Від редакції. Ви мусите стикатися із чимсь подібним, якщо бодай вряди-годи дописуєте про політику на своїй сторінці в соціальних мережах. Буває: згадаєте про певного політика чи про певну ворожу країну (а приклад із країною більше пасує до нашого контексту) – звідкись налітають невідомі користувачі. Під дописом, немовби за чиєюсь вказівкою, починають нагромаджуватися образливі коментарі. В гіршому випадку може дійти до того, що адміністрація знищить допис як образливий чи наклепницький, а автора – ще й заблокує.
Подібне відбувається і в серйознішій, "реальнішій" площині. Не лише на рівні facebook і тамтешніх ботів, а й із авторитетною пресою, зі залученням досвідченої автури. Відтак існують очевидні ознаки, що невидима рука "фабрики тролів" пильнує не лише напівсерйозні комунікації у соцмережах, а й формує ґлобальний інформаційний простір. Що дуже яскраво видно в історії із дослідником, колекціонером Олександром Космачем.
Нещодавно про колекцію Олександрових марок вийшла публікація у британському виданні The Guardian. За якісь два дні текст, у якому йшлося про марки на тему боротьби за незалежність, стерли зі сайту: серед них були артефакти із Українською повстанською армією. Одночасно в англомовному інтернеті пішла серія публікацій з компрометацією українських визвольних змагань і дискредитацією самої The Guardian. Публікацію зображення марок порівняли із виданням, уявіть собі, Mein Kampf! Пан Космач виявив щонайменше три філіппіки про свої марки – звісно ж, вони не могли з'явитися випадково.
Нижче – текст Олександра про знищення публікації і проросійських пропагандистів.
Нещодавно зі мною зв’язався Kadish Morris із The Guardian / The Observer та запропонував зробити невеличку публікацію про моє дослідження діяспорянських марок та українського руху за незалежність. Я відправив більше зображень та тексту, ніж було потрібно, щоб редактор мав змогу обрати ті матеріали, які підходять під формат рубрики та видання. Окрім просвіти, культури, пластової та різдвяної тематик, там були марки, що критикували радянський режим. Авжеж, було там і про УПА. Для публікації редактор обрав багато політизованих марок та дзвінкий заголовок.
За дві доби допис раптово видалили. В електронному листуванні редакторка Elisabeth Ribbans дуже делікатно пояснила мені, що вони отримали зауваження від читачів, а ці марки потребують додаткового пояснення контексту:
“After publication of the stamps gallery, a number of readers pointed out that the history behind these images is more detailed and complex than had been provided in the extended caption that was published with them. On reflection, it was felt that within the constraints of this design feature it was not possible to present the context and level of detail required to fully explain the history depicted on this page, so for this reason the online article was removed from the website”
Тож замість виправлення опису чи назви вони просто усе видалили. Я запропонував підготувати інший матеріал, який би пояснював контекст, проте у відповідь отримав ввічливу, автоматичну, поштову відписку, зміст якої був приблизно таким: редакція маленька, а вас, читачів, багато, можливо знайдемо час відповісти, але це неточно. На момент публікації цього тексту жодної реакції на мою пропозицію не було.
Далі цікавіше: за дві доби в мережі знайшлись великі статті, які критикували публікацію про українські марки, використовуючи радянські історичні міфи.
Так, певний Craig Murray, письменник та активіст, якого усунули з посади посла Великої Британії в Узбекистані у зв’язку з його конфліктом із керівниками Міністерства закордонних справ через критику роботи ЦРУ, написав цілу статтю на особистому сайті, дата якої збігається із датою видалення допису на Guardian / The Observer. Цю статтю швидко поширили десятки інших ресурсів. Вона має заголовок "Холодна війна та прибуток" і багато говорить про системну "русофобію" у західних ЗМІ. Допис Craig Murray починається з критики видаленої публікації про марки української діаспори та власне УПА, марка якої містилася у дописі серед інших.
