«ПОЛІТИКІВ З УСІХ ПОЛІТИЧНИХ ТАБОРІВ ЗАКЛИКАЄМО ОПРИТОМНІТИ»
Політиків з усіх політичних таборів закликаємо до опритомнення. І до історичної пам’яті. Бо завжди варто пам’ятати, де є порядність, де є державний інтерес і де є мудрість та майбутнє, не заслонене примарами сфальшованої історії, – апелюють Збіґнєв Буяк, Владислав Фрасинюк, Павел Каспшак, Антоні Лазаркевич, Пйотр Нємчик і Анджей Северин.
Воїни Окремого центру спеціальних операцій «Північ» Сил оборони України щодня проливають кров і гинуть смертю героїв на українсько-російському фронті. І в цій боротьбі гинутимуть далі. Це не залежить від того, що про надане їм ім’я «Героїв УПА» скаже котрийсь із представників польської влади і як це вплине на вимірюване опитуваннями ставлення поляків до українців.
Так само президент Володимир Зеленський залишиться незламним лідером країни, що веде героїчну криваву оборонну війну, результат якої вирішить майбутнє нашого континенту, а не лише майбутнє України. Цих фактів не змінить те, чи збереже він польський Орден Білого Орла, чи його буде позбавлений за образу почуттів і пам’яті поляків. Їх не змінить жодна полум’яна промова, виголошена у Варшаві, жодна стаття, написана в польській пресі, і жодне опитування перед польськими виборами.
Не треба пояснювати – а може, декому треба? – яким великим є значення цих фактів.
Українці й поляки мають за собою багатовікову історію взаємних кривд. Величезних і досі не опрацьованих. Непогашених і які неможливо погасити. Ми не воскресимо вбитих, не маємо наміру переглядати кордони, з попелу не постануть спалені костели й церкви. Обидва наші народи охоче міфологізують власну історію, вшановують своїх героїв, забуваючи або витісняючи з пам’яті зло, яке вони чинили. Нас не дивує українська пам’ять про «героїв УПА» і забуття злочинів, які вони заподіяли нашим предкам. Поляки охоче забувають про власні злочини – вчинювані також проти українців.
Із соромом ми придивляємося до публічних висловлювань представників польського політичного класу, які вболівають над «фатальною помилкою Зеленського». І повчають українців, якою є «справжня історія», кричать про зневагу польської пам’яті, розпалюють пробуджені зі сну антиукраїнські фобії.
Намагаймося не вибирати з власної історії лиш славетні сторінки, пам’ятаймо також про темні – й відчитуймо з них науку, дуже актуальну власне нині, коли в нашій вітчизні наростає примітивний націоналізм.
Ми з соромом дивимося на шанувальників польських фашизуючих націоналістів і тих, хто глорифікує злочини «проклятих солдатів», з їхніми повними псевдопатріотичних фраз ротами. На походи явних фашистів найнижчого штибу, що відбуваються в Польщі безперешкодно і без жодного слова осуду з боку тих самих польських керманичів, які сьогодні не втомлюються осуджувати українців, котрі гинуть на фронті цієї нещадної війни.
«Ми – Польща й Україна – повинні досягти порозуміння, щоб протистояти Росії. Вказувати на історію польсько-українських непорозумінь у минулому не є аргументом для сучасного реального політика», – писав понад століття тому український отаман Симон Петлюра на порозі війни, яку в Польщі пам’ятаємо як польсько-більшовицьку. Ми забуваємо про Україну, її участь та її державність. Як забули про неї в Ризькому мирі, який відроджена Польща уклала з більшовицькою Росією.
«Я дуже перепрошую, панове, так не мало бути», – сказав тоді Юзеф Пілсудський, уже знаючи, що тодішня польська політика вирішила кинути воюючих українців. Якщо ми сьогодні маємо надію не повторювати цих гірких слів, то не тому, що тепер ніхто в Польщі не хоче віддати Україну на поталу загарбникам, а радше тому, що Україна цього разу переможе.
Політиків з усіх політичних таборів закликаємо до опритомнення. І до історичної пам’яті. Бо завжди варто пам’ятати, де є порядність, де є державний інтерес і де є мудрість та майбутнє, не заслонене примарами сфальшованої історії.
Автори звернення:
Збіґнєв Буяк, Владислав Фрасинюк, Павел Каспшак, Антоні Лазаркевич, Пйотр Нємчик, Анджей Северин.
Zbigniew Bujak, Władysław Frasyniuk, Paweł Kasprzak, Cezary Łazarewicz, Piotr Niemczyk, Andrzej Seweryn, Krzysztof Skiba.
Apel ws. Ukrainy. „Polityków ze wszystkich politycznych obozów wzywamy do opamiętania”
Rzeczpospolita, 3.06.2026