Більшість ісландців висловилися на референдумі проти входження в Європейську Унію.

Вони побоюються за свою рибальську промисловість і за аграрний сектор.

В Ісландії противники приєднання країни до Європейської Унії перемагають на референдумі з мінімальною перевагою. Про це повідомила ісландська газета Morgunblaðið. Згідно з попередніми результатами голосування, яке проходило в суботу, 29 серпня, за відновлення перемовин Рейк’явіка з Брюсселем щодо вступу до ЄУ виступає приблизно 48 відсотків громадян, які взяли участь у референдумі. Проти – приблизно 52%.

Єдиним регіоном, де прихильники вступу переважають над противниками, виявилася столиця країни – Рейк’явік. Всі інші регіони Ісландії виступили проти євроінтеграції.

Нагадаємо, що Ісландія подала заявку на вступ до Євроунії після фінансової кризи 2009 року. Переговори було перервано у 2013 році, коли в Рейк'явіку до влади прийшов уряд євроскептиків.

Погрози президента США Дональда Трампа анексувати Ґренландію, війна в Україні, а також зростання інфляції й високі відсоткові ставки змусили багатьох ісландців переглянути свою позицію. Вплинуло на ситуацію й те, що Трамп неодноразово плутав Ґренландію з Ісландією у своїх публічних заявах, це змушувало ісландських громадян нервувати. Але негативне ставлення до вступу в ЄУ, як і раніше, переважає, зокрема, в людей, зайнятих у рибальській галузі, що має величезне значення для країни.

Противники євроінтеґрації застерігають, що Ісландія неминуче втратить контроль над своїми риболовецькими угіддями та квотами на вилов після вступу до ЄУ. Сільськогосподарське лобі також побоюється, що багато ферм будуть змушені закритися через членство в ЄУ, оскільки вони неконкурентоспроможні з огляду на суворі погодні умови.

Міністерка закордонних справ Ісландії Торґердур Катрін Ґуннарсдоттір (Thorgerdur Katrín Gunnarsdóttir) заявила напередодні референдуму, що йдеться не про інтереси уряду, а про інтереси її країни. Вона запевняла табір противників членства в ЄУ, що Ісландія збереже повний суверенітет щодо прав на рибальство в ході перемовин. Однак не пояснила, як цього буде досягнуто.

Хоча Ісландія з населенням приблизно 400 тисяч осіб не є членом Євроунії, вона входить до Шенґенської зони, а також до Європейської економічної зони – загального ринкового простору, створеного 1 січня 1994 року, що передбачає вільний рух людей, товарів, послуг і капіталу.