Ґустав Клімт, Мати з дітьми, 1910

Cкільки ж її у ЗМІ, у промовах усяких діячів і службовців – оцієї пишномовності й казенності, казенної пишномовності та пишномовної казенності

Історично-музичний проєкт сучасними сценічними засобами розповідає глядачеві понад 300-літню історію нищення України російською імперією. Вистава із десяти історій про Війну, Страх, Репресії, Смерть, але водночас — про Віру, Життя, Надію, Боротьбу за Україну!

Не знаю, як краще зробити так, щоб ми не звикли, не збайдужіли, щоб вони не стали статистикою. Але знаю, як не треба робити – ми це проходили за совітів

Синоптики і політологи пророкували спекотний квітень. Одні точно не помилилися, інші почекають – і виявиться, що і вони були мали рацію.

Роман Федорів якось назвав його художником місячної ночі... На 77 році життя не стало львівського митця Ярослава Крука.

Ця поезія – про тепло, про добро, про щастя, для якого народжується людина. Не в багатстві ж воно, людське щастя, не в дібрах-дóбрах, а в добродійстві

Дефіле зустрінеться з виставою «Розмова птахів», яку творитимуть театр «Слово і голос», Наталія Половинка; «Хорея Козацька», Тарас Компаніченко,Лабораторія степового розспіву «Євшан-зілля», народний співак Олексій Заєць і піаніст Сергій Кудринецький.

Що значить нині бути людиною у повноті цього права і явища і як відстояти майбутнє для такої людини? Ось питання, на яке шукає відповіді українське мистецтво часу війни. Воно гуманістичне, бо за спільною трагедією бачить світ конкретної людини.