Ксенофобська, проросійська «Альтернатива для Німеччини» впевнено перемогла на виборах у Саксонії-Ангальт. Варто бити на сполох, бо Німеччина лягає під Путіна? Не поспішаймо з алярмізмом.
На виборах до ляндтагу (земельного парламенту) східнонімецької федеральної землі Саксонія-Ангальт, які відбулися в неділю, шостого вересня, партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) набрала 43,8 відсотка голосів. Таким чином вона подвоїла свій результат попередніх виборів.
Християнсько-демократичний союз (ХДС), членом якого є чинний прем’єр-міністр землі Свен Шульце, набрав 17,2%, тобто більш ніж удвічі втратив досягнення попередніх виборів. Ліва партія здобула 8,6% голосів, «Союз 90/зелені» – 8,9%, Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) – 9,3%. До ляндтагу також пройшов лівопопулістський Союз Сари Ваґенкнехт (ССВ) з результатом 5,3%. Вільна демократична партія, яка входить до чинної урядової коаліції, не змогла подолати п’ятивідсоткового бар’єра. Електоральна фреквенція становила 77,8%.
Тож 83 депутатські місця в ляндтазі Саксонії-Ангальт розподілилися таким чином: АдН отримає 39 мандатів, ХДС – 15, Ліва партія, «Союз 90/зелені» та СДПН – по 8 місць, ССВ – 5.
Можемо констатувати, що вперше в повоєнній історії Німеччини ультраправа (чи радше правопопулістська) партія здобуває перемогу. Навряд чи цей феєричний успіх АдН варто вважати неочікуваним і сенсаційним. Соціологія ще мінімум з початку року прогнозувала приблизно такий результат. Інтрига залишалася тільки щодо питання більшості: чи вдасться «Альтернативі» сформувати монокоаліцію? Як бачимо для цього партії забракло лише трьох мандатів.
Все ж АдН, яка як лідерка виборчих перегонів першою отримає право на формування уряду. Проте досі щодо цієї партії існувало правило «протипожежної стіни» (Brandmauer). Жодна пристойна політична сила не вважала за можливе співпрацювати зі ксенофобами. Наголосимо на слові «пристойна». Тож ні хрисятинські демократи, ні соціал демократи, ні «зелені», ні «ліві» не увійдуть до коаліції, сформовоної під проводом АдН.
Проте цього разу до ляндтаґу в Маґдебурзі потрапила й одна непристона політчина сила (окрім АдН). Йдеться про Союз Сари Ваґенкнехт (ССВ). Це партія, яка пропагує ультраліву ідеологію, може здобути «золоту акцію» в ляндтазі. Здавалося б, в ультралівих і ультраправих взагалі не мало б бути точок дотику. Проте таки є, хоч одна, але дуже тлуста точка – Росія.
Лідер списку ССВ в Саксонії-Ангальт Томас Шульце зразу ж після виборів оголосив, що він відкритий для перемовин з «альтернативниками». «Ми заявляли, що будемо вести переговори з усіма партіями. До їх числа входить і АдН», – заявив Шульце. Відповідаючи на запитання про можливі точки дотику двох партій, Шульце сказав: «У нас уже є деякі точки дотику, насамперед у питанні про Росію, де ми заявляємо, що виступаємо проти цих санкцій, які буквально руйнують нашу економіку». Обидві партії також виступають за те, що вони називають «доступною енергією» – відновлення поставок нафти та газу з Росії. І вишенька на торті: представники обох партій неодноразово заявляли про необхідність припинити військову допомогу Україні. І до цієї «вишеньки» ми ще повернемося.
А наразі звернемо увагу на ще один суттєвий момент у цих виборах – нереально висока електоральна фреквенція. Важливим є те, що праворадикальні популісти змогли мобілізувати людей, які зазвичай не голосують, а також залучити значну кількість колишніх виборців ХДС. Згідно з аналізом результатів опитувань громадської думки, 59% виборців вважають, що федеральний уряд заслуговував на «попереджувальний ляпас» на цих виборах. Іншими словами, голосування було не лише «за Альтернативу для Німеччини», а й потужним голосуванням проти федерального ХДС та бундесканцлера Фрідріха Мерца, який з кожним днем втрачає популярність.
І саме цей момент є вкрай болісним і для християнських демократів, і для самого Мерца. Адже він прийшов до влади, обіцяючи відновити консервативний профіль ХДС та зупинити піднесення АдГ, повернувши частину її виборців до своїх лав. Проте вийшло все з точністю до навпаки.
І це ще далеко не кінець поганих новин для ХДС, адже аналізи відповідей респондентів соцопитування засвідчують, що багато їхніх власних виборців покарали не стільки реґіональний уряд в Саксонії-Ангальт, скільки федеральну політику партії. Партійно-політичну систему в Німеччині, яка вісім десятиліть демонструвала надстабільність, нині не просто лихоманить, вона зазнає докорінних змін і вже ніколи не буде такою, як раніше. Не випадково ХДС вже обговорює, чи зможе Мерц очолити партію на наступних федеральних виборах – і чи не варто його замінити прямо зараз.
