Знову Буковель

Деякі американці стали рухатися в потрібному українцям напрямі, деякі українці рушили в напрямі, потрібному їм. Огляд подій тижня, що минув.

Проєкт тижня

«Це бюджет воюючої країни. Наше ключове завдання – забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість. Лише на оборону в цьому проєкті бюджету передбачено 4 трлн 885 млрд гривень. Це майже 44% ВВП. Додатково партнери надають нам матеріально-технічну допомогу. Це ракети, зброя, техніка, снаряди, засоби ураження та інше. Ми розраховуємо, що це буде не менше 1 трлн грн, і це навіть більше, ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків», – заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький – і своїм спічем Америки не відкрив.

Щоб додати сякої-такої інтриги до бюджетного процесу, Кабмін вніс головний кошторис країни у Верховну Раду ввечері 15 вересня – в останній день, передбачений законодавством. Головними цифрами в документі стали сподівання на те, що ВВП буде зростати на 1,3%, запланований рівень інфляції – 8% (цього року – 9,2%), середня номінальна зарплата зросте з 30 тисяч до 34,4 тисячі гривень у проєкті на 2027 рік, експорт зросте з 55,8 млрд до 57,8 млрд доларів.

На цьому кволий оптимізм закінчується, бо зростатиме й імпорт – зі 124,9 млрд до 137,5 млрд доларів, і таким чином від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі зросте з 69,1 млрд до 79,6 млрд доларів. Девальвація курсу гривні до долара США запланована з 45,7 грн у поточному бюджеті до 48,3 грн за долар наприкінці 2027 року. Зі сповільненням інфляції, про яку говорить уряд, такі показники явно не дружать.

Автори державного бюджету мають великі сподівання на партнерів-донорів, фінансова допомога від яких запланована у держбюджеті на наступний рік у розмірі 52,6 млрд доларів.

В опозиції бачення відносно безхмарного майбутнього відсутнє, а Ніна Южаніна з «Європейської солідарності» звернула увагу на ріст фінансування Офісу генерального прокурора з 18,615 млрд гривень до 21,146 млрд гривень. Привіт Руслану Кравченку нардепка не передавала, а поставила риторичне питання: «Просто не розумію значення словосполучення "жорстка економія". Що саме ми економимо?»

Провладна голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа зі «Слуги народу» просто констатувала, що надходження ще 32,6 млрд доларів, передбачених у бюджеті, досі не підтверджене.

Ще один проєкт тижня

Наступного дня після ознайомлення з проєктом бюджету–2027 парламентарі взялися за проєкт №16051-1 про податки на посилки до 150 євро з іноземних маркетплейсів.

В першому читанні Верховна Рада прийняла зміни до Податкового кодексу України, які запроваджують ПДВ на такі посилки – і, очевидно, в недалекому майбутньому для онлайн-покупок вартістю до 150 євро ПДВ нараховуватиме та сплачуватиме електронна платформа. Некомерційні посилки вартістю до 45 євро планується залишити без ПДВ.

Поки що посилки до150 євро не оподатковуються, а нововведення №16051-1 – це один із чотирьох податкових законопроєктів, які вимагає ухвалити МВФ, щоб продовжити кредитну програму для України. Цю допомогу Міжнародний валютний фонд затвердив ще в лютому, і кошти мали йти насамперед для виплати пенсій, зарплат учителям і лікарям, соціальної допомоги та фінансування медицини й освіти в умовах війни. Коли закон ухвалять остаточно (а його ухвалять, бо про проблеми з бюджетом ми вже згадали, і без допомоги партнерів вітчизняній економіці стане геть кепсько), то нові правила мають запрацювати не раніше 1 січня 2027 року.

На вересень свої функціональні обов’язки Верховна Рада виконала, і народні депутати взяли собі відпустку майже на місяць. Бо можуть собі це дозволити.

