Незвичні уродини відсвяткували у Львові. На початку липня виповнилось 110 років від церемонії офіційного відкриття будівлі на одній з центральних вулиць Львова – проспекті Шевченка, 17. На початку ХХ століття це була споруда Львівської торгово-промислової палати, нині ж – офіс прокуратури Львівської області.
Канд. мистецтвознавства, викладач магістерської програми УКУ «Історія та культурна спадщина» Ігор Жук починає екскурсію будівлею Львівської торгово-промислової палати.
Донедавна побачити будівлю, над якою працювали відомі львівські архітектори та будівничі, серед яких А. Захарієвич, Т. Обмінський та І. Левинський, могли лише вибрані. Що більше, так було не один десяток років. Адже після Другої світової війни за чудовим фасадом з мозаїками та рельєфами розмістили канцелярію львівського міського комітету компартії України. А з часів незалежності тут оселились прокурори. Впродовж довгих років сюди заходили лише у справах та за спеціальними перепустками. Восени 2019 року будинок вперше став доступним для туристичних візитів. Так він доєднався до небагатьох наразі адміністративних споруд Львова, які є пам’ятками архітектури і які можна відвідати. Наприклад, до Ратуші, куди вхід відкрито вже багато років.
Стиль головного фасаду – як і будівлі в цілому – можна характеризувати як перехідний. Попри ознаки сецесії, у стильовому вирішенні відображено перехід до неокласицизму, характерний для архітектури Львова кінця 1900-х рр., – Ігор Жук
Фасадне мозаїкове панно з гербом Львова та тріумфальними гірляндами виконувалися ним за картоном Г. Узємбло, – Ігор Жук
Рельєфи головного фасаду роботи Войцеха Пшедвоєвського, – Ігор Жук
«Відкриття для публіки просторів, які в тоталітарній державі завжди закриті, є дуже важливим. Ця будівля дуже прикметна, адже і міськком комуністичної партії, і прокуратура – символи сильної державної влади, доступ до них мали лише обрані. Інших сюди не пускали власне тому, що це символ влади і його треба закрити. Ініціатива відкриття дуже хороша. Зацікавлені люди отримали доступ до мистецьких цінностей. Вік будівлі – 110 років: можливо, для Львова не так багато, але це чудовий приклад модерного мистецтва. А з іншого боку, це сильний символічний крок відкритості влади», – прокоментував керівник магістерської програми УКУ «Історія та культурна спадщина» кандидат історичних наук Богдан Чума.
Торік першими на екскурсії запросили студентів-правників. Від листопада 2019 року і до початку карантину у березні цього року прокуратура приймала туристів за попереднім записом. За словами заступника прокурора Львівської області Миколи Друзюка, оглянути будівлю встигли близько сотні осіб.
«На час карантину ми суттєво обмежили доступ сторонніх осіб до будівлі. Навіть особистий прийом громадян намагаємось проводимо оn-line. Тому довелось наразі призупинити екскурсії. Але це тимчасові заходи, пов’язані з пандемією», – пояснив Микола Друзюк.
Зазвичай туристи приходили подивитись на розкішний головний зал засідань та вітражі будівлі. До слова, вітражі виготовила відома краківська фірма, що працює і донині, вони були пошкодженні під час Ночі гніву 18-19 лютого 2014 року, але вже повністю відреставровані за міські кошти. Водночас не меншої уваги вартують і інші автентичні елементи: мозаїчні композиції, що вмонтовані в бордюри головних сходів, збережені та відреставровані дубові панелі другого поверху, які водночас є стінними шафами, двері, клямки, світильники тощо.
По периметру стін на рівні верхнього ярусу головного залу засідань збережено розписи пензля вихованця Мюнхенської академії Фелікса Виґживальського. Він певний час працював в Італії і був запрошений до Львова спеціально для роботи над цим проєктом. Розпис складається з шести композицій з оголеними фігурами, розміщеними на золоченому тлі. Це міфологізована оповідь, присвячена союзу Торгівлі і Промисловості, – Ігор Жук
Проєкти вітражів розробляли художники Генрик Узємбло і Кароль Фрич. Вони належать до періоду, коли краківський заклад вітражів та мозаїк, власником якого був Станіслав Ґабріель Желенський, своїми виробами здобуває європейську славу, - Ігор Жук
Сьогодні ж тимчасово можна розглядати будівлю ззовні, і тут теж є чимало цікавого. Проходячи повз, зверніть увагу на фасадне мозаїкове панно з гербом Львова та тріумфальними гірляндами, чудові рельєфи, а також одразу три портали: двері центрального виготовлені з міді і доповнені пластинами фацетованого скла, бічний лівий вів до службових сходів, а симетрично розташований правий є ізольованим входом до колишнього приміщення біржі.
Знову відкрити будівлю прокуратури для туристів обіцяють після карантину. А от коли відкриється ще низка не менш цікавих львівських пам’яток, наразі складно прогнозувати. Зокрема, недоступними для огляду туристами залишаються будівлі Львівської ОДА, Головного управління поліції, Апеляційного суду Львівської області, не влаштовують екскурсій також і в низці відновлених останніми роками готелів чи банків, хоча вони не менш цікаві.
Мозаїчне оздоблення центральних сходів.
За словами Богдана Чуми, магістерська програма УКУ окремо займатиметься темою історичного туризму та популяризуватиме ідею відкриття доступу до нині закритих споруд за спеціальними умовами, як це практикують у Європі.
Фото: Мирослава Іваник та Ігор Мартинів
11.08.2020