теkсти

Василь МАХНО

А що ж чинити цьому що приблукав

у якого поїджений міллю рукав

шрам від меча й цвіркун у вусі?

тобто – даремно що повернувся

перейшовши гори пустелі міста

змарнувавши майно й літа?

25.01.20 поезія
Юрій Андрухович

«Він вибереться, він не може не вибратися, відтепер з ним усе буде добре.» Найдивніше те, що я не помилився.

24.01.20 in memorium
Тарас Прохасько

...А мене вони заразили тьмяним чаром естетики курортного способу життя, неквапливості і оголеної товариськості.

23.01.20 неквапливість
Костянтин Москалець

Пам’ятаєш, як вони запекло доводили, що нас нема і не може бути? Пам’ятаєш, як наші пісні поперек горла їм стояли? Так-от, вони не вгадали – ми є.

21.01.20 in memorium
Андрій Бондар

Історія не залишила Лифарю нічого, крім місцевої ідентичності, що у своїх проявах так схожа на ностальгію лояльних до імперії обивателів сьогодення

20.01.20 Серж Лифар
Олександр ФІЛЬЦ

Божевілля є запереченням очевидності, заснованої на довірі до загальноприйнятої істинності

17.01.20 AI
Тарас Прохасько

Тепер, коли минуло тридцять років, мені дивно, дивлячись на двадцятилітніх, повірити у то, якими двадцятилітніми були ми.

16.01.20 покоління
Тарас Прохасько

Тета зналася з багатьма людьми, які були правдивим Львовом. Часом уламками давнього львівства, а часом такими монолітами, про яких можна було сказати, що вони позачасові і позалокальні.

09.01.20 варіації
Олександр Ірванець

Для західного світу головним святом є Різдво. Святкується саме факт народження Сина Божого, його поява серед людей

07.01.20 Різдво
Мирослав Трофимук

У школі лишилось лише кількоро дітей. Решта — загули. Бо “хтось” розкидав листівки на штреці

04.01.20 ідентичність
Юрій Андрухович

Нас уже ніяк із тієї бронзи не стерти й не витравити. Десь у глибинах вічного роману було закодовано також і наше «дай нам сьогодні»

03.01.20 отченаш
Тимофій Гаврилів

Оптимізм як сніг, що вкриває землю білою ковдрою, песимізм – бруд, що під ним. Насолоджуймося, доки зима. До першої відлиги.

01.01.20 експрес
Андрій ЛЮБКА

Якою множинною є відкритість долі! Аж закрадається думка: те, ким ти не став, говорить про тебе чи не більше, ніж те, ким ти є нині.

31.12.19 доля
Люба-Параскевія СТРИНАДЮК

Мій страх перед трембітою, перед її звуком – один з найправдивіших страхів, що ставався зі мною в житті. За ним я тужу несказанно

29.12.19 страх
Василь МАХНО

Життя наших батьків зіткане з таємниць. Інколи це таємниця попередніх шлюбів, інколи – любовних історій, про які не розповідається нікому.

28.12.19 родина

теми

Юрій Винничук

Чи існує ще в якійсь країні подібний парадокс – щоб в одного етносу було дві мови? Бо в українців, окрім літературної мови, існує ще мова кіно, радіо й телебачення.

22.01.20 какаяразніца
Юрій Винничук

Якщо проаналізувати виступи Путіна, то видно, що старечий маразм там уже прогресує. Він часто плете абсолютні нісенітниці, тасуючи датами й плутаючи події.

15.01.20 маразм
Андрій ЛЮБКА

Безумовно, Зеленський є одним із символів сучасної доби, найвеличнішим лідером світу, який веде свою країну в нікуди.

14.01.20 епоха
Олександр БОЙЧЕНКО

Чи треба говорити, що жодне «третьоцарственне» примирення – в геґелівському сенсі світового духа – нам не світить? Ніякого синтезу: теза або антитеза

13.01.20 геґелівське
Юрій Криворучко

Невластиве використання сакрального свідчить про невігластво та смішні/сумні намагання боротись із людською природою та культурою

12.01.20 профанація
Юрій Андрухович

Українська влада, некомпетентна в усьому, за що б не бралася, в питаннях історичної пам’яті просто ніяка. І як цією ніякістю не скористатись?

