Східна політика Франції.

Німецькі денники доносять з Парижа: В останніх часах провід у француськім міністерстві закордонних справ обняв тріюмвірат, в якого склад входять Палвольоґ, бувший француський амбасадор в Петрограді, Бертельот, б. ґенеральний секретар міністерства для закордонних справ і Юлій Камбон, б. француський посол в Берліні. Мілєран віддав їм цілковито справу полагодження східного питання. Усі три згадані мужі мають стояти на становищи привернення і визнання великої Росії. Їх ділом є також визнаня Вранґля.

 

В справі переговорів між Совітами і Румунією.

"Adeverul" оголошує ноту, яку вислано з Москви до румунського уряду. В цій ноті Чічерін покликується на заяву румунського міністра для закордонних справ. Таке Йонеску і твердить, що совітський уряд не зірвав переговорів з Румунією, тільки що він не одержав відповіди на ноту з дня 17. марта 1920. Нота кінчиться словами: Росія так давнійше, як і тепер готова вирівнати усі справи в приязній формі і прохає румунський уряд визначити місце, де можна би вести переговори між Румунією і Росією.

 

З Ліґи Народів.

Швайцарська аґенція доносить з Женеви: Прибув сюди член секретаріяту Ліґи Народів, аби поробити приготовання в справі поміщення контор Ліґи і секретаріяту. Швайцарський уряд віддав на ту ціль будинок з 80 кімнатами. Секретаріят Ліґи закупив готель "National".

 

Визнання незалежності Фінляндії Бельґією.

Бельґійський уряд — як доносить аґенція Аваса з Брукселі — визнав незалежність Фінляндії.

 

Кровава демонстрація безробітних у Франкфурті н. М.

Як доносить радіо з Баден, підчас демонстрації безробітних у Франкфурті над Меном прийшло до сутички між поліцією і демонстрантами, причім 2 демонстрантів убито, 3 ранено.

 

В вправі позички для Чехословаччини.

"Народні Лісти" доносять, що чехословацький уряд звернувся до анґлійського уряду в справі позички на заплату передвоєнних довгів. Відповідь з Льондону ще не наспіла.

 

Злітаються.

До Севастополя, як подає "Рев. фронт", приїхала німецька торговельна делєґація. Враз з нею приїхало 100 російських офіцирів з колишньої армії Юденіча.

 

Польські услівя.

По донесенням "Дейли Експрес" Поляки предложили совітам такі контрпропозиції: гранична лінія, начеркнена Керзоном, буде пересунена дальше на схід. Польща не переведе розоруження доти, поки не послідує загально-европейське розоруження. Малі народи, які є між Польщею і Poсією будуть самоправні. Польські добра, сконфісковані Росією, звернеться. Росія могтиме користуватися залізничим шляхом Ґраєво для торговлі з Німеччиною, але лишень під польською контролею і під услівям, що лінії цеї не уживатиметься до транспорту воєнного матеріалу.

 

Совітська нота до Анґлії.

"Журналь" доносить, що совіти вислали до анґлійського правительства ноту з домаганням оголошення анґлійських услівій для заключення безпроволочного мира. В закінченню ноти заявляють, що червона армія могла би наново зачати офензиву, котра була би фатальною для Поляків.

 

Відповідь Бальфура.

У відповіди на совітську ноту з 26. серпня заявив Бальфур, що совітське правительство зріклося жадання утворення польської робітничої міліції, а заразом заперечив донесеннє, начеб анґлійське правительство признало бажання зредуковання армії до 50.000; зазначив, що анґлійське правительство і парлямент не бажають війни зі совітами, але змагають до независимости Польщі.

 

21. день голодівки посадника міста Корк.

Посадник міста Корк учера, в 21. дни своєї страйкової голодівки дістав атаку ослаблення, але заховав повну свідомість.

 

43.000 большевиків в Німеччині.

По останнім обчисленням, число большевиків, котрі схоронилися до Схід. Прусії, виносить 43.000. Вони привели зі собою 30.000 коней.

 

"Вранґлівки".

"Ржечпосполіта" доносить, що небавом зачнуть курсувати в південній Росії гроші замовлені у великій скількости в Анґлії. "Вранґлівки" ці мають за ціль усунення з грошевого ринку "думських", "керенок", "українок" і совітських рублів, якими засипана ціла південна Росія.

 

Конфереція в Женеві.

Конференція в Женеві відбудеться, правдоподібно, 24. ц. м. Крім великих держав будуть заступлені Бельґія і Греція. Справу відшкодовання цим разом розглянеться основно. Німецьке правительство мусітиме зложити звіт з дотеперішнього виконання зобовязань щодо достави вугля й оружя.

 

Анґлія і Франція проти обсадження Царгорода.

Ватиканський часопис доносить, що вістка про зайняттє Царгорода Греками не може бути рівнодушною для цілого католицького світа. Треба надіятися, що Анґлія і Франція не позволять, щоби Царгород остав у грецьких руках.

 

Громадська думка

05.09.1920