На всіх фронтах

Зустріч головного американця з головним китайцем мала затьмарити всі інші події. Не сталося. Огляд подій тижня, що минув.

Асамблея тижня

Офіційно дуже очікувані перемовини президентів України і Сполучених Штатів Америки вкладаються у фразу «лідери обговорили можливість припинення вогню між Україною і РФ». У цифрах можна повідомити тим, кому то цікаво, що в присутності журналістів Зеленський і Трамп спілкувалися сім хвилин, потім ще сорок хвилин бесідували у закритому форматі.

«Я домовився з Зеленським з багатьох різних тем, і з багатьох із цих питань у нас дуже велика згода. Але знаєте, чого я хочу від нього? Щоб він уклав угоду. Я хочу, щоб він домовився з Путіним, і хочу, щоб Путін домовився з ним», – сказав президент США на запитання журналіста, чи координує США із Зеленським питання про передачу ракет.

Потім говорили за майже серйозне, і воно якось не дуже складається. Видання Bloomberg з посиланням на власні джерела повідомило, що Трамп нібито запропонував Зеленському поїхати до Москви на зустріч з Путіним.

Неможливо повірити, що Дональд Фредович говорить те саме, що кажуть у Кремлі, – тому згадаємо інші «неможливості». В інформаційне поле були загнані тези про мораторій, який пообіцяв Зеленський щодо обстрілу об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу, і Трампові гарантії про Петріоти, які Україна матиме «вже завтра». Удари по інфраструктурі РФ ЗСУ може припинити тільки у випадку, якщо росіяни перестануть атакувати дронами і ракетами Україну, тому про мораторії на цю тему можна забути. Прапорщик з радянського анекдоту зупиняв локомотив словами «Паровоз, стой! Раз, два». Трамп на «раз, два» не може примусити виробника Петріот корпорацію Lockheed Martin відвантажити купу зенітних керованих ракет-перехоплювачів у сторону Краковця.

А потім до президента США завітав лідер КНР, і в Білому домі Трамп вів себе відповідно до визначення класика – «як це роблять не маючі гідності подчиньонні при виді начальника».

Вербальне тижня

Після офіціозу в ООН Зеленський спілкувався з журналістами і стосовно Петріотів уточнив: «Трамп на останній зустрічі зі мною підкреслив, що “так, я прийняв остаточне рішення, ліцензії на виробництво ракет Patriot Україна отримає”», але і зауважив, що запуск виробництва цих систем протиповітряної оборони в Україні може зайняти рік або півтора.

З ракетами стало зрозуміло, що нічого не зрозуміло, а президент згадав своє минуле в шоу-бізнесі, відповівши російському журналісту на питання, коли він планує відвідати Москву. Ідіома Зеленського «На ракеті. Б..ь» до рекомендованого напрямку руху, виголошеного українським прикордонником на адресу «руского воєнного корабля» в плані експресії трохи не дотягує, але крилатим висловом стати може.

Цією лексичною вправою Володимир Олександрович міг би й обмежитися, але його потягнуло на відвертість – і президент повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських солдатів, які були взяті в полон під час бойових дій на російській Курщині. Сеул на інформацію, яку він вважає максимально конфіденційною, відреагував моментально – і президент Республіки Корея Лі Чже Мьон написав у соцмережі: «Я не знаю, чому українська сторона порушила домовленість і оприлюднила це питання, але це викликає глибоке розчарування». Спроба радника Зеленського Дмитра Литвина мінімізувати значення витоку інформації отримала реакцію від старшого секретаря президента Республіки Корея з питань зв’язків із громадськістю Сон Гі Хона: «Неправдива заява пресслужби президента України про те, що жодної угоди про конфіденційність не існувало, серйозно підриває довіру між двома урядами та завдає значної шкоди дружнім відносинам між двома країнами».

«Дружні відносини» між нами і південними корейцями позитивні, але своєрідні. Наприклад, у липні Сеул оголосив, що передає Києву новий пакет допомоги в розмірі близько ста мільйонів доларів, і окремо наголосив, що зброя в цей пакет не ввійде. Одночасно деталі південнокорейського виробництва час від часу знаходять у «залізі», яким росіяни атакують Україну. Можна ще згадати про 155-мм снаряди, які потрапляли на озброєння ЗСУ з Південної Кореї різними шляхами в 2022–2024 роках (про це говорять військові експерти, але офіційної інформації бракує), і сильно засумніватися про можливість чогось подібного в найближчому майбутньому.

Прем’єр тижня

Прем’єр-міністр України став публічною людиною і дав велике інтерв’ю. Відвертість Сергія Корецького заслуговує уваги, але співвітчизникам його пряма мова настрою особливо не підняла.

Проте почати варто зі стриманого оптимізму. «Започаткували жорсткий процес економії в наших фінансах. І вже частину грошей ми не чекаємо. Ми вже виділяємо армії, Силам оборони для того, щоб не було жодного збою фінансування. Шляхом внутрішніх оптимізацій, перерозподілу та економії знайшли 7 мільярдів», – розповів Корецький, маючи на увазі 7 мільярдів доларів на фінансування Сил оборони шляхом перерозподілу видатків та економії. Керівник уряду особливо наголосив, що проблем з зарплатами військовослужбовцям і підтримки їхніх сімей не буде. З виробниками зброї і військової техніки Кабмін домовляється, і прогрес є.

«Я виходжу завжди з найгірших сценаріїв», – заявив Корецький, і це стало лейтмотивом його виступу. Виїзд на зиму з великих міст прем’єр вважає крайністю, але рекомендував маломобільним громадянам, які мешкають на вищих поверхах, «знайти на зимовий період альтернативне місце перебування». Прем’єр нагадав те, що і так було відоме, – у проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд пропонує підвищити податок на додану вартість (ПДВ) до 21% (з поточних 20%), щоб запустити програму страхування бізнесу від воєнних ризиків. Підсолодити пігулку має ініціатива Кабміну щодо створення спеціального фонду для швидкої компенсації збитків бізнесу від ворожих атак.

За три дні до інтерв'ю Корецького видання The Wall Street Journal з посиланням на заяву Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) опублікувало такі невтішні цифри: економіка України стагнувала в першій половині цього року після зростання на 1,8% торік; за підсумками 2026 року ЄБРР очікує зростання ВВП лише на 1,5%, тоді як у червні прогнозувалося 2,2%; на 2027 рік ЄБРР прогнозує прискорення зростання до 2,2%, попередній прогноз становив 4%.

Європейське тижня

Своєрідну різновекторність продемонстрував Європейський Союз. Рада ЄС схвалила передачу Україні майже трьох мільярдів євро в рамках програми Ukraine Facility. Ця ініціатива передбачає 50 мільярдів євро для підтримки України у 2024–2027 роках. Головною умовою отримання цих коштів є успішне виконання Україною визначених реформ та євроінтеграційних кроків, і від 2024-го року ми вже отримали понад 32 мільярди євро.

А за два дні до того той самий Європейський Союз продовжив персональні санкції проти громадян РФ на три роки, але із санкційного списку «випали» російські підприємці Алішер Усманов та Міхаіл Фрідман. Полегшити життя олігархам вимагали Франція і Словаччина, протестувала проти такого рішення тільки Латвія. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав це рішення «ганебним і невиправданим» та закликав країни ЄС запровадити проти Усманова та Фрідмана власні національні санкції.