10.01.20 ніякість
Назарій Заноз

Шанс на перемогу «народних слуг» матиме така політсила, яка візуальне долатиме візією та підкріпить її раціо

08.01.20 парадигма
Андрій Бондар

Перетворення новорічної промови на щось більше, ніж просто новорічна промова, – ознака нового часу і діягноз поточного моменту.

06.01.20 месидж
Тарас Прохасько

Той, хто практикує рефреймінг у публічному наративі, виявляє свої підсвідомі наміри. Це розшифрувати легше, ніж брехню. Отже, я попереджений

02.01.20 рефреймінг
Олександр Фільц-Павенцький

У зіставленні трьох звернень президентів України, Білорусі та Росії проглядає велика туга, за лаштунками чується ретро-радянський ностальгічний пафос.

02.01.20 репліка
Юрій Андрухович

«Колективний Лукашенка» в українських головах, безперечно, суттєво доклався до цьогорічної перемоги «нових облич»

27.12.19 передноворічне
Назарій Заноз

Жити варто так, аби не зоставляти по собі зайвих слідів – ні на небі, ні на землі, ні в інтернеті. І плекати свій сад, аби не проскролити життя та планету.

24.12.19 епоха
Юрій Андрухович

Стільки запитань, що краще взагалі не ставити. В нас же «червоні лінії»

20.12.19 постлінійне
Юрій Винничук

Навіть такого кастрованого мовного закону, чинного віднедавна, можна й далі не дотримуватися – і нічого за це нікому не буде.

18.12.19 русифікація
Андрій ЛЮБКА

Чи готові ви впродовж 32 років сплачувати «податок на соборність» — 5,5% доходу щомісячно на відбудову Донбасу?

17.12.19 сценарії

люде

Ян Турнау

Великдень як символічний час, парадигма нашого життя, яке кожному з нас минає, прецінь, від смутку до радості.

27.04.19 Ян Турнау
Джозеф Най

Увага, а не інформація, стає дефіцитним ресурсом. М'яка сила атракційності стає ще більш, ніж колись, вітальним ресурсом — рівно як і жорсткою і гострою силою інформаційної війни

25.06.18 тренди
Туна Кіремітчі

У Туреччині є тільки дві політичні ідеології: окциденталізм та орієнталізм. Вони змагаються між собою, відколи османи почали ставати прозахідними — тобто вже двісті років.

24.06.18
Мойсес Наім

Майже половина прямих іноземних інвестицій у світі насправді такими не є, а є – так само, як і «цивільні активісти» в Криму – личиною

22.06.18 Мойсес Наім
Антоніо Елорса

Турецький президент довгі роки чекав моменту втілити в життя свою манеру відчути владу, яка є більше схожою на манеру завойовника Константинополя, ніж на манеру засновника сучасної і світської Туреччини

23.08.16 Схід

Серед Лецових приятелів ніколи не бракувало українців. Одним з найближчих був видатний перекладач  Ігор Костецький. До його тексту про Леца цікаво сягнути і сьогодні.

07.05.16 in memoriam
Мирослав Трофимук

Три наведені автором тексти про князя Володимира – лише невелика частка латиномовних текстів про Україну. У такий спосіб українські інтелектуали упродовж століть творили українську літературну леґітимізацію національної екзистенції, основи національної самосвідомості, оригінальну національну ідентичність. 

Київ 21.08.15 латина

Він був справжнім воїном світла і зробив для західної цивілізації, зокрема Європи, дуже багато.

Каліфорнія 11.08.15 in memoriam
Ігор Калинець

«Національна тематика, на жаль, не рятує мистецтво від примітивності. Не в сенсі примітивізму, а в сенсі примітиву». Теми літератури, перспектив модерністської естетики та проблема пам'ятників у Львові – в інтерв'ю з леґендарним поетом.

Львів 26.05.15 дисидент

Тарас Шевченко очима сучасних українців – у їх складності, простоті та розмаїтті. Сергій Проскурня спочатку показав це, а тепер розповідає, як він це зробив.

Австрія/Україна 10.03.15 канон
Мирослав Трофимук

Лишега – це те, що лишиться. Стрітення на сороковий день суму.

