній країні. У нас взагалі не видно інвалідів, ми евгенізована совєтська порода, серед якої немає «бракованих». Наші інваліди, яким не пощастило жити в місті, не можуть спуститися зі своїх квартир, бо не працюють ліфти, вони не подорожують потягами, бо наші вагони не пристосовані для українців, які мають фізичні вади. Це – реальні в’язні держави, устрою, люди, які живуть пекельне життя.

Для того, щоб щось подібне до побаченого мною у Варшаві стало можливим в Україні, потрібні зміни, яких не вдасться провести без люстрації. Не тільки найвищої влади, а й усієї державної ієрархії. Бо треба людей у транспортних комісіях міськрад, комунальних транспортних підприємствах, які відмовляться від маршруток, в яких доводиться згинатися в три погибелі й товктися, а закуплять нові зручні автобуси з бортиками-ліфтами для інвалідів. Водієві треба гідно й офіційно платити, щоб переконати його не огризатися на пільговиків та інвалідів, а значить – підприємство має бути прибутковим. Квитки мають купуватися офіційно, з прибутків має сплачуватися податок, а від хамства персоналу населення має захищати сувора дисциплінарна комісія на комунальному підприємстві. Провести усі ці зміни неможливо без нових людей, в рукавах яких немає контактів лояльних до владі бізнесменів, готові за відкат запропонувати місту «маршрутки» і списані в Німеччині вантажні мікробуси.

Далі: інвалід має мати змогу виїхати з будинку, що передбачає не тільки наявність ліфта, а й пандусів перед будинками. Без ЖЕКів, які про це подбають, не обійтися. Потім потрібен тротуар із бордюрами, на яких також мають бути пандуси. В Автодорі взагалі всі менеджерські посади мають бути пролюстровані, це навіть люстрацією не варто називати, а просто звільнити їх за фальсифікацію доріг. Доріг у нас не існує, а про ремонт тротуарів в наших палестинах ніколи й не чули. Треба змінити головного лікаря, який підписує виділення державним коштом інвалідних колясок, але видають інвалідам немоторизований непотріб, яким навіть у квартирі пересуватися важко.

Кожна посадова особа, яка працювала в колишній системі на середньому щаблі управління, має бути змінена. Навіть директори шкіл, які за звичкою до начальника районного відділу освіти будуть ставитися, як до напівбога: нічого не вимагати, тільки підтакувати, а на першу вимогу збирати вчителів і вступати їх у «правильну партію», підписувати колективні звернення на підтримку курсу реформ якогось чергового ідіота у владі. Директор школи має бути незалежною людиною, яка не збиратиме гроші на штори чи крейду в батьків, а піде до начальника райво і влаштує йому серйозну розмову, а вже начальник хай іде до мера й вимагає, щоб міська влада не займалася хабарництвом, а збирала податки, на які купується крейда. Держава збудеться, як мрія, тоді, коли тиск на владу йтиме знизу.

Масштаби потрібної Україні люстрації нечувані. Комуністично-хабарницька кримінальна республіка запустила коріння всюди, у всі кабінети, у більшість голів. Зміщення такої кількості людей з займаних посад неминуче у скорому майбутньому спровокує появу жорсткої опозиції «колишніх» на всіх рівнях. Але виходу немає – не тільки антитоталітарна, антикомуністична люстрація має відбутися, а й антикорупційна. Цього точно не хотітиме нова влада, але цього продовжує вимагати народ. Майдан тільки починається.