Картина, що промовляє, звучить на тлі вечорової тиші, в переддвер’ї ночі... 

Нам потрібно вижити у гібридному турбулентному світі. І правила гри в цьому світі остаточно будуть залежати від того, як ми відібʼємося

лем їм не бíда в гамерицкім краю ні гір ні хыж вони не пам’ятають ні де згубився лемківський король той що прибув перед Колумбом – звісно

Не потрібно відкривати статистику наших втрат на війні: що всі ці цифри у порівнянні з портретом того, кого ти знав особисто...

Хочу, аби про нас було що розказувати у цілому світі ще більше, як ми можемо сказати про них.

Як лиш згадаю, скільки років я нудив про те, що треба сурмача на Ратушу! Всі махали головами: ая, ая, треба. І ніц не робили

Війна викликає на авансцену саме архаїчну потребу в справедливості

Хай яким комфортним не було б наше житло, та найцінніше у ньому тепло – це тепло нашої хати. Та наша хата дошкульною скалкою в неситому оці.