То ж чим, якою саме лєґуміною «альтенативники» змогли так надзвичайно вправно зманити електорат на свій бік? Багато політологів вказує у цьому аспекті на їхню безкомпромісну боротьбу з міґрацією. Тут не заперечиш. Хоча таки заперечиш: адже Саксонія-Ангальт зазнала найменшого напливу імміґрантів (включно з українськими біженцями) серед решти федеральних земель. Варто зазначити, що ця земля належала до 1990 року до НДР. Після возз’єднання ФРН, звісно вклала сотні мільярдів тоді ще дойчмарок в розвиток інфраструктури, транспортної системи, вдосконалення житлових будинків, покращення умов життя загалом. Проте знехтувала справою санації тамтешніх промислових підприємств, які тихенько собі вмерли. Тому не дивно, що ледь не чверть прогресивного й активного населення виїхало на захід країни шукати кращої долі.
Так, до возз’єднання середньостатистичний мешканець Галле, Маґдебурґу чи Геттштедту їздив на 20-літньому «трабанті», мешкав у незручній ендеерівській коробці, міг мандрувати лише в межах соцтабору, йому завжди бракувало грошей до зарплатні. А за останні ж 35 років він змінив уже п’яту автівку, зараз їздить понадсучасними автобанами на комфортабельній електричній «бесі». У його помешканні утеплили стіни, встановили клімат-контроль, добудували балкон. Він подорожує всім світом і бундесівської пенсії для цього цілком вистачає… Але попри це все він досі з ірраціональною ностальгією згадує НДР. Бо тоді він був шанованою особою, а не як той пияк по сусідству, який нині має майже таку ж саму пенсію.
Актуальні соціально-економічні показники в Саксонії-Ангальт засвідчують, що за останні роки життя в цій землі лише покращилося. Утім не треба забувати, що ми живемо в епоху постправди, де сприйняту істину можна поставити догори цапки, аби подана пропагандистська страва смакувала електорату. І «альтенативники» виявилися досить спритними в цій кулінарії. Вони провели аґресивну кампанію в соцмережах, влаштовували зустрічі з виборцями з традиціним німецьким пригощанням – пивом і сосисками. Молодий харизматичний лідер тамтешнього осередку партії експерт з маркетингу Ульріх Зіґмунд, який нині претендує на посаду земельного прем’єр-міністра, умів привабити місцевих мешканців, сказати потрібне слівце в потрібній ситуації, зачарувати посмішкою. Ностальгійників він приваблював вихвалянням НДР, проводив мотопробіги на старих мопедах Samson часів НДР. Словом, виборець вирішив, що з АдН «гірше не буде» й погодився «зробити їх разом».
У Москві вчергове відкорковують шампанське, і для цього є чудовий привід. «Німеччина прокидається 6 вересня», – написав путінський посланець Кирило Дмітрієв. Один з лідерів «альтернативників» Ганс-Томас Тільшнайдер прикрасив свій кабінет горнятком з написом «Армия России». Кремлівські завсідники вже потирають руки, очікуючи, що Німеччина вже зовсім скоро заблокує українську військову допомогу, відновить закупи російських нафти й газу, знову запрацює російсько-німецький форум «Петербурзький діалог».
Тож чи насувається катастрофа для України? Чи варто вже лягати в помиральну яму? Аж ніяк. Бо, нагадаємо, це перемога лише локальна – в одній з 16-ти федеральних земель. Зовнішньополітичні питання на кшталт допомоги Україні, скасування антиросійських санкцій, відновлення торгівлі з Росією – не входять до компетенції земельного уряду ні найменшим чином.
Інше питання: чи події в Саксонії-Ангальт не демонструють нам політичної тенденції? Таке не можна відкидати. Станом на вересень на федеральному рівні АдН досягла електорального рейтингу в 28 відсотків, згідно з останніми даними такого авторитетного німецького соціологічного інституту як Forsa. ХДС – 21%, «зелені» – 16%, соціалдемократи – 12%, ССВ – 11%, вільні демократи – лише три відсотки.
Цифри, як бачимо, невтішні, але не катастрофічні. Багато політичних експертів стверджує, що АдН досягла вже свого максимуму й, скоріш за все, далі втрачатиме популярність, особливо, якщо продемонструє свою управлінську некомпетентність в Саксонії-Ангальт.
Окрім того, не слід забувати, що вибори Бундестаґу відбулися лише минулого року. Наступні заплановані на березень 2029 року. Тому до зміни влади в Берліні ще далеко. Хоча, звісно, трафунки бувають розмаїті.
