«Перезавантаження» і «двіжуха» в політичному лексиконі вже неодноразово використовувалися, але тепер ці терміни зліпилися докупи. Огляд подій тижня в Україні.
Ротації тижня
Теза Зеленського «у мене немає часу зʼясовувати, хто правий, Головком чи міністр оборони, під час підготовки до дуже тяжкої зими», на думку президента, мала б припинити епопею за участю Сирського і Федорова, але поки що так не сталося. До президента не висунули претензій, чому відставників з оборонної сфери він чимсь не нагородив, як то було у випадку зі звільненою прем’єр-міністром, тому Володимир Олександрович мав більше часу, аби зайнятися іншими кадровими перестановками.
З новим головнокомандувачем Драпатим Верховний головнокомандувач Зеленський перебувають у процесі визначення головних оборонних завдань, а поки що можна зупинитися на інших кадрових змінах.
По-перше, виконувач обов’язків керівника СБУ Євгеній Хмара став виконувачем обов’язків міністра оборони. Позбавити додатку «в.о.» до посади Євгенія Леонідовича Верховна Рада має вже в серпні, тоді ж принаймні взнаємо, коли і де генерал-майор народився, бо поки що офіційної інформації про кавалера ордену Богдана Хмельницького дуже мало.
Крім того, Верховний головнокомандувач зробив рокіровку в Генеральному штабі. Начальником ГШ Збройних Сил України замість Андрія Гнатова став генерал-майор Ігор Скибюк, який до цього був заступником Гнатова. Зеленський повідомив, що вже є рішення, де працюватиме в майбутньому Гнатов, але конкретики уникнув. Про кар’єрні перспективи Сирського і Федорова Зеленський також промовчав.
Менший резонанс мала інформація про призначення тимчасовим виконувачем обовʼязків голови Київської міської військової адміністрації Андрія Ткачова, першого заступника колишнього очільника КМВА Тимура Ткаченка. Щодо самого Ткаченка, то його кандидатуру Кабінет Міністрів погодив на посаду керівника Київської обласної державної адміністрації. Нібито нудна бюрократична рутина може мати непередбачувані наслідки, бо у минулому в Ткаченка були складні стосунки зі столичним мером Віталієм Кличком.
Бесіди тижня
На дуже різних меридіанах відбулися перемовини, які можуть мати помітні наслідки для України. По-перше, в столиці Філіппін державний секретар США пів години поговорив з міністром закордонних справ РФ. Росіяни від пропаганди після того накидали багато словесної лушпайки про «дух Анкориджа», а Лавров дозрів до вживання сленгу, притаманного підліткам з минулого століття. Значить, розмова була для нас корисною.
По-друге, в сибірському Омську президент Казахстану, який також має дипломатичний досвід, але без атавізмів, як Лавров, делікатно вказав президентові РФ на його сучасне місце в харчовому ланцюгу. Адресат спічу Токаєва прожував сказане казахом і вирішив за краще промовчати. Цікавість гостя з Астани щодо завершення війни в Україні не виникла з власної ініціативи, і тепер в експертному середовищі точаться суперечки стосовно того, хто саме доручив йому сказати – Пекін чи Вашингтон?
По-третє, Зеленський мав спілкування з Лумер. Гостя з західного берега Атлантики для українців мало що важить, але в себе на батьківщині є тим, що в нас прийнято називати «лідер суспільної думки», і до неї дослухається навіть президент Штатів. Напевно, найголовнішою тезою, яку президент України через Лору хотів донести до президента США, було твердження про те, що РФ хоче знову стати СРСР і в союзі з КНР знести з політичної шахівниці США. Україна стала на заваді цьому процесу, тож такого не станеться. До Трампа ця інформація дійшла, бо після інтерв’ю з Зеленським Лумер до господаря Білого дому дзвонила і відзвітувала. Реакцією Дональда Фредовича на київську зустріч було відео з написом «Very good!!!»
Сьогодні Зеленський має зустрітися з Трампом особисто, і є надія, що американець не забуде про свої враження від інтерв’ю Лори Лумер.
Блокада тижня
До блокади чи то іранцями, чи то американцями Ормузької протоки планета вже майже звикла. Але коли не має що «їсти» автомобіль – то одне, а коли проблеми з харчуванням виникають у людини – то зовсім інше. А власне з голодом може зіштовхнутися частина людства через блокаду росіянами українських портів.
Вітчизняне міністерство закордонних справ розповсюдило інформацію, згідно з якою збройні сили країни-агресора від початку липня атакували 31 торговельне судно, що прямувало в українські порти, внаслідок чого загинула щонайменше 21 людина, ще 34 були поранені.
З 22 липня судна в Одесу чи Чорноморськ не заходять. Україна звернулася до Ради безпеки ООН стосовно проведення засідання щодо російських атак на цивільне судноплавство в Чорному морі, наголошуючи, що удари по експортній інфраструктурі загрожують не лише українській економіці, а й світовій продовольчій безпеці.
Подібна ситуація була ще в 2022 році, тоді катастрофічних наслідків вдалося уникнути. Про які «зернові коридори» буде йти мова цього року, стане зрозуміло незабаром.
На ООН надії мало, але, можливо, «птахи Мадяра» стануть для росіян аргументом.
Європейці тижня
Чи не першою публічною заявою нового прем'єра Корецького стала інформація від нього про те, що Україна отримала другий транш від МВФ за новою чотирирічною програмою.
Сума грошей, які вже надійшли до державного бюджету та будуть спрямовані для підтримки макрофінансової стабільності, становить близько 690 мільйонів доларів США.
З позитивних новин із Заходу заслуговує на увагу повідомлення від президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що у Європейському Союзі таки домовилися про 21-й пакет санкцій проти РФ. За її словами, ще 32 російські банки ввійдуть до списку установ, на які поширюється заборона на фінансові операції. Крім того, під санкції потраплять криптовалютні компанії та платформи для торгівлі нафтою.
На цьому оптимізм з санкціями закінчується, бо, за інформацією The Financial Times, 21-й пакет санкцій може стати останнім. Греція блокувала цього разу санкції, щоб отримати свій профіт від транспортування російського скрапленого газу. Хто встромлятиме патики в колеса в майбутньому, можна лише ворожити.
28.07.2026