Польсько-литовські переговори розбиті.

З Ковна повідомляють про розбиття польсько-литовських переговорів. Польська делєґація залишила Ковно. Польща зажадала від Литви, щоби большевикам не віддавали до ужитку залізниці Вильно–Ґродно–Молодечно і щоби не пускали большевиків з Східної Прусії до Росії. Литовці ці домагання відкинули.

 

Замах на Кемаля пашу.

Як доносять з Константинополя, виконано там замах на Мустафу Кемаля пашу. Товариша Кемаля убито, він сам одначе вийшов ціло.

 

Конґрес народів Сходу в Баку.

З Москви доносять, що в Баку розпочав наради конгрес революційних народів Сходу. Бере в ньому участь 4000 делєґатів з Туреччини, Персії та других країв Азії.

 

Француські соціялісти і III. Інтернаціонал.

"Bulletin communiste" приносить умови, на яких принято француських соціялістів до III. Інтернаціоналу. По цим умовам мається по цілій Франції створити тайні орґанізації, які мають приготовити революцію. Француські соціялісти обовязуються підчинятися всім зарядженням централі з Москви. Соціялістична партія мусить змінити свою назву та приняти фірму комуністичної партії, як також викинути всі реформістичиі елєменти, та поборювати централю професіональних орґанізацій в Амстердамі.

 

Приготовання большевиків до війни з Анґлією?

"Чорноморський комуніст" — як пише "Ґаз. Вєч.", — що виходить в Миколаєві, подає докладні інформації, що до большевицьких приготовань на випадок війни з Анґлією. Терен цієї війни був би на Сході. "Ч. К." пише, що большевики орґанізують армію в Туркестані, яка має заняти Індії. На Сибірі отворено курси для індійських аґітаторів. "Російсько-польська війна — кінчить "Ч. К." є тільки прольоґом до анґлійсько-російської війни.

 

Енвер паша в Москві.

"Züricher Ztg." доносить з Копенгаґи, що Енвер паша, бувший турецький міністер війни і ґенераліссімус, котрий через довший час під чужим іменем перебував в Берліні, прибув до Москви. Він використав момент, коли совітські війська наблизилися до німецької границі, і перейшов до них. В Москві очікувала його делєґація магометанів середної Азії.

 

Бажання спільних границь.

Мадярські ґазети — як пише "Ржечпосполіта" — доносять, що польський віцеміністер для закордонних справ Стефан Домбровскі в розмові з мадярськими денникарями заявив, що зближенню між Польщею і Мадярщиною не стоїть ніщо на перешкоді. Польські політичні кола шукають підстави, на якій оперлося би співділання Румунії з  Мадярщиною. Спільна границя між Мадярщиною і Польщею (!) була би для обох сторін дуже важна, бо в тім випадку ґданьский коридор запевнив би Мадярщині свобідний доступ до моря.

 

Італія супроти Росії і України.

Як доносять з Риму, італійський уряд відповів на американську ноту, що він примушений увійти в блищі зносини з совітською Росією та радянською Україною наслідком сего, що совітські уряди являються тепер найсильнійшими зі всіх инших на области б. Росії. Італія признає незалежність Польщі, Фінляндії, прибалтійських держав і Ґрузії.

 

Італійські ліки для совітів.

До Одеси причалив італійський корабель з ліками. Корабель є власністю італійського союзу моряків, який віддав йoгo до диспозиції союзови італійських; кооператив, під умовою, що буде ужитий тільки до перевозу товарів до совітської републики. Крім ліків Італія достарчить совітам рільничих знарядів і паровозів. Є проєкт утворення постійної лінії Неаполь–Одеса.

 

Увільнення бурмістра м. Корк.

З Льондону доносять, що бурмістра міста Корк, ірляндського патріота, що урядив демонстраційну голодівку, випущено з вязниці. Донесення про його смерть неправдиві.

 

Конституція для Лібії.

Як доносять з Риму супроти проголошення незалежности Єгипту італійський уряд має намір скликати триполітанський парлямент і надати Лібії широку конституцію. Планується італійсько-єгипетський союз.

 

Громадська думка

06.09.1920