На Гуцульщині і на Покуттю. Львівська польська преса подає опис подій в Карпатах і на Покуттю. Опис у всіх ґазетах такий самий, отже можна догадуватися, що мається до діла з комунікатом анальоґічним до комунікату про витання польського війська на Підкарпаттю, який мабуть припадково заблукався був з телєґрамами ПАТ.-а до "Громадської Думки". На цей здогад наводить нас ставлення бандитських виступів чорношличчини у Войнилові, Лисци і Станиславові з ґен. Кравсом. Мовляв, ґен. Кравс, диктатор Петрушевич і и. через висланників деморалізували петлюрівців, щоби дискредитувати Петлюру. Та спроби це наївні. Чорношличчина має вже давно вироблену погромницьку марку. І за неї не можна винуватити людей, що з погромщиками не мають нічого спільного. Тимбільше, що від тих погромів пострадали не тільки Жиди, а ще більше, далеко більше українські села Станиславівщини і Товмаччини. У світлі польської преси події представляються так:

В околицях Лавочного продерся з закарпатської України відділ українського війська під проводом д-ра Бекеша. Цей відділ доповнився місцевими селянами до 1000 людей і почав обсаджувати прикарпатські місцевости. Проти сього відділу Поляки вислали експедицію і він вицофався на закарпатську Україну.

Другий відділ оперує на Покуттю і Гуцульщині під проводом Кравса, який відлучився з около 1000 жовнірами, (т. зв. херсонська дивізія) від армії Павленка. По донесенням польської преси цей відділ хотів передертися на Чехословаччину, щоби злучитися з рештою українських військових формацій. Одначе йому відтяли дорогу до границі польські відділи і він стоїть тепер в боротьбі з відділами Павленка, які хочуть ліквідувати його акцію на Покуттю і Гуцульщині.

 

До Льондону. Диктатор Петрушевич — як доносить "Вперед" — виїхав в понеділок з Відня до Парижа, звідки мав поїхати до Льондону.

 

Арештовання в Мостищині. Як нам доносять в мостиськім повіті пристрасти не потахають. Навпаки. Дня 28. і 29. жовнярі при асисті жандармів з Крукенич арештували в Крукеничах, Хлиплях, Ятвягах і Судковичах кільканайцять осіб і вивезли кудись на чотирех возах. По дорозі забрали також кілька осіб. В Хлиплях забрали м. и. б. українського комісаря просто з поля, навіть босого а в Ятвягах двох старших господарів, батьків численних родин і одного 16-літного хлопця. Коли підчас арештовань люде почали тікати і укриватися, жовнярі за тікаючими стріляли. — Польські власти повинні вже paз покласти край безправним і безцільним переслідуванням.

 

Бандит в мундурі. Перед кількома днями о 1. год. в ночі на залізничій стації в Насєльску до одного з возів стоячого там поїзду "Червоного Хреста" впав якийсь мущина в шапці залізничника і в кожусі та вхопивши санітарку Пороцку за горло, почав домагатися гроший. Нападена почала боронитися і кликати помочі. Напасник втік. Небаром одначе викрито його. Був це оден з рядовиків. Санітарка пізнала в ньому напасника, хоча був перебраний уже по військовому. Стверджено, що на пальцях мав сліди покусання обороняючоюся санітаркою. Слідство виявило, що розбишака намовляв двох своїх товаришів до участи в ограбленню поїзду Білого Хреста, в якому продавано харчі, де й були гроші. Товариші не згодилися на це, отже пішов сам на рабунок, одначе в темноті замісць до воза "Бiлогo Хреста" вдерся до воза "Червоного Хреста". Розбишаку відставлено до Нового Двора і віддано наглому судови.

 

Громадська думка

06.09.1920