Олександр Усик зберіг чемпіонський титул WBC у важкій вазі, перемігши нідерландця Ріко Верховена технічним нокаутом в 11-му раунді бою біля пірамід Гізи в Єгипті. Поєдинок, який до початку вважали ризикованим радше для репутації українця, ніж для його поясу, завершився рішенням рефері Марка Лайсона, котрий зупинив бій о 2:59, коли Верховен стояв на ногах і до завершення раунду залишалася одна секунда.
39-річний Усик виходив у ринг без поразок у професійній кар’єрі й після перемог над Ентоні Джошуа, Тайсоном Ф’юрі та Деніелом Дюбуа залишається одним із найавторитетніших боксерів сучасності. Верховен, натомість, був легендою кікбоксингу, але в професійному боксі до зустрічі з українцем провів лише один поєдинок – ще 2014 року. Саме тому рішення WBC санкціонувати титульний бій за участю нідерландця ще до вечора в Гізі викликало критику частини боксерської спільноти.
Проте вже від перших раундів Верховен показав, що формальне порівняння боксерських резюме мало пояснює реальний перебіг бою. Значно габаритніший нідерландець тиснув на Усика, скорочував дистанцію, багато працював по корпусу й не давав українцеві звично контролювати темп за допомогою руху та серій з дистанції. Виступ Усика виглядав невластиво млявим: чемпіон, який на зважуванні показав найбільшу вагу у своїй кар’єрі (близько 105,8 кг), рухався не так легко, як у попередніх боях, і кілька разів опинявся під серйозним тиском біля канатів.
Особливо переконливо Верховен провів середину поєдинку. У восьмому раунді він дістав Усика сильним правим ударом, у дев’ятому знову нав’язав бій поблизу канатів, а в десятому продовжив наступ. Суддівські записки показували, наскільки рівним був бій: перед 11 раундом двоє суддів фіксували нічию – 95:95, а третій віддавав перевагу Верховену – 96:94 (загальний підсумок десяти раундів – нічия, тобто титул залишається за чемпіоном). З десяти раундів кожен з боксерів вигравав по п'ять раундів (дев'ять – одностайно, в десятому – два проти одного в користь Усика; крім цього раунду за ним були 3-й, 4-й, 5-й і 8-й).
Після десяти раундів Усик опинився в незвичній для себе ситуації на офіційних картках: вперше в професійній кар’єрі на цій стадії бою він не вів у жодного з трьох суддів – двоє фіксували нічию, а третій віддавав перевагу Верховену. Навіть у складному реванші з Ентоні Джошуа українець після десятого раунду, відстаючи на одній картці, водночас вів на іншій.
Статистика ударів підтвердила, що Верховен не просто створив враження конкурентного суперника. За підрахунками CompuBox, Усик завдав 499 ударів і влучив 112 разів. Верховен викинув 508 ударів, із яких точними були 113 – 22,2%. У категорії силових ударів в нідерландця 93 точні удари з 243 спроб проти 89 із 263 в Усика. Причому Верховен завдав 37 результативних ударів по корпусу, тоді як Усик – лише шість. CompuBox зауважує, що нідерландець влучав більше силових ударів у семи з десяти повністю завершених раундів.
Розв’язка настала наприкінці одинадцятого раунду. Усик влучив правим аперкотом, після якого Верховен опинився на настилі рингу. Нідерландець підвівся до завершення відліку, однак під час епізоду його капа опинилася на підлозі. Рефері Марк Лайсон зупинив відлік і дозволив куту Верховена очистити та вставити капу назад. На це пішло ще близько десяти секунд; Усик відкрито протестував проти затримки. Коли бій відновили, до кінця раунду залишалося приблизно десять секунд; Усик негайно пішов уперед і засипав суперника ударами біля канатів, після чого рефері припинив поєдинок за секунду до гонгу про завершення раунду. У самому 11-му раунді Усик нарешті суттєво переважив суперника за точними ударами – 19 проти 11, однак саме момент припинення бою став центральною темою післяматчевої дискусії. Критики рішення рефері наголошують, що Верховен стояв на ногах, намагався захищатися, а до гонга залишалася лише секунда: у титульному бою йому, на їхню думку, слід було дозволити дійти до дванадцятого раунду. Однак опоненти цієї позиції звертають увагу на попередній епізод: після нокдауну Верховен уже отримав додаткову паузу через повернення капи, тоді як Усик був позбавлений можливості негайно розвинути успіх проти явно приголомшеного суперника. Таким чином, суперечка точиться не лише довкола того, чи поспішив рефері із зупинкою, а й довкола того, чи не дав він перед цим Верховенові зайвий час на відновлення. Звертаючи увагу на суддівські підрахунки після 10-го раунду, варто врахувати, що якби рефері дозволив бою перейти в останній раунд, Усик, з урахуванням нокдауну, вів би на двох суддівських картках і мав нічию на третій. Верховенові було недостатньо просто виграти дванадцятий раунд; більше того, навіть один нокдаун українця дав би йому лише нічию рішенням більшості і збереження титулу за Усиком. Для перемоги нідерландцеві фактично треба було два нокдауни або нокаут.
Сам же Верховен відразу після бою заявив, що вважає зупинку передчасною. За його словами, рефері знав, що раунд майже закінчився, і мав або дозволити йому дочекатися гонга, або дати шанс вийти на дванадцятий раунд. Пізніше нідерландець, переглянувши завершення поєдинку, заявив Boxing News, що його команда, ймовірно, оскаржуватиме результат: він стверджує, що рішення про зупинку було ухвалене вже після сигналу про завершення раунду. Верховен наполягає, що після нокдауну усвідомлював ситуацію, рухався й захищався, а тому бій або мав продовжитися, або, на його думку, результат слід було визначати за суддівськими записками.
Сумніви щодо рішення рефері висловили й колишні чемпіони світу. Колишній чемпіон WBC у першій важкій вазі Тоні Белью, який 2018 року програв Усику, сказав, що вперше побачив, як українця систематично «перепрацьовують» у рингу. Хоча, на його думку, Верховен вже не мав достатньо сил для повноцінного останнього раунду, але саме тому його й належало випустити на продовження: лише ринг мав дати остаточну відповідь.
Колишній дворазовий чемпіон світу у важкій вазі Ентоні Джошуа, який двічі програвав Усику, також не підтримав рішення зупинити бій, але на запитання, чи вважав він нідерландця переможцем до фінального епізоду, британець відповів обережніше, зазначивши лише, що бій був добрим і що він знав про високий рівень Верховена.
Для Усика перемога стала 25-ю у професійній кар’єрі. Українець залишив Єгипет переможцем, але саме Верховен – боєць, якому перед поєдинком майже не давали шансів, – став центральною постаттю дискусії про результат і можливий другий бій.
24.05.2026