Чому Україні життєво необхідно якнайглибше інтегруватися з Європейською Унією? Передовсім – для ефективної боротьби з корупцією. Без європейського чинника Україні, котра міцно зачепилася на самому дні списку країн за Індексом сприйняття корупції, який щороку формує міжнародна організація з боротьби з корупцією та дослідження питань корупції у світі Transparency International, не має ні найменшого шансу на просування догори.

 

 

Зі щорічного звіту Transparency International ми можемо дізнатися, у якій країні світу функціонують найкращі механізми боротьби з корупцією, а де це ганебне явище набуло найбільшого поширення. Україна вже другий рік поспіль утримує «почесне» 144 місце(зі 177 можливих) – між Папуа Новою Гвінеєю і Гвінеєю. Навіть Гондурас, з якого ми так любимо кепкувати обігнав нашу державу на 4 позиції. А найбідніша країна європейського континенту – Молдова – то й взагалі на 102 місці.

 

Хоча й Україна має ще достатньо простору для сповзання додолу. Під нами – Туркменістан, Чад, Венесуела, Північна Корея і Сомалі…

 

 

Яка ж ситуація з країнами-членами Європейської Унії, шлях до якої нам спершу перекрив прем’єр-міністр Микола Азаров відповідною урядовою постановою про призупинення процесу євроінтеграції, а згодом і сам президент Віктор Янукович, відкинувши у Вільнюсі всі пропозиції західних колег і не підписавши Угоди про Асоціацію з ЄУ?

 

Лідер у протидії корупції – Копенгаген. Данія вже другий рік поспіль очолює список Transparency International. Загалом країни Західної (і Північної) Європи завжди перебували в чільній частині списку – Фінляндія, Швеція, Норвегія, Швейцарія тощо. Серед неєвропейських держав у групі лідерів: Сингапур, Нова Зеландія, Австралія, Канада. Тобто – це або країни котрі належать до Західного світу, або так звані «вестернізовані», причому глибоко «вестернізовані» держави.

 

 

Хоча, звісно, є навіть і серед членів ЄУ ті країни, котрі не можуть похвалитися видатними успіхами у боротьбі з хабарництвом. Це передовсім – Греція, котра після фінансово-банківської кризи й досі залишається гидким каченям Європейської Унії. Вона перебуває на ганебному як для колиски європейської цивілізації 80-у місці.

 

Не найкраще вдається подолати корупційні явища Болгарії з Румунією. Брюссель за це щороку сварить Софію і Бухарест, ті обіцяють виправитися, але процес йде дуже тяжко. Болгарія – аж на 77 місці, Румунія – на 69-у. Чи то не приналежність до ортодоксального світу дає про себе знати? Та все ж надії на поступ існують, враховуючи, що Брюссель надає болгарам і румунам відповідну підтримку й здійснює нагляд за виконанням обіцянок.

 

Найприкрішого ж падіння за минулий рік зазнала Іспанія – аж на 10 позицій, з 30 місця на 40-е. І це навряд чи кого може здивувати, враховуючи фінансову кризу в країні, на тлі якої почали вилізати на світ Божий корупційні афери. Причому не якогось провінційного рівня, а найвищої проби. Під слідством опинилися колишній політики урядової партії, особи з близького оточення прем’єр-міністра Маріано Рахоя і навіть члени родини короля Хуана Карлоса І. Але в Іспанії принаймні прокуратура активно розслідує корупційні справи, не зважаючи на політичну кон’юнктуру й близькість підозрюваних до найвпливовіших в державі людей.

05.12.2013