Події, які зараз відбуваються в Україні, найкраще б описали в співавторстві Вільям Сідні Портер (той, що О. Генрі) і Олівер Сакс (той, що невролог). Огляд подій тижня, що минув.
Прокурорське тижня
У серіалі з прокурорами, борцями з корупцією та іншими правоохоронцями здивувати може лише назва нового епізоду. Завдяки цьому видовищному процесу громадяни, які в школі прогулювали уроки історії давнього світу, взнали про Мідаса і Карфаген. Тепер дочекаємося, як назвуть дуже своєрідний ескапізм генпрокурора Кравченка в бік Парижа.
Десь, але не в Україні, нічний перетин висопоставленим силовиком кордону викликав би шок у посполитих, а співвітчизники в парканадцятий раз з кволою цікавістю продовжили спостерігати за перебігом подій.
Виявилося, що до того як засвітитися на митному переході в Шегинях, Руслан Андрійович записав відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозри керівнику НАБУ та особі, близькій до керівника САП. «Опираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Підозрюю його у підробленні офіційних документів і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні з метою шучно створити підстави для уникнення від відповідальності в суді», – повідомив відставний генпрокурор. Його фраза «Я обіцяв не бути політично зручним і не відмовлятися від рішення, якого вимагають закон і докази. Я знаю, що цього, крім мене, ніхто б не зробив» мала витиснути сліпу сльозу, натомість естети почали дерти лаха з зацофаного (на думку естетів) прокурорського піджака.
На Кравченкову пораду Кривоносу та керівнику САП Олександру Клименку подати у відставку ті, кому вона була адресована, відповіли, що це «продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
Якось мав відреагувати на розвиток сюжету гарант Конституції – і це таки сталося. «У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає», – як завжди потужно заявив Зеленський.
Відповідний папір про звільнення Кравченка з посади надійшов у Верховну Раду лише в понеділок, 14 вересня, а у вівторок, 15 вересня, парламент має виконати свою роль в серіалі. Законодавці в цьому кіні виконують функцію статистів, але і з цього конгломерату режисери дійства можуть мати профіт, бо за інформацією «з джерел» новим генпрокурором може стати чинний голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики і секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни Данило Гетманцев. Цікаво, як називатиметься епізод, в якому він гратиме головну роль?
Переговорне тижня
«Переговорний пунктик» в сучасних політичних реаліях є незамінним інгредієнтом, як буряк в борщі. За звітний період з української сторони в цьому контексті відзначилися керівник Офісу президента Кирило Буданов і сам президент України.
Перший зазначив, що йдеться про тристоронній формат перемовин (ще десь навесні про «трійничок» балакав прессекретар президента РФ Пєсков), які за прикидками Буданова планується провести в жовтні, але не став уточнювати місця проведення потенційної зустрічі.
Другий втішився візитом посланців президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва, назвав їх приїзд «позитивним сигналом» і назвав основні сучасні переговорні переваги України: ЗСУ щомісяця знешкоджують понад 30 000 російських загарбників, а для ворога, за словами Зеленського, це «велика ціна»; Україна реально (знову ж таки на думку Верховного головнокомандувача) стала сильнішою.
Про конкретні дати переговорів Зеленський нічого не казав, але зізнався, що готовий зустрітися з Путіним. І тут вже була конкретика – можливо, це відбудеться у грудні в Маямі на саміті «великої двадцятки». Звичайно, якщо обидвох президентів до Флориди запросять.
Росіяни відреагували цілком передбачувано – шеф тамтешнього МЗС заявив, що Москва не має наміру зупиняти війну на час можливих переговорів.
Американське тижня
Буданов, який озвучував свої роздуми про переговори під час проведення YES (Ялтинська економічна конференція відбувається в Києві), не став гедлайнером цього заходу, бо були special guest stars.
Коментувати участь он-лайн в поважному зібранні Віткоффа і Кушнера – тільки псувати. Головні тези зі сказаного з екрану (говорив маже пів години) зятем Трампа:
«Ми розуміємо біль, який відчувають обидві сторони, і бачимо таке взаємне бажання знайти припинення цієї війни. Я думаю, що жодна зі сторін не має точного уявлення про те, якою є позиція іншої сторони. І саме в цьому наша роль переговірників – дати це розуміння, щоб було однаковим, якесь розуміння»;
«Президент Путін окреслив свою лінію того, чого хоче досягти. Якби Україна захотіла відійти до цієї лінії, у нас уже була б готова інша угода. Але Україна зараз не хоче цього робити».
І для остаточного діагнозу: в Києві «одне з найкращих вражень – це неймовірно смачна їжа, яку ми їли. І я думаю, що це була чудова для мене можливість за останній рік взаємодіяти з багатьма українцями, українськими лідерами».
Бізнес-партнер Трампа вживав багато «е-е-е», говорив про економічні перспективи відновленої України, бо «зараз економіка, очевидно, дуже залежить від цього військового конфлікту». Але головним у спічі цієї інкарнації Капітана Очевидності було: «Під час цих переговорів ми можемо довіряти президенту Путіну. Ми можемо довіряти навіть його наступникам, які стверджують, що вони визнають, що поважатимуть незалежну суверенну Україну, яка хоче ухвалювати рішення».
Щоб не виглядати на тлі цього дуету мінімально адекватним, Трамп згадав Україну, через яку, на його думку, в світі подорожчала нафта. ЗСУ б’є по російській нафтопереробці, тому американці платять більше, коли заправляють свої авто, тому українські атаки треба припинити. Дослівно це виглядало так: «Пан Зеленський має зробити одну річ. Він має припинити виводити з ладу виробництво дизельного пального в росії. Ми говорили з паном Зеленським про це. Є багато інших цілей. Не бийте по дизельному пальному, тому що це шкодить, це шкодить усьому світу».
Така заява всіх заспокоїла – Дональд Фредович залишається в своєму нормальному стані ментального розладу.
Санкційне тижня
Зеленський повернувся з-за кордону (в Норвегії взяв участь у похороні короля Гаральда V, в Канаді отримав військову й фінансову підтримку для України) і зайнявся внутрішніми справами. В президента, як вже зазначалося, дійшли руки до генпрокурора – але не Кравченком єдиним.
Нібито рутинне введення у дію рішення РНБО щодо запровадження персональних санкцій проти низки громадян РФ було прикрашене внесенням в список прізвища Мендель. Крім блокування активів, заборони торгових операцій та виведення капіталу, колишній прессекретарці президента обмежили з території України доступ до її сторінок у Instagram, X та Facebook. Обмеження встановлені на десять років, окремі заходи діють безстроково. Санкції введено проти громадян, які поширюють дезінформацію й пропаганду та підтримують російську агресію проти України.
Юлія Мендель зараз кочує Європою і періодично виринає в інформаційному просторі. Тепер вона підпис Зеленського сприйняла як вдалий медійний пас і відреагувала: «За кілька днів до мого виступу в Європарламенті Володимир Зеленський, мій колишній бос, ввів проти мене санкції. Санкції проти громадян України є антиконституційними, як і багато інших рішень Зеленського… Зеленський запроваджує санкції проти всіх, хто виступає за мир в Україні… Щоб вижити, Україні потрібний мир, а не чергова диктатура, навіть якщо це диктатура Зеленського».
Юлія Володимирівна дійсно виступатиме у Страсбурзі, і навіть у будівлі Європейського парламенту, але не з офіційної трибуни, а на заході, організованому представниками проросійської німецької партії «Альтернатива для Німеччини». 16 вересня маємо шанс взнати від Юлії щось нове про колишнього шефа.
15.09.2026