Українська справа на конференції в Ризі.

Віденська "Нає Фрає Прессе" з 9. ц. м. подає замітку свого варшавського кореспондента, в якій читаємо:

"О скільки я міг нині довідатися, на перший плян висунулися особливо два питання: українське питання і справа шляху через Ґраєво. Вчерашна нота Чічеріна до Варшави мала в перше не тільки підпис Чічеріна але й Раковського. Вже на першому мінському засіданню заявив Данишевський, що Україна вправді входить в російську федерацію, але не творить інтеґральної частини совітської Росії. На другому мінському засіданню прочитано телєґраму Чічеріна до Данишевського, в якій стверджено, що українська република в дійсности не є частиною російської. Отже коли найновійша нота Чічеріна до польського правительства має і підпис Раковського, приймають тут, що московське правительство хоче полагодити підчас переговорів в Ризі також відношення України до Польщі, для чого будуть навіть конечні особливі переговори, які непомірно ускладнять пертрактації в Ризі. Числючися з тим у Варшаві готовляться до того рода переговорів тим більше, що по переконанням тутешніх кругів, вирине не тільки оспорюване латання Волині і Поділя, але і Східної Галичини."

Висадження у воздух транспорту амуніції.

Мимо умови між правительством а залізничниками в понеділок знищили робітники в Ерфуті транспорт амуніції і воєнного матеріялу, спричинивши експльозію. Посилка була заладована в лоаліційнім потягу. Преса осуджує цей факт. "Vorwarts" пише, що це може викликати конфлікт з коаліцією і втягнути Німеччину у війну по стороні Poсії.

Військова конвенція між Чехією і Югославією.

Денники подають, що в найблизших днях приїде до Праги югославянська військова делєґація, яка має вести переговори в справі заключення військової конвенції між Чехословаччиною і Югославією.

Литовська нота.

"Журналь де Женев" наводить ноту литовського правительства до правительств усіх держав. Зміст ноти:

Коли Поляки підчас контрофензиви проти большевиків зачали посуватися на північ, литовське правительство післало 27. серпня польському правительству ноту з пропозицією визначити провізоричиу демаркаційну лінію, щоби оминути сутичок між відділами польськими і литовськими. Майже рівночасно приїхала до Ковна військова делєґація з Варшави з пропозицією обговорити військові справи а головно — усталити демаркаційну лінію. Литовське правительство довіряло польському правительству тимбільше, що Поляки нераз заявляли, що кермуються бажанням згідливої розвязки спірних квестій між Польщею і Литвою. Навіть колиб безпосередні переговори не мали доконечного висліду, Польща схилялася би до поладнання спірних квестій мировим шляхом. Поляки на цю ноту не відповіли, не докінчили розпочатих переговорів, а за це нишком сконцентрували свої відділи в околиці Авґустова і д. 30. серпня заатакували нечайно переможними силами литовські відділи. Литовці мусіли податися назад. Наведені факти наглядно доказують, що польське правительство вдає мирові і приязні тенденції відносно Литви, а на ділі змагає до заняття литовських областей оружною силою.

Супроти сього Литві не оставало нічого иншого, як боронитися всіма силами, щоби запобігти новій польській інвазії. Пролив крови скінчиться щойно тоді, коли Поляки вицофаються і будуть ждати визначення провізоричної демаркаційної лінії, устеленої в порозумінню з литовським правительством.

Засуд у Москві.

В процесі проти заряду консумційннх стоваришень засуджено на смерть бувших міністрів Керенського: Нікітіна, Бернарда і Мордуховича. Кару смерти замінено їм на тюрму. Решту обжалованих засуджено на кару вязниці від 4 до 10 років.

Конференція амбасадорів.

Конференція амбасадорів, яка вчера обговорювала домагання Німеччини в справі східної Прусії, м. н. займалася також домаганням в справі орґанізації окремої сторожі для інтернованих в Німеччині большевиків. Зредаґовано відмовну відповідь, мотивуючи тим, що Німці мають доволі средств до пильновання інтернованих. Відкинено також домагання Німців в справі висилки нейтральної слідчої комісії на Горішний Шлеськ. Вкінці не згодилася конференція на становище берлінського кабінету в справі американського розємника Нуnes-a, якому віддано розділ тонажу.

Перед переговорами в Ризі.

Пресовий Виділ МСЗ. комунікує: Дня 7, ц. м. відібрано з Москви таку телєґраму адресовану до мін. загр. сп. Сaпєги: Делєґація заступаюча союзну російську й українську републики складатиметься з президента Адольфа Аврамовича Йоффе, члена контролі републики і таких делєґатів: нар. ком. для хліборобства укр. републики Дмитра Мануільського, члена нар. ком. фінансів рос. републики Лєоніда Лєонідича Соболєвського, до котрого трохи пізнійше буде прилучений рос. посол в Грузії Сергій Миронович Піров. Делєґація могтиме виїхати, коли всі справи відносно її безпеченства і льокалю в Ризі будуть полагоджені. Просимо подати нам дату, в котрій польська делєґація задумує прибути до Риґи. В пресових радіотелєґрамах могли ми вичитати вказівку, начеб польська делєґація мала прибути до Риґи 14. вересня, але не знаємо, чи вказівки були автентичні і ми були би дуже зобовязані, коли б ми могли дістати пояснення в цій справі. Підп. нар. ком. для загр. сп. Чічерін.

Рівночасно майже з цею телєґрамою, польське правительство дістало від пос. Каманєцкого звідомлення, що латишське правительство згодилося на уділення жаданих додаткових ґарантій, зогляду на те пoc. Камєнєцкі вислав до Москви таку телєґраму: Покликуючися на мою телєґраму з 5. ц. м. звідомляю, що ґарантії дані латишським правительством згідно з правами і міжнародніми звичаями розтягаються також на льокаль і документи Вашої делєґації. Особисте безпеченство заґарантоване також помічному персоналови. Латишське правительство приготовило на побут Вашої делєґації Петроградську Гостинницю.

Польсько-литовські переговори.

По донесенням француської преси мають розпочатися в Маріямполі переговори між Польщею і Литвою. Польське посольство в Парижі сподіється, що переговори доведуть до порозуміння.

Зїзд комуністів в Баку.

В Баку отворено 2. ц. м. перший зїзд комуністів східних країв при співучасти 180 делєґатів. На зїзд прибули: Зіновєв, Радек, Беля Кун і представники зах. секції Комітету III. Інтернаціоналу. Почесним президентом вибрано Лєніна, а почесними членами Троцького, Радека, Б. Куна і представників заx. народів. Предсідатель зїзду Зіновєв виголосив промову, котра викликала бурливу демонстрацію за совітами.

Справа виміни полонених.

Спільна конференція в справі полонених в Мінську закінчилася усталенням основного modus поступовання.

Громадська думка