На початку серпня до України прибуде новий американський амбасадор — Джеффрі Пайятт. У будинку на київській вулиці Сікорського (яка два роки тому, перед початком будівництва там амбасади США, була ще Танкова) він заступить 64-річного Джона Теффта.

 

Джеффрі Пайятт є експертом з питань Азії та Латинської Америки. Тепер здобуватиме новий досвід в Україні

 

Нагадаємо, що Посол Джон Френсіс Теффт заступив до справ в Україні у грудні 2009 року, в надзвичайно бурхливий час президентської кампанії, яка радикально змінила політичний ландшафт держави. Вашинґтон був змушений на марші змінювати свою українську політику, і зрозуміло, що ключову роль у цій трансформації відігравав саме Теффт.

 

Він не раз ставав ньюсмейкером для українських ЗМІ, до того ж у щонайрізніших аспектах суспільного життя. Пригадаймо бодай його суперечку з Дмитром Табачником, коли той намагався скасувати систему Зовнішнього незалежного оцінювання.

 

Теффт завжди знаходив привід заохотити Київ рухатися в західному напрямку, до європейської інтеґрації. От хоч би одна з його заяв: «Ми розуміємо, що Росія є важливим сусідом, враховуючи історію, традиції та тісні економічні зв'язки, і вам потрібно з нею співпрацювати. Але коли йдеться про вибір конкретного союзу, і коли справа доходить до митних та інших економічних питань, то, на мою думку, Європейська Унія відкриває великі перспективи».

 

Американський посол не соромився якщо не прямо, то принаймні прозоро натякаючи критикувати дії чинної влади, спрямовані на відхід від демократичних стандартів. Передовсім його критика стосувалася до урізання законних прав опозиції, придушення свободи слова, вибіркового правосуддя.

 

Теффт наполегливо домагався дозволу від української влади на відвідання ув'язненої Юлії Тимошенко і врешті-решт домігся й побалакав з нею в «камерній» атмосфері.

 

Він тішився з того, що Україна наближається до підписання Угоди про асоціацію з ЄУ. Коментуючи цю майбутню подію, однак, зауважував: «Я сподіваюся, що все це буде зроблено, в тому числі і звільнення Тимошенко, тоді в листопаді ми всі зможемо привітати один одного і пишатися тим, що було зроблено, навіть більше ніж фактом підписання угоди, — тим, що Україна рухається в напрямку, якого ми всі прагнемо: демократичної держави з ринковою економікою, в якій панує верховенство права. Це було головною метою США і Європи протягом 22 років, і, думаю, це було головною метою українців».

 

Чого може очекати Україна від нового американського амбасадора? Стратегічно він безумовно дотримуватиметься лінії свого попередника. Хоч тактика, можемо припустити, буде вже трохи інша. Джон Теффт був незаперечним експертом у справах Європи, і то саме Східної Європи. Перед тим, як потрапити до Києва, він вже здобув безцінний досвід у Тбілісі, Москві та Вільнюсі. А в Литві й Грузії він очолював дипломатичне представництво США.

 

Джеффрі Пайятт — фахівець у справах Південної і Середньої Азії, а також Латинської Америки. Досі він не був послом, тобто у Києві відбудеться його дебют як керівника дипломатичного представництва. Коротко перейдемося його біографією.

 

Вашинґтон. Metropolitan Club-Dc. Джеффрі Пайятт на вечері в українському стилі, що її цими днями влаштувала там наша діаспора

 

Народився у містечку Ла-Хойя в передмісті Сан-Дієґо штату Каліфорнія. Навчався в Університеті в Ірвайні, де отримав ступінь бакалавра політичних наук. Далі — студії в Єльському університеті й диплом маґістра з міжнародних відносин. 

 

Перед вступом на дипломатичну службу Пайятт працював в аналітичній організації «Міжамериканський діалог» у Вашинґтоні.

 

Від 2002 до 2007 року він працював у посольстві США у Нью-Делі, спочатку радником-посланцем з політичних питань, а від червня 2006 року — заступником посла в Індії. Від 2007 до 2010 року — заступник голови місії США у Міжнародному аґентстві з атомної енергії та міжнародних організаціях у Відні. Від 2010 року — перший заступник помічника голови Бюро у справах Південної і Центральної Азії.

 

І от 27 лютого 2013 президент США Барак Обама оголосив про свій намір запропонувати кандидатуру Джеффрі Пайєтта як наступного посла США в Україні. А вже 9 липня американський Сенат затвердив його кандидатуру.

 

Заступник генерального директора Центру ім. Разумкова Валерій Чалий, коментуючи це призначення для видання «КоммерсантЪ-Украина», зауважив, що Джеффрі Пайятт дуже мало знає про Україну, аби працювати тут дипломатом: «У Джеффрі Пайятта як кар'єрного дипломата величезний досвід, але цей досвід ніяк не пов'язаний з реґіоном Центральної та Східної Європи. Думаю, що наразі про Україну він знає мало. Вибір такої кандидатури відрізняється від сформованих традицій, адже всі семеро його попередників до свого призначення займалися питаннями нашого реґіону».

 

Можливо, американський Державний департамент усвідомив, що для роботи з українцями більше пасують методи, які Вашинґтон застосовує у відносинах з країнами Латинської Америки та Центральної Азії, аніж ті, які придатні для Європи, хай навіть Східної.

 

А брак своїх знань про Україну пан Пайєтт намагається швидкими темпами усунути. От, приміром, як повідомила на своїй сторінці у Фейсбуку журналістка «Голосу Америки» Мирослава Ґонґадзе, новоспечений посол активно вивчає українську мову.

 

Пайєтт вже встиг зробити кілька заяв щодо планів своєї майбутньої діяльності в Україні. Одна з них стосується до європейської інтеґрації: «Ми підтримуємо суверенітет України, її незалежність і територіальну цілісність, а також її бажання реалізовувати свої власні політичні та економічні інтереси. Відповідно до сподівань українського народу, Сполучені Штати сприятимуть демократії, ринковій економіці та верховенству закону задля сприяння розвиткові сильної, успішної, європейської держави. Я заохочуватиму українську владу діяти так, щоб вона змогла скористатися цією історичною можливістю втілити надії України на європейську інтеґрацію і виконати умови ЄУ для підписання Угоди про асоціацію».

 

Ще одне висловлювання стосується до демократичного розвитку в Україні й, зокрема, відносин влади й опозиції: «Протягом останніх трьох років Сполучені Штати висловили велику занепокоєність політичною ситуацією в Україні, особливо щодо селективного переслідування лідерів опозиції. Я закликатиму українців встановити високі стандарти для себе в галузі прав людини і верховенства закону, усвідомити, що демократичні принципи — у власних інтересах України. Я також підтримуватиму українські прагнення до вільних і справедливих виборів, особливо до президентських виборів 2015 року».

 

Отож Пайєтт вже визначив свої стратегічні завдання в Україні щонайменше на наступні два роки. Передовсім він має простежити за тим, щоб ніщо не завадило Києву підписати Угоду про асоціацію з Брюсселем. Паралельно він намагатиметься переконати українське керівництво в необхідності випустити на волю Юлії Тимошенко, хай хоч на лікування до Німеччини. Водночас новий амбасадор докладатиме зусиль для нейтралізації спроб Кремля втягнути Україну в Митний союз чи інші євразійські утворення. Пайєтт також стежитиме за підготуванням країни до президентських виборів і, можемо припустити, підготує ґрунт для того, щоб цього разу виборча кампанія не пішла на самоплив, щоб інтереси Вашинґтону в нових президентських перегонах було максимально враховано.

 

23.07.2013