Як згинула царська родина.

"Таймс" приносить ряд інтересних подробиць про убитя царської рідні. З разу хотіли вивезти царську рідню до Москви, відтак видержано її в Катеринобурґу, де вирішено позбавити життя усіх її членів. Поручено це якомусь Суровському, власникови фотоґрафічного заведення, якому теж поручено спрятання трупів. У вівторок 16. липня усе вже було підготоване. По півночі увійшов Суровський до царської спальні а розбудивши усіх повідомив їх, що супроти того, що в місті вибухли заворушення загрожуючі життю царської рідні, переведе їх… в безпечніше місце. Царську родину запроваджено до пивниці; на дворі ждав тягаровий автомобіль, як думали засудженці — призначений на відвезення їх багажів. В подвірю стояло кількох жовнірів на сторожі. В кілька хвилин опісля впало в пивницю дванайцятьох жовнірів. Трьох червоноґвардійців стануло біля входу. Суровський приступив до царя і сказав: "Ваші крівняки хотіли вас увільнити, але їх замір не вдався. Будете розстріляні". В тій хвилі почулися револьверові стріли, в наслідок яких усі вязні впали на землю. Цар, цариця, три дочки та трьох служачих згинули на місці; довго мучився великий князь Олексій; Суровський добив його ще одним вистрілом. Незраненою від стрілів першої сальви остала тільки одна покоївка. Її добито баґнетами. Трупів зложено на тягарове авто і вивезено. Відтак усунено револьверові кулі, які загрузли в стінах пивниці. У одного з пізніше арештованих червоноґвардистів найдено багато дорогоцінностей царської рідні. Повисші реляції ствердило трьох наочних свідків.

Справа східних границь Польщі.

В "Revue des Deux Mondes" читаємо: Справа східних границь Польщі є ще в завішенню. В цій справі належало би винайти таку безпосередну дорогу, яка погодила би суперечні інтереси.

Нові партійні уґрупування.

Після варшавських донесень "Напшуд-у" в звязку зі скликанням польського сойму ходять по сеймових кульорах поголоски, що підчас найблищої сесії матимуть місця важні пересунення в укладі партійних сил. Іменно із народово людового союза має виступити ґрупа Скульского і поручитися з ґрупою центра і цей розлам в союзі матиме помітний вплив на уґруповання партій в соймі а саме викличе відмову центра лівичного бльоку.

Розділ церкви від держави в Чехословаччині.

По донесенням з Праги міністер освіти Габрман на пращальнім святі заявив своїм бувшим урядовцям, що папа вже згодився на розділ церкви від держави в Чехословаччині, на основання чехословацького патріярхату, та на право уряду на спротив (veto) при іменованню епископів і архиепископів. Кромі сього заявив б. міністер, що рада міністрів рішила визнати чесько-словацьку церкву.

Політична орґанізація Жидів в Словаччині.

Як доносять "Народні Лісти" на Словаччині уконституувався народний Жидівський Союз. Ця орґанізація, що лучить усіх Жидів Словаччини, одержала урядове затвердження.

Совітська реслублика і Персія.

"Телєґр. Унія" доносить з Москви: Совітський уряд виявив новому перському послови бажання навязати дипльоматичні зносини з Персією і запевнив, що не буде мішатися у внутрішні справи сього краю.

За допущення Німеччини, Австрії і Мадярщини до Ліґи Народів.

"Tageblatt" доносить з Базель: В Льондоні надіються на першім засіданню Ліґи Народів в Женеві острої боротьби за прийняття до Ліґи Народів Німеччини, Австрії і Мадярщини. Положення є скомпліковане наслідком непевного становища південно-американських держав, які розпоряджують 14 голосами. Франція і Бельґія рішені виступити всіми силами проти допущення згаданих держав до Ліґи Народів та роблять все, аби вплинути на південно-американські держави.

Совітська делєґація в Німеччині.

Як доносять з Берліна, совітська делєґація, що перебувала досі в Христіянії, прибула на російськім кораблі "Робітник" до Гамбурґа. Делєґація складається з 15. членів. Вона має студіювати робітничі відносини в Німеччині. З загального числа 15 членів делєґації, 5 осіб має дозвіл на подорож до Німеччини, що до прочих ведуться переговори.

Німеччина і Румунія.

Радіо з Науен доносить: Мировий договір між Німеччиною і Румунією увійшов в життя через вручення в Парижі ратифікаційного документу.

Завдання армії Буденного.

"Свобода" подає за "Іст. Експ.": Большевицький штаб опублікував окреме звідомлення про Буденного. В ньому говориться, що армія Буденного дістала від начальної команди червоної армії спеціяльне завдання, яке світло виконала. Після сього армія Буденного дістала наказ вернутися на заздалегідь вказану їй лінію.

Конференція в Женеві.

Райтер доносить, що конференція в Женеві відбудеться по останнім рішенням в третім тижни місяця жовтня. В конференції возьмуть участь представники Німеччини.

Німецькі часописи доносять з Женеви, що усі француські донесення про відложення конференції неправдиві. В Екс лє Бен не принято такого рішення, і Мільран який хотів одержати на це згоду Італії, не одержав її, як це виразно заявив Джолітті. Цю заяву Джоліттія француська преса промовчала. "L'Humanite" говорить з цього приводу про поражку француської політики, хоча додає, що до францусько-бельґійського пляну може ще прилучитися один або другий союзник.

Вибори на Прикарп. Україні.

"Ческе Сльово" доносить, що вибори до сойму на Прикарп. Україні пічнуться мабуть з початком грудня. Мадяре стараються вплинути на відложення реченця виборів, але чеське правительство рішене перевести вибори ще в 1920. р.

Стан облоги в Росії.

"Наєс 8 ур Блят" на основі телєґрами Аваса з Москви доносить: Наслідком протибольшевицьких заворушень сов. правительство проголосило стан облоги над усіми російськими ґуберніями.

По експльозії в банку Морґана.

В звязи з вибухом бомби поліція арештувала російського журналіста Брайловського.

По донесенням з Ню Йорку, була експльозія ділом випадку. В листовій скринці недалеко місця катастрофи найдено 3 мінути перед вибухом багато записок: "Терпеливість наша кінчиться. Увільніть політичних вязнів, або жде вас усіх смерть. Підп. американські анархісти". Арештований Фішер, котрий перед атентатом вислав багато листів з пересторогою, а котрого віддали до дому божевільних, заявив, що найблища бомба призначена для Вільсона.

В цілій Америці уладжено облаву на екстремістів. Видано приказ арештувати провідників міжнародніх робітників світа.

Туреччина і Росія.

Енвер паша виголосив на конґресі в Баку промову, в котрій хвалив совітську Росію, яко одинокого щирого приятеля Туреччини і візвав до боротьби проти всякого імперіялізму. Потім відчитано відручне письмо Кемаля паші, яке остро звертаєть ся проти Франції.

Експозе сербського міністра загр. справ.

Полуд. слав. пр. б. Народні збори радили над мировим договором з Австрією. Мін. загр. сп. Трумбіч виголосив експозе про заграничне положення. Висліди мирової конференції не вдоволили нікого.

Всі дотеперішні переговори в справі Адрії остали безуспішні, бо Італійці домагалися більшої части югославянських областей й обстоювали своє жадання. Небавом пічнуться безпосередні переговори між Італією й Югославією. Вони дадуть, здається, успішний вислід. Югославянське правительетво не признає независимости міста Рєки, проголошеної авантурником. В цій справі вислано вже протест на руки компетентних чинників.

Громадська думка