Образотворче мистецтво

Українська політика запетляла між фригійським царем, якому ображений Аполлон вчепив вуха віслюка, і хлопцем з Алабами, мама котрого казала: «Життя – як коробка шоколадних цукерок: ніколи не знаєш, яка начинка тобі трапиться». Огляд подій тижня, що минув.

Спічі тижня

Володимир Зеленський мав достатньо майданчиків, аби озвучити urbi et orbi свої думки. На саміті «Україна і країни Нордично-Балтійської вісімки» президент України закликав північноєвропейських партнерів на рівні Європейського Союзу ухвалити рішення про задоволення термінових фінансових потреб України.

«На початку цього року наш уряд, Міністерство оборони, використали кошти, які були заплановані на кінець року. Значна частина цих грошей пішла на закупівлю дронів та покриття інших нагальних потреб оборони… Загальний дефіцит на сьогодні становить 27 мільярдів доларів. Близько 8–10 мільярдів з них потрібно, щоб забезпечити наших солдатів зброєю в січні, лютому та березні. Ми повинні вже зараз почати фінансові виплати та виробництво. Інакше у січні й лютому в нас нічого не буде. Я маю на увазі, що зброї буде недостатньо. А 20 мільярдів – це термінові гроші. Вони потрібні на чотири місяці цього року», – розтлумачив сучасну ситуацію Зеленський.

Оптимізму додала реакція на цю інформацію від союзників. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен визнала, що Україна вже досягла того, що багато хто вважав неможливим, і заявила:

«Данія та країни Північної Європи підтримують вас, і ми з самого початку знали, що війну не можна виграти лише словами, бо коли вам терміново потрібна зброя та боєприпаси, ми їх постачаємо. Коли вам потрібні танки і наші F-16, ми доставляємо. А коли вам потрібні інвестиції у вашу власну оборонну промисловість, ми їх постачаємо. А тепер, коли вам терміново потрібна потужна протиповітряна оборона – ми повинні пообіцяти її виконати. Ми спільно зобов'язалися швидко розробити нову ракетну систему для створення щита над вашими містами та для зміцнення оборони Європи. Наша підтримка не вимірються місяцями. Вона вимірюється цією простою обіцянкою – стільки часу, скільки цього буде потрібно».

Геополітику з проблемами всередині України Зеленський поєднав під час зустрічі з журналістами. Стосовно припинення бойових дій президент поділився своїми відчуттями:

«Починаються вибори президента у Сполучених Штатах Америки. Ми вважаємо, що на сьогодні це найактивніший етап, на якому дипломатія може привести до закінчення війни. Це кінець цього року і до кінця літа 2027 року. Вони не встигли до виборів у Сполучених Штатах Америки – ми це розуміємо. Путін хоче демонструвати силу постійно, не хоче йти ні на який діалог, хоче максимальну ескалацію. Тому ось приблизно таке відчуття. Ми і з європейцями про це говоримо».

Стосовно актуальної ситуації в країні, то тут оптимізму в Верховного головнокомандувача було трохи менше. «В цілому по країні у нас відповідні влади стараються виконати Плани стійкості. Не все виконано і повинні працювати швидше. Я дуже надіюся, що за найближчі місяці ми пришвидшимо деякі процеси, які в громадах трішки уповільнені. Працюємо щодо цього. Це стосується всієї країни», – сказав Зеленський, понарікав, що масованого виробництва вітчизняної балістики, яке повинно бути, поки що немає, але трохи втішив нагадуванням про домовленість з Німеччиною про передачу Україні 600 ракет PAC-2 на 2027–2028 роки. Ці ракети також здатні збивати балістику, однак, за словами Зеленського, їх треба більше.

Ще один спіч тижня

Для того, щоб акції протесту з картонками припинилися, відставному міністрові оборони варто було лише записати відеозвернення тривалістю дев’ять хвилин. З виступу Михайла Федорова стало відомо, що в Україні присутня системна криза, «яка повільно ухвалює рішення, вона може карати за ініціативу і винагороджувати за лояльність, вона може роками зберігати неефективні структури просто тому, що всі до них звикли».

