15 червня у Дзеркальній залі Львівської опери відбудеться великий благодійний аукціон Хартії. Половина лотів – мистецтво професійних художників, які служать у Війську. Їхня творчість має потенціал, який мало хто усвідомлює. Це не банальне документування війни, а щось набагато глибше – образи, що спонукають мислити.
Лот 6. Денис Струк "Сигнатури"2026р., 60х80см полотно, олія.
У війську цей світ став інакшим. Мистецька спостережливість набула інших форм: коли художник полює не за сюжетом, а за чиїмось життям. У Дениса Струка на всіх роботах відчутна графіка монітора: мітки цілей і горизонту, - такі маркери застиглого часу, де може настати незворотна мить. Навіть «тепло Карпат» у його картині подібне до картинки паруючої землі на моніторі тепловізора. Дехто з художників, вставши зранку, дуже пильно оглядав траву на стежці, за звичкою вистежуючи можливі розтяжки, наче його «флешбеки» також повинні перейти на картини. Я пригадую твори Струка перед війною, і це були суцільні абстракції. Тепер – це якась нова естетична чутливість до реальних ландшафтів, яку автор спостерігав вживу і через монітор VR-окулярів, проте не мав можливості живописно відтворити.
Лот 5. Денис Струк "Тепло Карпат"2026р., 90х120см полотно, акрил.
Коли до пленеру розмовляв з Євгеном Равським (ветеран 125-тки), він казав, що вже давно не малює, бо війна зовсім перебудувала мислення, а мистецтво – це частина його довоєнного життя. Натомість цей пленер став його бар’єром розадаптації. Геник почав з гризайлевих пейзажів у акварельному блокноті. Очевидно, дискусія про Караваджо в автобусі його таки зачепила: кілька днів біля вікна малював ялинові пні на тонованому картоні – таке собі «ексзистенційне заглиблення». Далі – пішли пейзажі Карпат з високою лінією горизонту, наче стрибнув від земного до небесного. Саме так ця лінія працює – як онтологічне мірило.
Лот 7. Денис Струк"Стрім2" 2026р., полотно, акрил, олія 90х120см.
З ранньої години колишній піхотинець Орест Гелитович «рипить» ножем по картоні… такий звук наче жук-деревогриз точить сосновий стовбур. Його картини – структурні витинанки, про які мріяв останніх кілька років. Зовні це виглядає як монотонна рутина, але для Ореста – чудодійна медитація. Він театральний художник, що завше працює в колективних проєктах. Тут він – соло. У вухах – постійно музика: переважно оркестрова класика. Це частина його внутрішньої культури, адже він онук відомого львівського композитора Миколи Колеси: «…До війни моєю темою була природа і рефлексія на тему природи. Тепер я додаю сюди суб’єктність людини. Але це людина, яка страждає, яка вмирає, і моє мистецтво прагне показати теперішній стан людини через природу, де людина надломлена травмами, своєю свідомістю. Природа – це стан, де людина розчиняється і лікує свою рану… У витинанці багато отворів: магія, де ти попадаєш у інший світ. Кількість отворів не означає портали, радше це сліди імпульсивності, якась така циклічність…».
Лот 2. В’ячеслав Ярошенко. Ювелірна скульптура «Бог не без милості, козак – не без щастя». Матеріал: мармур, латунь, срібло, золото. Техніка: литво, чернь, сріблення, золочення (26,5х24х22,5см).
Полтавський ювелір В’ячеслав Ярошенко сприймає пленер як можливість зосередитись на приватності, його пластика малих форм на тему козацтва потребує чимало підготовчої роботи. Без сотні ювелірних інструментів його вироби точно не довершити. При столі ввечері слухає суперечки про мистецтво. « Я тут як на якомусь експрес-вишколі з історії мистецтва», – жартує, «….багато, про що хотів дізнатись із літератури, зустрів саме тут. У такій атмосфері інформація інакше заходить».
Лот 25. Максим Паленко, Соломія Гороб’юк "Дуже дохера вольт" 2026 р., кольоровий лінорит на папері, 40х40 см.
Рейдівець Юрко Бакай – професійний художник-фотограф. Його документування тусовки пленеру – то майже як письменницький сленг, коли автор сам не помічає краси того, що виходить з-під рук. Тут, між цих горбів пройшло його дитинство, тому він поводиться як господар. Свою творчу роботу робить в останні дні. Його інсталяція «солдатський хліб» - на перший погляд проста до банальності. Гнучкі дротяні закрутки пакетів солдатського хліба мали б документувати дату виготовлення, натомість – це якісь абстрактні числа майбутнього… Суцільний сюр нашого життя, який глибоко проріс у війську...