25.01.15 in memoriam
Юрій ЛАНЮК

Автор як мінімум двох візитівок Львова про музику і «Контрасти». 

02.12.14 маестро
Віктор Неборак

У цьому весь Сорока – лаконічний, прозорий у висловлюваннях і графічно точний. Багатьом нашим прозаїкам варто було б перейняти ці риси від пана Богдана. 

Львів 26.08.14 ART-спогади
Маркіян і Тарас Прохаськи

Є безконечна кількість виборів і безконечна кількість осіб, які ті вибори роблять. І кожен той вибір є безцінним взірцем для цілого людства.

23.06.14 наука життя
Андрій ЛУЖЕЦЬКИЙ

Український вчений-біохімік Андрій ЛУЖЕЦЬКИЙ переконаний, що наука тепер – це бізнес. Але гроші не повернуть науковців в Україну. Для цього потрібне щось цілком інше…

Німеччина 11.06.14 реанімувати науку

минуле

В. Домонтович [Віктор Петров]

Ми жили з непевною сподіванкою, що колись кінчиться термін нашого ув'язнення і ми вийдемо на волю. Ми тягли лямку.

10.12.44

З циклу «Перлини українського сакрального будівництва на сучасних теренах Польщі».

19.10.19 Любачівщина
Зоя ЗВИНЯЦЬКІВСЬКА

Street Style в Україні кінця 1980-х – початку 1990-х років: від заборони до мрії. Лекція київської мистецтвознавиці, прочитана у Львові.

11.04.18 звичаї
Євген Нахлік

Апологія модерністського пізнання «голої душі» чи пародія на нього? Спроба інтерпретації Франкового вірша

Львів 14.03.18 тролінг
Іван ПУЛЮЙ

яко одповідь Впр. крилошанину Малиновському на реферат молитовника

Відень-Львів 30.01.18 переклади
Елеонора НАРВСЕЛІУС

Cучасні тематичні ресторани та брендування галицької культурно-історичної багатоманітності. Лекція, прочитана у Харкові в рамках культурного форуму «Галіціякульт».

Львів 26.01.18 кнайпи

Що вивчає соціальна антропологія? Чи існує ця дисципліна в українській гуманітаристиці? Чи потрібна вона в пострадянській Україні? Що, кого і в який спосіб досліджують антропологи? Чому це може бути важливо для нашого суспільства?

Львів 23.01.18 наука
Флорій БАЦЕВИЧ

Згоджуючись з тим, що кожна окрема людина може визначити свою рідну мову, все таки хочеться навести аргументи на користь того, що є якісь об’єктивні критерії для визначення рідної мови як такої.

Львів 09.11.17 Лінгвістика
Анастасія Чупринська

«Уявна мапа літературного Львова -+ 1939»: Віктор Мартинюк і Данило Ільницький про свій проект.

Львів 12.06.17 дискурси
Мирослав Трофимук

Насправді, «Збруч» тут – лише метафора. Сучасна нео-латинистика намагається з'ясувати, де на сході закінчується європейський культурний простір.

Відень-Львів 09.06.17 класична філологія
Іван БЕЛЕЙ (?)

125 років тому головний редактор «Діла» намагався осмислити стан і завдання розбудови українського громадянського суспільства в Галичині та значення успішного розвитку цього процесу для всієї Європи.

Львів 08.06.17 редакційне
М. Данько

Коли старинні римляни поважали й чужих богів у власнім Пантеоні та не накидали своєї віри переможеним народам, то Україна мусіла боронити протягом віків і волю своєї віри проти своїх гнобителів.

20.05.42 полеміка
Кирило Галушко

Молодий київський історик у популярній формі розповідає, хто насправді легітимізував появу українців на етнографічних картах світу.

Україна 22.01.17 етнологія
Елеонора НАРВСЕЛІУС

Україна почала відлік другої чверті століття свого «постреферендумного» незалежного існування. Як у цей період виглядала львівська інтелігенція?

Львів 05.12.16 інтелектуали

Референт справ руских в Kurjer-ї Lwówsk-ім — давшій при обговорюваню тих справ уже доволї доказів своєї арроґанції з одної сторони а недоуцтва з другої, — містить тепер ряд статей п. зас. "Narodowсу i radykali ruscy".

Львів 25.11.91 полеміка