20-21 червня на батьківщині Симеона Лукача в селі Старуня пройде проща молодіжних спільнот, яку можна буде переглянути в режимі онлайн. Про це повідомили на сайті Центру паломника блаженного священномученика Симеона Лукача.
У суботу, 20 червня, відбудуться нічні чування. У рамках програми молінь заплановано Вечірню, науку, молебень до Блаженного священномученика Симеона Лукача, молитви на оздоровлення, вервицю, Літургію. Провадить отець Василь Баглей. Початок – о 19:00.
Кульмінація прощі запланована на неділю. Об 11:00 розпочнеться Утреня, а о 12:00 – Архієрейська Божественна Літургія. Її очолить наймолодший католицький єпископ Степан Сус, який уперше завітає на Прикарпаття.
Храм Св. Апостолів Петра і Павла у Старуні. Фото: briz.if.ua
Переглянути всі події прощі молодіжних спільнот до с. Старуня в режимі онлайн можна за посиланням:
YouTube – https://bit.ly/3hy4XwV
Facebook – https://bit.ly/2YAVYSU
19.06.2020Для довідки:
«Декрети Апостольського Престолу» в Римі від 24 квітня 2001 року відкрили шлях до беатифікації тридцяти українських подвижників (29 греко-католиків і 1 римо-католик). Серед них був і єпископ Симеон Лукач.
Єпископ УГКЦ Семен (Симеон) Лукач народився 7 липня 1893 року в селі Старуня (тепер – Богородчанський район, Івано-Франківська область).
Навчався в місцевій початковій школі, відтак у повітовій школі в Богородчанах. Потім вступив до гімназії в Коломиї. Середню освіту закінчив матурою 1913 року. Того самого року його прийняли до Духовної семінарії у тодішньому Станіславові, на богословські студії.
Закінчив студії 1919 року (через Першу світову війну мав дволітню перерву в науці), і того ж року єпископ Хомишин висвятив його на священника.
У листопаді 1920 року о. Лукач отримав призначення префекта Станіславівської духовної семінарії й одночасно став заступником професора богослов’я.
У травні 1921 року був направлений душпастирем у село Саджаву. 27 березня 1922 року о. Лукач – викладач релігії і катехит у гімназії. 30 листопада того ж року став духівником Станіславівської духовної семінарії.
6 червня 1929 року о. Симеона призначили професором богослов’я духовного ліцею, а з 27 травня 1938 року він став професором Станіславівської духовної семінарії.
1945 року Кир Григорій Хомишин уділив йому єпископське свячення. До березня 1946 року працював священником у Старуні разом з місцевим парохом.
Після Львівського лжесобору 1946 р. Симеон Лукач не зрікся переконань і не погодився перейти під юрисдикцію Московського патріархату. Відтак був вимушений перейти на нелегальне становище і провадив душпастирську роботу в хаті свого брата, водночас влаштувавшись працювати бухгалтером у столярній майстерні в селі. Так тривало до 1949 року. Хтось доніс на владику Лукача, і 26 жовтня 1949 р. органи КДБ вперше заарештували його. Після ухвалення вироку у серпні 1950 р. – 10 років ув’язнення – виконував каторжну роботу на лісозаготівлі в таборі Красноярського краю.
Фото: gulag-museum/commons.wikimedia.org
11 лютого 1955 р. звільнений і повернувся до рідного села.
У липні 1962 р. його заарештували вдруге і засудили на 5 років у колонії суворого режиму. У березні 1964 р. через критичний стан здоров’я – туберкульоз легенів – був звільнений з ув’язнення і перевезений до рідного села Старуня.
Помер 22 серпня 1964 року як мученик за віру в рідному селі Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області. Похований на сільському цвинтарі.
29 квітня 2018 року Блаженніший Святослав, глава УГКЦ, взяв участь у святкуванні з нагоди 125-річчя від дня народження блаженного священномученика Симеона Лукача. Тоді ж відбулося освячення і відкриття музею Блаженного Священномученика Симеона Лукача та підпільної УГКЦ.
