Минулого вікенду відбулася традиційна Мюнхенська конференція з питань безпеки. Цьогорічний захід став епохальним саме завдяки українському питанню. Раніше передбачалося, що тема політичної кризи в Україні фіґуруватиме на конференції поруч з сирійським та іранським питаннями. Утім реально українська тема стала безапеляційно провідною, затінивши всі інші. І вже одне це можна вважати перемогою Євромайдану, хоча його успіхи на тому не завершилися.
Напередодні Мюнхенської конференції багато експертів висловлювали побоювання, що Захід не зважиться тиснути на Росію в українському питанні, а обмежиться реальними деклараціями про невтручання у внутрішні справи суверенної держави. Як відомо — таки наважився. При тому критика кремлівської політики тиску на Україну звучала зі всіх боків і на всіх рівнях. Стало зрозумілим, що Європа не жартує, вона усвідомила всю величину загрози й не бажає повторення «другої Югославії» на своїх східних кордонах.
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров відчував себе до глибини ображеним. А найбільше — на держсекретаря США Джона Керрі. «Коли Джон Керрі виступає і каже, що Україна має вибрати, з ким вона — з усім світом чи з однією країною, я від кого-кого, а від Керрі з його досвідом, розважливістю такої аґітки не міг чекати», — нарікав шеф російської дипломатії.
Не меншу образу на США та ЄУ виніс з конференції й виконувач обов'язків міністра закордонних справ України Леонід Кожара. Бо з ним взагалі ніхто не бажав розмовляти. Тимчасом як з представниками опозиції в Мюнхені — Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличком і Петром Порошенком — зустрілися всі значні політики. Це і згаданий Джон Керрі, і його заступниця Вікторія Нуланд, і верховний комісар ЄУ з питань закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон, і президент Німеччини Йоахім Ґаук, і міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, і генсекретар ООН Пан Ґі Мун, і єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле, і президент Швейцарії Дідьє Буркгальтер, і голова МЗС Франції Лоран Фабіус та інші, інші, інші.
Журналісти всього світу прагнули взяти в них бодай інтерв'ю, бодай бліц-інтерв'ю, ну, принаймні коментар. А ті ще й перебирали. Так, журналісти австрійського телеканалу ORF скаржилися, що Віталій Кличко на забажав давати їм інтерв'ю. Навіть вивели цілу теорію, що це, мовляв, через те, напевно, що Відень толерує брудні гроші українських урядовців та олігархів, таких як Азаров та його син... А може, просто був втомлений? Хто зна.
Але не це головне. Головне те, що з Мюнхена українські опозиціонери повернулися з піднесеним настроєм. По приїзді до Києва вони відразу ж, не зволікаючи, вибігли на сцену Євромайдану, де саме відбувався традиційний недільний мітинґ. «Захід нарешті перейшов від слів до дії», — радісно повідомив Арсеній Яценюк.
Чи справді це так? Нині можна вже бути впевненими, що Арсеній Петрович не видав бажане за дійсне. У понеділок західні газети оприлюднили слова Кетрін Ештон, котра запевняє: «ЄУ і США працюють над пакетом значної короткострокової фінансової допомоги для України. Мета пакету — допомогти Україні в перехідний період. За цей час перехідний уряд може здійснити серйозні політичні та економічні реформи, а також підготувати президентські вибори».
Конкретних сум пані Ештон поки що не називала, обмежившись означенням «значні», але водночас зауважила: «План допомоги не вимагає від України укласти довготривалий договір з МВФ». А це означатиме, що новому українському уряду для отримання західної допомоги не доведеться серйозно урізати соціальну допомогу.
У будь-якому разі залякування Володимира Путіна заморожуванням наступного траншу 15-мільярдного кредиту перетворюються на блеф. Своєю чергою, український президент Віктор Янукович втрачає підтримку Кремля, а отже, його владно-політична ситуація стає слизькою як ніколи.
Хоча та ж таки баронеса Ештон відмежувалася від будь-яких вимог дочасних президентських виборів, даючи зрозуміти, що ЄУ цілком може потерпіти Януковича ще рік, аби він та його оточення лише не перешкоджали реформам та з зближенню України з Європейською Унією. А якщо спробують заважати, то санкції на них знайдуться.
Наступним судним днем України в Європі стане 10 лютого. Цього дня в Брюсселі відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄУ. Саме на ній і розглядатимуть питання санкцій щодо українських урядовців, відповідальних за ескалацію політичної кризи. Голова комісії Бундестаґу із зовнішніх питань Норберт Рьотґен, коментуючи це питання, зазначив: «Необхідно запровадити санкції для всіх відповідальних за насильство і знущання. Необхідно дати їм чіткий сиґнал, що вони не зможуть діяти анонімно, що всі їхні дії розглядатимуться персонально». Серед ймовірних санкцій він назвав: позбавлення в'їзної візи в країни ЄУ, заморожування рахунків, а також кримінальне переслідування.