Виходячи з цього твердження, тепер треба знайти ті «неефективні структури», ліквідувати або вдосконалити їх – і становище виправиться. Крім кризи, життя співвітчизникам ускладнює корупція, яка під час війни стала «питанням нашої здатності вижити і перемогти».

Проте найбільший резонанс у монолозі Федорова мало питання електоральних процесів у воюючій країні. Ексміністр вважає, що треба знайти механізм, який відновить повноцінний демократичний процес» для того, «забезпечити безпеку виборчого процесу, незалежність інституції і довіру до результату».

Саме цей пункт виступу Михайла Альбертовича стимулював Володимира Олександровича до розлогого коментаря. Зазначивши, що ніхто так і не надав конкретних пропозицій щодо того, як провести вибори в умовах війни, Зеленський заявив: «Нас вже штовхали до виборів у час такої війни з різних сторін. Десь рік тому була така хвиля. Моя позиція була чітка: якщо партнери запропонують нам конкретні умови, за яких можна безпечно, легітимно і демократично провести вибори в Україні – за участі військових, на прифронтових територіях, за кордоном, куди виїхали мільйони наших громадян, рятуючись від війни, безпечно – тобто без ударів та обстрілів, то давайте це обговорювати». Головним же в словесній реакції президента була теза «У час такої війни вибори в цілому – це великі ризики. Вибори просто зараз – це цунамі для держави, яке розколе Україну. Тому моя стратегія – довести країну до закінчення війни і зберегти незалежну й суверенну державу».

Тепер в інформаційному просторі блукає чутка про вояж Федорова в Сполучені Штати «на оглядини». Електоральна історія заповідається бути довгою.

Операція тижня

Справа «Мідас» отримала сиквел у вигляді операції «Форест Гамп», яку доповнила операція «Феміда». Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили розслідування про легалізацію («відмивання») півтори сотні мільйонів гривень. Гроші мали піти для сплати застави за одного з фігурантів справи «Мідас». Офіційно прізвище особи, за яку мали внести заставу, не називалося, але давалося зрозуміти, що мова йде про ексміністра енергетики Германа Галущенка. Для процесу «відмивання» використовувався державний «Сенс Банк», над яким учасники схеми отримали контроль. Крім того, як встановили слідчі, за допомогою хакерів фігуранти зламували державні реєстри, підробляли документи та мали «крюки» в Господарському суді й Міністерстві юстиції, щоб захоплювати підприємства і нерухомість. Учасникам оголосили про підозру за ч.3 ст.209 ККУ – легалізація грошей, отриманих злочинним шляхом.

Серед фігурантів справи присутні ексзаступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, колишній народний депутат Максим Микитась, чинний нардеп Вадим Столар та ще ціла команда персон меншого калібру.

Уваги заслуговує роль у цих подіях президента України. Зеленський звільнив Мудру з ОП після того, як НАБУ та САП провели у неї обшуки й оголосили підозру, і на згаданій зустрічі з журналістами наголосив, що він не має додаткової інформації, якої немає в публічному просторі. В соціальних мережах гаранту відразу закидали в кращому разі некомпетентність, в гіршому – залученість у протиправні справи. В кінематографічному «Форесті Гампі» для подібного перебігу подій використовувалася ідіома «Shit happens».

Призначення тижня

В кадровій політиці сенсацій не сталося. Виконувач обов’язків міністра оборони Євген Хмара позбавився додатку в.о., а звільнений за процедурою шеф дипломатичного відомства Андрій Сибіга повернув свій портфель.

Через парламент обидва новопризначені міністри пройшли на тлі справи «Форест Гамп» (про неї в кулуарах Верховної Ради говорили більше і голосніше), а опозицію роздратувало те, що мінстра оборони та міністра МЗС, згідно з традиціями, мав представляти президент, але таку презентацію Зеленський проігнорував. Спікер Стефанчук відреагував на те фразою, що регламентом ВР присутність президента не передбачена.

До шарпанини в парламенті не дійшло, Сибіга і Хмара отримали нові записи в трудових книжках. І якщо з майбутнім Андрія Івановича все більш-менш зрозуміло, то з Євгенієм Леонідовичем ситуація складніша – генерал-майор прийшов в МО з СБУ, а стосунки між спецслужбами і армією з давніх-давен ідеальними не були.