Саміт тижня

Для урізноманітнення життя відпускники могли поїхати в Буковель, бо там гарно, престижно і відбувався саміт «Карпатської вісімки». За словами президента Зеленського, це новий формат партнерства, в який ввійдуть Україна, Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина та Європейський Союз і який посилить взаємодію між країнами у питаннях безпеки, енергетики, логістики, транскордонної економічної співпраці та підтримки громад.

Президент України встиг похвалитися, що представлено на цій зустрічі.

«В економічній частині установчого саміту беруть участь близько 550 представників бізнесу з країн-учасниць», – заявив Володимир Зеленський. За його словами, на зустрічі презентували майже 100 бізнес-проєктів загальним обсягом майже 40 млрд євро, і вже в його рамках – на підготовлені інвестиційні та торговельні угоди 1 млрд євро.

Урізноманітнив перебіг саміту прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який перше скасував візит до гарного і престижного Буковелю нібито через хворобу, а вже після саміту заявив, що Європа стоїть перед смертельною небезпекою, спостерігаючи як Захід "підливає масла у вогонь", підтримуючи Україну. На думку Фіцо, зусилля Європи з підтримки українського народу виявилися марними.

Гідними уваги були й україно-польські стосунки. На оптимізм Зеленського про те, що дві країни є сильними сусідами, друзями і партнерами, а для подальшого зближення державам слід зосередитися на спільних проєктах у різноманітних сферах, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відповів, що новостворений Карпатський формат співпраці країн регіону може допомогти Україні на шляху до членства в Євросоюзі. А потім з небуття виник лідер польської партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський, який заявив, що на початку повномасштабного російського вторгнення Україна нібито хотіла втягнути Польщу у війну з РФ. «Мені здається, що спочатку в них була дещо дивна концепція – втягнути нас у цю війну, навіть на основі створення однієї держави. Виступ Зеленського у Сеймі був саме в цьому напрямі», – поділився чимсь схожим на марення Качинський.

І повністю зіпсував буковельський ефект прем’єр-міністр Угорщини. Петер Мадяр заявив, що його країна не братиме участі у форматі «Карпатської вісімки».

Ініціаторам нового формату співпраці в центрі Європи залишається сподіватися, що коли в Карпатах випаде сніг, то лижі, снігоходи і глінтвейн з бограчем змінять ситуацію, але поки що виглядає, що з тої муки хліба не буде.

Санкції тижня

«Пекельні санкції» проти РФ, про які довго і нудно говорили по обидва боки Атлантики, починають набувати конкретних параметрів. Дональд Трамп підписав, а Палата представників США підтримала документ, який ще називають «законопроєктом Ліндсі Ґрема» і який передбачає стовідсоткові мита для пʼятьох найбільших імпортерів російської нафти й газу та країн, які допомагають РФ обходити санкції (передусім це Китай, Індія та Туреччина), і посилення санкцій проти російського ВПК.

Автограф Трампа з’явився під санкційним папером, бо напередодні виборів Дональдові Фредовичу, крім надцятої «перемоги» над Іраном, нема чим похвалитися, а американці лузерів не люблять.

Перекриття кисню росіянам – звичайно, добре, але ще в березні 2022 року Ліндсі Ґрем, який брав участь у війнах в Іраку й Афганістані, адресував росіянам свій заклик щодо їхнього президента: «Єдиний спосіб це (повномасштабне вторгнення РФ в Україну) закінчити – хтось у Росії має прибрати цього хлопця». Такий розвиток подій був би значно більш миртворчим.

Поки що ж тішимося чутками з РФ, де в голови тамтешнього Центробанку Набіуліної буцімто сталася істерика, коли вона взнала, що в Кремлі «на захист від згубної дії санкцій та будь-якої економічної кризи» доручили провести молебні біля мощів святого Дмитра Донського, «щоб не допустити в Росії голоду, мору, смути та інших лих».

Вже якийсь ефект від «законопроєкту Ґрема» в РФ є, і браму в «канатчіковій дачі» відкривати можна ширше. Серйозніші новини зі Штатів привезе Зеленський після зустрічі з Трампом 22 вересня.