Життєві мигунці
— Рррр-раааа! Рррр-рааа!
Із стрипіхатих конарів Стрийського парку, колишнього цвинтаря і корпусу кадетів зірвались хмари гайвороння. Чорними ескадрами піднялися понад дерев'я, споглядаючи униз, хто їх крикові перекривляється.
— Рррраааа!
— Кpa, крррра!
Прохожі задирали голови, нащурювали вуха, щоб розгадати, звідки походить дивовижний вереск і яка його причина.
Є. Справа вияснена. Це не тільки гайвороння реагує на кілька лозунгів ВКП(б), але "львовское пехотное училище" відбуває генеральну пробу перед завтрішнім парадом, вправляючи унізоном вияв масового ентузіязму.
До півночі перекочувались вигуки "розентузіязмованих" курсантів по парку і Вулецьких узгір'ях, виполошуючи з усіх кутиків розкоханих командирів.
Гайвороння давно покінчило свій святочний мітинг, поукладавшися до спокійного сну (НКВД туди не заходило) на вершках старих ялиць і смерік.
Ранок зривав заспаних червоноармійців з "койок". Починався замкнений парад, ну і, очевидно мітинг. Мітингувалися від ранку до півдня. І знову за кождим лозунгом трясло кадетськими мурами верескливе "Уррра!". Трясло мурами, висмоктуючи із бездонних солдатських шлунків всю силу вчорашнього "ужину" і ранішнього "завтраку". П'ятдесят лозунгів ВКП(б), поданих урядово до вірування і викрикування вистачало, щоб стахановським темпом приспішити процес травлення трьохденних суп у трьох годинах.
Очевидно, що по такій голосово-шлунковій "треніровці" кожний солдат, вирвавшися на "виходне" гонив із скорістю транссибірійського експресу до найближчої бакалії, купував буханець хліба, зразу ж краяв його на малі пайки, запихав у заялозені кишені вонючої шинелі і щойно потім "перевиконував план государственного питання", напихаючись чорним хлібом, пірожним, "канфєтками", твердим сиром, смердячими селедцями і таранню.
Цей перший наклад бакалійних ласощів доповнювали потім солдати в місті кількома пайками морозива і вкінці підливали кільканадцяти бакалами пива.
Спішились робітники з фабрик додому на пісну юшку по тригодинному надобов'язковому, добровільно-примусовому мітингу, наввипередки гонила шкільна молодь, вислухавши тригодинних доповідей про міжнародне положення і капіталістичне оточення з нагоди дня РККА, дзвонили розпачливо переповнені трамваї, хрипіли лозунгами гучномовці, витріщались на прохожих сорокаті плакати..
Над містом уносились "пахощі" солдатських шинель, бакалійних ласощів, порозливаного пива, духи "Теже" і чорного хліба.
Львів святкував день красної, єдиної у світі, доблесної і непереможної робітничо-селянської apмiї.
Над цитаделею, Вулькою і Стрийським парком вороння скликалось на свій щоденний вечірний мітинг:
— Рррр-раааа! Рррра!
[Львівські вісті]
26.02.1942