Автор називає повстанців "нацистськими колаборантами", одночасно згадуючи, що вони з нацистами воювали, та звинувачує редакцію The Guardian / The Observer у публікації контроверсійних матеріалів, прирівнюючи допис з публікацією мистецтва нацистів, без пояснення контексту. Звинувачуючи УПА в "етнічних чистках поляків", автор сам нехтує контекстом тисячолітньої історії подібних протистоянь на цих землях, другої польсько-української війни, під час якої поляки робили етнічні чистки українців, та загалом контекстом ХХ століття, коли з нацистами "товаришували" усі по черзі, включно із Польщею, Великою Британією та СРСР. Якщо бути послідовним, то ми маємо називати ці держави пособниками нацизму та вимагати засудження, якщо називаємо УПА "колаборантами".
“That is so misleadingly partial as a description of the art glorifying the UPA movement as to be deeply reprehensible. It does however fit with the anything- goes stoking of Russophobia, which is the mainstay of government and media discourse at the moment. Even at the height of the Cold War, we never saw such a barrage of unprovable accusations leveled at Russia through the media by “security service sources"
Нагадаю: йдеться про "прибуток з холодної війни" та "русофобію" у західних медіях. Тобто публікація марок, що героїзують боротьбу за незалежність та видавались українцями, які вимушено опинились на чужині після поразки у війні з чужинцями-загарбниками, – це "русофобія"? Десь я вже чув щось схоже...
Інша стаття прямо у заголовку зазначає “The Guardian вискоблює нові глибини антиросійської пропаганди”. Її автор – Justin Wyllie, який за збігом обставин "цікавиться російською культурою та історією" та зазначає, що зараз базується у "Татарстані, Російська Федерація". У його статті зазначено, що Голодомор (тема якого присутня на одній з опублікованих марок) був би значно "ефективнішим", якби Сталін дійсно робив його навмисно. А аварія на Чорнобильській АЕС (про це також була марка) сталася через погану конструкцію американського (якого ж ще?) реактора. Публікацію маленького допису з українськими марками він порівнює із "перевиданням Mein Kampf".
“...this famine – which also affected other grain-growing areas of the USSR – was not tackled as effectively as it might have been by Stalin.”
Ще одна стаття за авторства Яши Левіна, російсько-американського "журналіста-розслідувача", має заголовок: “Пропаганда нацистських колаборантів у the Guardian”, де йдеться про те, що лідери ОУН-УПА начебто "присягнули Гітлеру" і були зосереджені на "створенні расово чистої фашистської держави". Того, що в УПА воювали люди різних національностей, а гітлерівці заарештували Бандеру після акту проголошення віднови Української Держави у 1941 році, "журналіст", ймовірно, не "розслідував". Автор, який публікувався у Wired, The Nation, Slate, TIME, The New York Observer, не чув, що ні ОУН, ні УПА, ні створені за участю абверу у 1941 році батальйони "Нахтіґаль" і "Роланд", ані навіть дивізія військ СС "Галичина" та їхні члени не були засуджені Нюрнберзьким трибуналом (з рішенням якого погодились усі країни-переможці Другої світової війни), а самі ці структури не були визнані злочинними. Це рішення ґрунтувалось на багатьох документах. Зокрема у 39-му томі Нюрнберзького трибуналу на сторінці 269 містяться німецькі накази знищувати бандерівців як борців за незалежність України.
Не виключено, є й інші подібні статті, проте цих вже цілком достатньо, щоб зрозуміти причини видалення. Схоже, редакція британського видання схибила двічі: коли не перевірила матеріали, які публікує, та коли не перевірила критику своєї публікації. У сучасному світі такий підхід до роботи у ЗМІ давно є трендом, проте я не очікував подібних методів від The Guardian / The Observer. Внаслідок такої роботи саме видання зазнало репутаційних втрат, адже, видаливши матеріал, редакція погодилась із "обвинуваченнями". Іншими наслідками є те, що англомовний читач критичних статей буде ототожнювати повстанців (які воювали на три фронти за землю, на якій народилися) з нацистами-окупантами, а моє ім’я з’явилося у контексті їхньої, "нацистів", "ґлорифікації".
Публікація маленького допису із зображеннями старих марок української діяспори – пересічна подія, як і його видалення. Проте цей випадок є симптомом значно важливіших процесів. У західних ЗМІ існує лобі серед англомовних авторів, які оперативно і методично працюють на підживлення радянських міфів та відстоювання імперського світогляду путінської Росії. І навіть такий бренд, як The Guardian / The Observer, попри свій калібр, не готовий до спротиву...
10.09.2020