Зміна центрів

За традицією, глобальна геополітика вирішувалася в Брюсселі, Парижі чи Давосі. Аж раптом надзвичайно важливим став ще й Ґданськ. Огляд подій тижня.

Офіціоз тижня

Червень вийшов не надто вдалим для відпусток – простим смертним напаскудила погода, яка стрибала від комфортної для пінгвінів і аж до справжнього «глобального потепління». Громадянам, дотичним до влади, доводилося проявляти дива швидкості, щоб встигнути сфотографуватися з колегами в різних європейських локаціях на важливих заходах.

Спочатку Рада Євросоюзу в Люксембургу почала процес руху України до ЄС, потім у французькому Евіан-ле-бен лідери країн G7 шукали порозуміння з президентом США і способів зупинити війни в Україні та на Близькому Сході. Потім знову Брюссель, де експлуатуються константні теми «євроінтеграція України» і «новий пакет санкцій проти РФ».

Найвагомішим було зібрання, яке запам’ятається не тільки фразою Трампа «я тут бос», з якою він звернувся до учасників після тривалого запізнення на основне засідання. В підсумку переговорів в Евіан-ле-бен лідери країн G7 випустили спільну заяву, де констатувалась домовленість посилити тиск на економіку РФ, зокрема на нафтогазовий сектор країни-окупанта.

Головним для нас у документі було: «Ми знову заявляємо про солідарність з народом України, який страждає від ударів по об'єктах критичної інфраструктури та культурної спадщини. Ми високо цінуємо стійкість України та досягнуті нею в останні місяці успіхи на полі бою, а також наголошуємо, що зараз там спостерігається нова динаміка». Щоб тенденцію зберегти, очільники «вісімки» пообіцяли збільшити постачання зброї, насамперед засобів ППО. «Можливість надання Україні ліцензій, які дають змогу збільшити обсяги виробництва військової продукції на її території» згадано у заяві – і тепер лишається чекати, як на словесні «кості» наросте бойове «м’ясо». Конкретики додасться через два тижні, коли в столиці Туреччини відбудеться саміт НАТО.

Скандал тижня

Історія з орденом Білого Орла була настільки заряджена на негатив, що не могла не мати продовження – і президент Польщі Кароль Навроцький таки позбавив найвищої нагороди своєї країни українського колегу Володимира Зеленського.

Володимир Олександрович дуже тим не перейнявся і, згадавши своє акторське минуле, зробив з повернення ордену шоу – відправив Білого Орла до Варшави поштою, супроводжуючи акцію словами: «Якщо вважається, що цей особливий символ може залишатись у Катерини Другої, Беніто Муссоліні та Герхарда Шредера, то ми в Україні не будемо із цим сперечатись».

Згодом стало відомо, що від польських орденів відмовилися і колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко. Щодо доцільності такого кроку можна сперечатися довго і нудно, але виглядало ефектно.

Потім Зеленський пояснив, що ігри з орденами Навроцькому потрібні суто «для внутрішнього використання». «Я бачу в цьому виключно електоральний процес, який почався. У них у 2027 році вибори. Президент Кароль Навороцький бореться за прем'єрське крісло, щоб його партія виграла у прем'єра Туска. Ми тут ні до чого, це їхнє внутрішнє питання», – сказав Зеленський і вдало порівняв дії польського президента з рухами колишнього угорського прем’єра. Для Орбана це погано і для Навроцького фінал буде таким самим – прогнозував Зеленський.

Цього четверга і п’ятниці 25–26 червня в Ґданську відбудеться Конференція з відновлення України, але Навроцький у ній участі не візьме, бо, за офіційною версією, не запрошений. Далі буде.

Соціологія тижня

Майже одночасно і максимально вчасно з’явилися результати опитувань в Україні і Польщі, де респонденти мали озвучити свої думки щодо суверенітету батьківщини і власного добробуту.

За результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології, пріоритетом для 59% опитаних є суверенітет і незалежність країни, лише в 29% респондентів головним є добробут її громадян, ще 12% не змогли відповісти. В КМІС нагадали, що вже проводили подібні дослідження, і в 2020-му році 52% обрали суверенітет, за добробут населення голосували 33%. У 2023-му році 53% обрали «незалежність і цілісність її кордонів» і 34% обрали «добробут населення».

Польське видання InfoSecurity24 тим часом опублікувало результати аналітичного центру IBRiS, які назвало «невтішними» – лише 15% поляків на сьогодні готові пожертвувати життям заради своєї країни, хоча у 2023-му році таких було 27%. Крім того, три роки тому поляків, які були готові відмовитися від особистого добробуту заради батьківщини, було 46%, а тепер 36% – кількість людей, не готових до жодних жертв, зросла з 14% до 30%. І ще одна цифра з того опитування – готовність до війни серед громадян віком від 18 до 29 становить лише 18%.

Сусідське тижня

Президент-анекдот Лукашенко знову побував у центрі уваги. Почалося все з телевізійного інтерв’ю білоруського лідера арабським телевізійникам, де від Олександра Григоровича несподівано прозвучало: «Якщо Володимир Олександрович образився, я прошу вибачення перед ним за ці слова. Може, й не треба було їх говорити, з огляду на те, що він все-таки воює. Може, мені й не треба було так різко говорити про це». Але мало хто звернув увагу, що півтора тижня до того той ж Лукашенко в Гродно випалив: «Ми що, повинні йти за чужою волею воювати в Україну? Ми що, хочемо м’ясним фаршем там бути? Ні, ми цього не хочемо». Правда, потім уточнив, що РБ з РФ союзники назавжди – але росіяни вже почули все, що хотіли почути, і зробили те, що вміють робити найкраще. В Брянській області РФ був обстріляний автобус з неповнолітніми білоруськими футболістами, які їхали на відпочинок в Геленджик. Росіяни звинуватили в цьому ЗСУ. Вітчизняний Генштаб а потім і Верховний головнокомандувач назвали це провокацією Росії проти Білорусі.

Врешті Зеленський перейшов до спілкування на адресу безпосередньо Лукашенка і дав йому тиждень (до 26 червня), щоби демонтувати чотири російські ретранслятори в Гомельській і Брестській областях, які наводять російські дрони під час ударів по Житомирській, Рівненській, Волинській областях. «Який сенс говорити, що він (Лукашенко, – авт.) не хоче брати участь у війні? Нехай вивезе цю техніку, нехай її вимкне. Гадаю, тижня йому вистачить, щоб це зробити. Якщо він цього не зробить, ми це зробимо", – заявив Зеленський. Лишилися лічені години, щоб взнати, чи господар своєму слову президент України.