Егоїзм, домінантність і безсовісність хоч і типові для менеджерів загалом, але лише умовно допомагають в карєрному зростанні, засвідчило довготривале дослідження. Згідно з отриманими даними, «неприємні люди» отримують вигоду від своєї напористості, але мають надто мало союзників та прихильників. Більшого успіху досягають екстраверти, кажуть науковці.




Зображення: Viorika/ iStock​. 


 

Серед людей на керівних посадах - менеджерів, виконавчих директорів і політичних лідерів - часто зустрічаємо маніпуляторів і радше несимпатичних персон. Справді, дослідження доводять, що топ-менеджери частіше мають схильність до безсовісної та асоціальної поведінки - аж до злегка психопатичних тенденцій.

 

«Тож постає питання: чи люди, що вже на початку своєї кар’єри поводяться безсовісно, мають більші шанси на професійне зростання, ніж миролюбиві працівники?» - запитали Камерон Андерсон (Cameron Anderson ) з Каліфорнійського університету в Берклі та його колеги. Чи це навпаки -й посада на вершині кар’єрної драбини сприяє розвитку неприємних рис?

 

Відповідь на питання з’ясували Андресон та його команда в довгостроковому дослідженні. Для своєї розвідки вчені спочатку стандартизованим тестом визначили тип особистості приблизно 670 випускників кількох американських університетів. Крім відкритості, старанності, нейротизму та екстравертності, аналізували також доброзичливість. Люди з низькими показниками доброзичливості проявили себе конфліктними, егоцентричними, схильними маніпулювати іншими, менш емпатичними та радше конкурентними, ніж здатними до співпраці. «Такі особи можуть обманювати інших та маніпулювати ними заради власної вигоди», - пояснив Андерсон.

 

Чи така нечесна поведінка обіцяла кар'єрні переваги працівникам, перевірили науковці на своїх піддослідних через 10-14 років. Хто ж досягнув найбільших успіхів на своїй роботі?

 

Результат: всупереч очікуванням, корислива, агресивна та маніпулятивна поведінка автоматично не означала професійного успіху. Піддослідні, що на момент завершення дослідження проявили себе недоброзичливими, в процесі своєї кар'єри не опинялися на найвищих посадах частіше, ніж їхні приязні колеги, продемонструвало дослідження.

 

«Мене результати дослідження здивували: незалежно від особи й контексту, незначний рівень доброзичливості позбавляє осіб переваг у процесі боротьби за владу - навіть у дуже конкурентній культурі «басейну з акулою», що властива бізнесу, - сказав Андерсон. - Це не означає, що безсовісні особи не потраплять у крісло начальника. Але це їм вдасться не швидше і не частіше, ніж іншим». Кореляція стосується жінок в тій же мірі, що й чоловіків.

 

Але що це означає? Чому безпринципні особи, незважаючи на свою домінантність, маніпуляції та егоїзм, не досягають вершини автоматично? Це визначив детальніший аналіз, за якого Андерсон та його команда дослідили додаткові психологічні чинники, а також опитали співробітників 214 учасників свого довгострокового дослідження.

 

Виявилося: для успішної кар'єри особливо важливі чотири чинники: агресивна домінантність; здатність діяти «політично», наприклад, здобуваючи впливових союзників; фахова компетентність; соціальна прихильність до колег. «Особи, яким властиві всі ці ознаки поведінки, мають найбільший успіх», - сказав Андерсон та його колеги. І саме в цьому ховається основна проблема: непорядні люди наділені деякими, та не всіма з названих ознак.

 

«Хоч вони демонструють певні ознаки, що посилюють владу, зокрема домінантно-агресивну поведінку, але в інших сферах безсовісні люди радше шкодять собі», - сказали вчені. Адже стратегія «йти по трупах» заважає укладати союзи та забезпечити собі підтримку колег.

 

Це також пояснює, чому екстраверти - група з іншими ознаками особистості - виявилися суттєво успішнішими, ніж «неприємні особи». З огляду на те, що вони можуть бути домінантними та напористими, але водночас схильними до співпраці та соціально комунікабельними, екстраверти могли здобути бали в всіх чотирьох сферах. Учасники дослідження з таким профілем в середньому просувалися по кар'єрній драбині далі, ніж їхні менш стерпні колеги.

 

Так дослідження доводить: той, хто з самого початку позбавлений докорів сумління, не стає автоматично успішнішим у кар'єрі. Адже брак соціальної компетентності зводить переваги агресивної поведінки нанівець. «Сильні союзи - важливі для успіху в усіх сферах життя», - сказав Андерсон. Адже вони надають необхідну підтримку.

 

Але є й погана новина: особи з токсичною поведінкою можуть досягати керівних посад з такою ж частотою, що й люди з доброзичливим характером, - сказав Андресон. - І такі люди на керівних посадах можуть суттєво нашкодити своїм підприємствам та організаціям у перспективі».

 

 

Nadja Podbregar

Sind skrupellose Menschen erfolgreicher? 

University of California – Berkeley, 1/09/2020

Зреферувала С.К.

07.09.2020