Чергові корупційні скандали трохи посунули на інформаційному полі навіть чергову українську перемогу на рингу і черговий воєнний злочин окупантів. Огляд подій тижня в Україні.
Підозри тижня
НАБУ і САП згадали Агату Крісті та її легендарну ідіому «старі гріхи мають довгі тіні» – і оголосили нові підозри у справі щодо корупції у Верховному Суді. Офіційно Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що мова йде про трьох чинних суддів Верховного Суду і суддю Верховного Суду у відставці, неофіційно журналісти оприлюднили інформацію про те, що йдеться про суддів Великої палати Ігоря Желєзного, Ірину Григорʼєву, Жанну Єленіну та колишнього суддю Олександра Прокопенка.
І тут згадуються «довгі тіні» – ще в 2002 році бізнесова група «Фінанси та кредит» (власник Костянтин Жеваго) придбала 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Через двадцять років апеляційний суд скасував це рішення та визнав договір недійсним. Ще через рік бізнесмен (так Жеваго називають у САП і НАБУ) «вступив у змову з адвокатом, якого слідство називає представником "бекофісу" у Верховному Суді». Врешті протягом березня-квітня 2023 року «бізнесмен» нібито передав адвокату 2,7 млн доларів, і 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь «бізнесмена», а в травні, за даними слідства, 1,8 млн доларів розподілили між тодішнім головою Верховного Суду та суддями.
Довга як собача пісня історія продовжувалася в 2023 році, коли правоохоронці викрили тодішнього голову Верховного Суду та адвоката під час отримання другого траншу хабаря у 450 000 доларів, в тому ж році «бізнесмен» отримав підозру.
Тепер пресслужба Жеваго заявляє, що він не має стосунку до цієї справи, і Костянтин Валентинович «не надавав, не пропонував і не організовував» неправомірної вигоди суддям та готовий доводити свою непричетність у законний спосіб. Більше того, Жеваго підтримує «реальне очищення судової системи від корупції».
Тепер Костянтин Жеваго мешкає у Франції – можливо, його прізвище має наголос на останній склад, як то прийнято у французів, можливо, якийсь місцевий нащадок Мегре згадає про відвідини в 2000-му році Костянтином кабінету гендиректора «Луганськобленерго» Полякова, після якого той Поляков трохи вмер. Французи трохи скажуть «baiser».
ХХХ тижня
З обшуками на предмет «порнухи» в управліннях Нацполіції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях вийшло без езотерики, але з пікантністю. Найпікантнішим виявився водій одного із заступників міністра внутрішніх справ України, який завдяки зв’язкам домовлявся про невтручання тих, хто мали б втрутитися в роботу «порноофісів», де робилися відео специфічного характеру з можливістю подальшої продажу його, і тих, хто там фігурував.
Компетентні органи «запакували» начальника поліції Івано-Франківської області, його заступника, першого заступника начальника поліції Тернопільської області, заступника начальника поліції Житомирської області. На цьому переліку можна було б поставити крапку – бо коли охороною закону займаються ті, хто його порушують, то Марк МакКласкі з відстріленою Майком Корлеоне головою є гарною людиною.
МакКласкі «дахував» торгівлю наркотою. В ті часи (середина минулого століття) це вважалося «западло» (негарне визначення, але навіть в Нью-Йорку його зрозуміють). «Дахувати» борделі сучасним макклоскі виявилося не «западло» – і вони давали можливість працювати «порноофісам». Варіант із затриманням поліцейських поліцейськими (в порівнянні з тим, що хапнув Марк МакКласкі) є ще дуже непоганим.
Резерв тижня
Жодної еротики і пікантності не було у справі про підозру колишньому керівнику Державного агентства з управління резервами України та ще трьом фігурантам, яких підозрюють у корупції на 35 мільйонів гривень.
Гроші, за вітчизняними корупційними мірками, майже смішні. А схема, за якою ці гроші були освоєні, проста – і в майбутніх вищих навчальних закладах для корупціонерів її вивчатимуть як класичну поведінку з фінансовими ресурсами на території, де їх можна прибрати до рук. Майбутнім студентам, що вчитимуться на корупціонерів, розтлумачать – потрібне держпідприємство, яке передає склади підконтрольним фірмам нібито для зберігання товарів, підконтрольні офіційні особи в обладміністрації оформлюють фіктивні документи й занижують реальну площу приміщень (експлуатувалися в рази більші складські площі, з яких потроху капали мільйони).
САП і НАБУ в контексті цієї справи не назвали жодного прізвища, тому можна чекати розвитку нудної справи про то, як у степах України можна вкрасти.
Союзи тижня
Крім всього кримінального, мала місце чергова серія епопеї з долученням України до ЄС. У процесі взяв участь канцлер Німеччини, але вийшло якось квадратно. Фрідріх Мерц запропонував надати Україні статус «асоційованого члена» Євросоюзу, що могло б частково відповісти на запит Києва щодо швидшої євроінтеграції на тлі затяжного процесу повноправного вступу. Це передбачає: участь і право голосу на зустрічах Ради ЄС і Євроради, а також участь без права голосу у роботі Єврокомісії та Європарламенту; поступову інтеграцію у бюджет ЄС; поширення на Україну статті 42.7 Договорів ЄС про взаємну допомогу і оборону – що забезпечить певні безпекові гарантії України та відображає її запит; особливу участь у Суді ЄС, з посадою Assistant Rapporteur.
Проте є нюанс – поширило всю цю інформацію видання Spiegel із посиланням на власну інформацію від анонімних джерел, які, як завжди, заслуговують довіри.
Так само кучеряво з’явилася інформація про те, що Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада зірвали пропозицію про те, щоб країни – члени НАТО (членом цієї спілки Україна також прагне стати) щорічно виділяли 0,25% від ВВП на військову допомогу Україні. Про це розповів The Telegraph з посиланням на, знову ж таки, джерела.
Козирем (англійською, нагадаємо, це слово перекладається як trump) в нас залишається запрошення Зеленського на щорічний саміт Альянсу в Анкарі в липні, яке зробив йому генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
26.05.2026