Лот 24. Максим Паленко, Соломія Гороб’юк "А&E", 2026 р., лінорит на папері, 40х40 см.
Художник-коваль Ігор Слободян приїхав зі Львова до нас на кілька днів. Його натура – бездонне джерело жартів. Коли більше розговорились – розумію, що це армійська звичка штурмовика: компенсувати гумором гострий стрес. По приїзді, відразу почав шукати найближчу приватну кузню, аби зробити артефакт, про який мислив усю дорогу. Вертикальний отвір у іржавому листі сталі – «Інший вимір». Оце перебування між митцями, які бачили війну, для Ігора – якраз і є інший вимір. Щось не зовсім конкретно мислиме. Я відразу згадав аргентино-італійського митця Лучо Фонтану з його різаними полотнами «білого маніфесту». Тільки Лучо Фонтана прорізав вікна у світ погресу, а Ігор Слободян – у світ колективної гіперчутливості: «..Мене завжди переслідувала думка, що приїжджаючи в цивільне життя, люди не завжди відчувають, що відбувається в іншому вимірі… Цей інший вимір мене завжди переслідує в думках. Цей кусок «бляхи» не передасть того запаху, того настрою…, але цей бруд, іржа , болото.. може частково, дуже частково відтворить той настрій. Цей отвір – це вхід, з якого важко вийти. Є вхід, у який ти йдеш добровільно і там перебуваєш… я не знаю, що ще сказати…». Юрко Бакай зміг зробити фото Дениса Струка крізь вікно того отвору. Цей артефакт – мабуть, найпромовистіша інтепретація…
Лот 8. Роман Жук. "Рожеве проміння" 2026р., полотно, олія (80х60 см).
Роман Жук на камеру цілком серйозно каже, що лиш вчиться стати художником…У портрет Юрка Бакая уклав збірну натуру героя: «Мене дуже вразив його образ зовнішній і внутрішній. Це людина, яку я інтуїтивно дуже поважаю, ми недавно познайомились… Коли я такі речі роблю, я відчуваю, що у своєму житті буваю дуже щасливий, а коли вони мені вдаються, я маю відчуття щастя. Ще я був вражений, коли він відгадав цю метафору «лиця без уст». Бакай каже, що солдати дійсно майже безмовні, вони більше слухають і спостерігають. В Юрка ще така аура специфічна -людини, що опікується...»
Лот 9. Роман Жук. "Хліб і Кришталева Чаша", 2026р., полотно, олія (60х80 см).
Художник-хартієць Олег Калашник приїхав з Харкова і не може звикнути до неба без тривог, сп’янілий від карпатського повітря довго спить. Після кави і пари цигарок виносить свою щойно відлиту бронзову скульптуру, вдягає захисні окуляри аби зачистити деталі: «Я, вибач, друже, трохи втомився з дороги.. працюватиму поза графіком».
Лот 4. Олег Калашник. «Очікування»2026р., бронза, литво, патина (15,5х10,5х17см).
Увечері забуваємо, хто звідки приїхав… Багато слобожанських жартів, спогадів юності. Олег показує свою харківську колекцію люльок. Ясно, що всі в темі.. Але найбільшим його мистецьким твором є харківська зухвала безпосередність. Із нею зухвало провокує, порушує кордони, зрештою вибухає екзальтованим сміхом, наче натягнута струна, що ось-ось обірветься.
Лот 3. Олег Калашник. «Вторгнення»2026 р., (триптих) полотно, трафарет, акрил. (60х80см).
Аналізую це все і розумію, що Юнг пробував би назвати їхню творчість «психологічною», чи такою, що відображає всі рефлексії ураженої психіки, натомість бачу багато пророчих артефактів глибокої структури, далеко масштабніших, аніж просто «психологічне мистецтво». Думаю, ця культура військових отепер переживає лиш початок становлення, за яким ми вже зовсім незабаром побачимо нові паростки того, що свого часу озвучив Йозеф Бойс як «Культура війни». Тут на пленері ніхто не вірить у «чорні пейзажі» намальовані в тилу. Кожен із нас сказав би, що «це так не працює…». Бо той, хто бачив реальні чорні пейзажі фронту – бачить у сні, скоріше, наші кольорові Карпати.
Є у творах військових, як на мене, та сутність внутрішньої свободи, що нагадує субстанцію стиснутого повітря - такий свідомо стиснутий великий потенціал, що утримує вертикаль опірного духу.
Олег Капустяк.«П’ять днів» 2026 р., дерево, різьблення, вуглення (67х35х30см).
З каталогом та правилами участі Аукціону можна ознайомитись в соцмережах Благодійний фонд Сергія Жадана тут.
Для участі в аукціоні слід зареєструватися та одержати номер учасника торгів, заповнивши заздалегідь Google-форму
06.06.2026