Напередодні з тієї ж причини своєї посади позбувся міністр оборони Латвії.
Прем'єр-міністерка Латвії Евіка Силіня (Evika Siliņa) у четвер, 14 травня, подала до демісії на тлі урядової кризи, яка розгорілася після інциденту з українськими дронами в повітряному просторі країни. Про це повідомив інформаційний портал Delfi. Разом із нею у відставку йде цілий кабінет міністрів.
«Це нелегке, але це чесне рішення. Я йду у відставку, але не здаюся і не тікаю. Я і "Нова єдність" продовжимо виконувати обіцянки, дані народу Латвії, всім, з ким ми захищали європейські цінності», – заявила Силіня на брифінгу для журналістів. Вона звинуватила опонентів у «політичних ревнощах та вузьких партійних інтересах», які взяли гору над відповідальністю. «Побачивши сильного кандидата на посаді міністра оборони, політичні базіки обрали кризу – урядову кризу», – додала прем'єрка.
Напередодні, 13 травня, дві з трьох партій, які входили до правлячої коаліції – «Союз зелених і селян» та «Прогресивні» – заявили про те, що уряд фактично втратив дієздатність. А Сейм 14 травня збирався розглянути питання вотуму недовіри кабінету.
Політична криза в Латвії почалася після того, як у ніч на 7 травня в повітряний простір країни залетіли два безпілотники з боку Росії. Один із дронів влучив у порожній резервуар на нафтобазі в місті Резекні. Голова МЗС України Андрій Сибіга визнав, що це саме українські БПЛА залетіли до Латвії внаслідок роботи російських засобів радіоелектронної боротьби, які «навмисно відхиляли українські дрони від їхньої цілі на території Росії».
10 травня на тлі «дронового скандалу» міністр оборони Латвії Андріс Спрудс (Andris Sprūds), представник партії «Прогресивні», подав до демісії. Він заявив, що ухвалив рішення піти з цієї посади, «щоб захистити латвійську армію від втягування в політичну кампанію». Після цього посаду міністра оборони було запропоновано полковнику Райвісу Мелнісу (Raivis Melnis), який дав згоду на це призначення.
14.05.2026