Про Ґонґадзе.

Коли я думаю про його спадок, то думаю про зерна. Зерна, які він посіяв – й свідомо, і не прагнучи того. Ті зерна проросли і проростають досі. Десь падали в добрий ґрунт, десь на той ґрунт клали асфальт. Але паростки пробивались і там. Коли я думаю про його спадок, то думаю про те, як мало намацального збереглося, але як багато його думок та ідей дали плоди.

в галичині медійні родзинки Четвер, Вересень 16, 2021 - 22:55

До теми