Сезон перспектив

Дуже своєрідне «глобальне потепління», спалахи на Сонці і до того всього ще ювілей Трампа – літо перестало бути нудним. Огляд подій тижня.

Реформа тижня

Довго анонсована модернізація ЗСУ почала обростати деякою конкретикою. Прем’єр-міністр і міністр оборони дуетом взялися пояснювати суспільству, що до чого. 

«Чіткі терміни служби, нові контракти, нові підвищені зарплати військовим на передовій і в тилу, реформа рекрутингу. Ключовий принцип – повага до кожного військовослужбовця. Людина повинна знати, де служить, скільки служить і що буде далі», – оголосила пріоритети перебудови Свириденко.

«Для піхотинця, що служив 10 місяців, з яких 4 місяці був на бойових, відстрочка становитиме півтора року. Також враховується служба до підписання контрактів та до повномасштабного вторгнення – за весь військовий досвід передбачений час для відпочинку. Людина підписує контракт та розуміє де вона служить, скільки служить, яка в неї оплата і що буде після служби», – деталізував Федоров.

Крім того, міністр повідомив, що перший етап передбачає, зокрема, запуск нової контрактної системи зі зрозумілими умовами та чіткими термінами служби.

Акцент реформатори зробили на тому, що після введення новацій зарплати для української піхоти стануть найбільшими в світі – близько 300 тисяч гривень, максимум – 460 тисяч гривень. Це, на думку ініціаторів реформи, дозволить залучити до лав ЗСУ іноземних добровольців, які становитимуть (за прогнозами реформаторів) половину особового складу.

Зміни на першому етапі також передбачають: запровадження Mission Control для першої лінії, щоб у реальному часі бачити навантаження на військових, перебування на позиціях і забезпечення справедливості бойових нарахувань; підвищення мінімальної заробітної плати для військових у тилу до 30 тисяч гривень; запуск автоматичних переведень у межах одного корпусу через «Армію+» без зайвої бюрократії; запус fast track повернення військових із СЗЧ безпосередньо до найефективніших бойових підрозділів онлайн через «Армію+» або офлайн.

Другим етапом буде комплексна трансформація процесу рекрутингу та мобілізації. Проводити реформи у Силах оборони уряд хоче максимально оперативно.

Європейське тижня

Невиліковних оптимістів The Guardian потішила інформацією про те, що за наявності достатньої політичної волі Україна може завершити технічні переговори щодо вступу в Європейський Союз приблизно за чотири роки.

Наразі єврочиновники високо оцінюють реформаторські зусилля України, але чомусь особливо відзначається арешт Андрія Єрмака, що в ЄС розглядають як позитивні ознаки серйозного ставлення Києва до антикорупційних розслідувань.

Проте в Брюсселі порахували і те, що Україна завершила лише 15% реформ, які містяться в 10-пунктному плані, узгодженому в грудні минулого року між комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Цей план включає реформу процедур призначення суддів і прокурорів, заходи щодо зміцнення незалежності антикорупційних агентств НАБУ та САП та ухвалення антикорупційної стратегії.

Єврокомісар з питань розширення на даному етапі стала чи не найпомітнішим провайдером України до євроспільноти. «Я була б найщасливішою у світі, якби Україна змогла підписати угоду про вступ під час мого мандата. Тоді моя місія виконана і я зможу піти на відпочинок», – завила Марта Кос.

Заслуговує на увагу і думка про майбутнє від канцлера Німеччини. «Україна належить до Європи. Вона також у довгостроковій перспективі належить до Європейського Союзу. ...Український комісар – поки що без портфеля і права голосу – був би обличчям Києва у Брюсселі, а депутати з України – також поки що без права голосу – брали б участь у роботі Європейського парламенту. ...Ми інтегрували б Україну якомога швидше – звісно, суворо відповідно до критеріїв і прогресу реформ – до політичних сфер Європейського Союзу. Саме цього хочуть люди в Україні, саме цього хоче Європа. Цим шляхом ми підемо разом», – життєствердно висловився Фрідріх Мерц.

Як той весь оптимізм співіснуватиме з реальністю, стане більш зрозуміло ще цього літа, бо заповідається, що сезон відпусток буде цього року своєрідним як у Києві, так і в Брюсселі.

Саміт тижня

Поки ЄС для України в далекій перспективі (десь в тому ж районі і НАТО), Київ знаходить альтернативні шляхи. Оминаючи неповороткі бюрократичні конструкції, президент Зеленський взяв участь саміті «Україна-NB8», де переговорив з лідерами Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції – країн, які входять до Нордично-Балтійської вісімки (NB8).

Всі країни (крім Ісландії, але в острова з населенням як півтора Сихова і з відсутністю власної армії є свої проблеми) знаходяться в безпосередній близькості від країни-агресора, тому знаходити спільну мову з ними Зеленському простіше, ніж з португальцями чи голландцями.

Крім традиційного дипломатичного набору, була мілітарна конкретика. Найцікавішими в цьому напрямі було обговорення постачання ракет ППО для ЗСУ з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере та реалізація домовленостей щодо винищувачів Gripen, про що президент України говорив з прем’єр-міністром Швеції Ульвом Крістерссоном.

Після зібрання в Таллінні Зеленський назвав три ключові підсумки саміту: більш активна дипломатія, посилення протиповітряної оборони та майбутнє ухвалення рішення щодо відкриття кластерів щодо членства України в ЄС.

Кримінал тижня

Якщо європейцям сподобалося переселення Єрмака з ОП в СІЗО, то «справа Князєва» має теж припасти їм до смаку. Ексголовою Верховного суду компетентні органи зацікавилися в травні 2023 року, коли Всеволода Сергійовича затримали на одержанні хабаря в майже непристойно великому розмірі – 2,7 мільйона доларів. 

Через три роки й один місяць Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім головою Верховного суду та призначив йому п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Князєв пішов на угоду з судом, але все ж таки був позбавлений квартири та будинку, 200 тисяч доларів особистих грошей і ще 1 248 700 доларів грошей з хабаря.

У Спеціальній антикорупційній прокуратурі порахували, що завдяки угоді державний бюджет України поповнився на 2 554 300 доларів, а це понад 113 млн гривень. Що сталося б з Князєвим, якби він не пішов на угоду, в САП не уточнювали.