Малий фейлетон
— Може купите нову книжку, добродію Шпунька?
— Та де тепер у голові книжки? Звідкіля взяти сьогодні гроші на такий люксус?
— Прошу на народні цілі!
— Пане, та я ледве сам животію!
— Раднику Череватий, жертвуйте щось на полонених!
— Що ви собі думаєте, що я з тої пенсійки можу ще для других давати?
— Сьогодні останній день збірки теплих речей для Німецької Армії! Ви вже занесли якісь теплі речі, пане меценасе?
— Добродію, та що я можу дати? Тепер такі часи, що хоч торбу на плечі і за жебрами!Сам я мерзну в цій кожушинці...
— Пане докторе, може щось на повенян?
— Ви знову жебраєте! Та я сам як повенянин. Большевики мене знищили! Можу вас дати золотого, більше не маю!
— Ви вже запренумерували газети, пане директоре?
— З чого, добродію, з чого? Таке псяче життя, що ледве можу два рази у тиждень дозволити собі на "Львівські Вісті", бо то, кажу вам, чоловік дуже жадний новин...
— Прошу вписатися в члени Комітету, пане професоре! Це ж національний обов'язок!
— Пане, та вступити може; але вкладок, бігме, платити не маю звідки. Жінка, четверо дітей, з чого тут вижити? Тепер хоч з моста та у воду!
— Жертвуйте щось на бідні сироти по замучених большевиками!
— Ще що вигадаєте, мій пане! На це давай, на то давай! А чи хто питає, звідкіля я маю взяти? Маєте 50 грошів і більше не показуйтеся на очі!
_______
— Пане Шпунька, прийдіть сьогодні до нас. Буде радник Череватий меценас Крутий, доктор Піячинський, директор Фурченко, професор Ловський та Лазаревич.
— Не знаю, чи буду мати час!
— Що? Не говоріть дурниць!.. Не пожалуєте!
— Хрестини?.. Весілля?..
— О, така маленька перекуска... Горілочка, но... якийсь чайочок... опісля маленька пульочка... Так до одинадцятої...
— Прийду!.. Напевно прийду!.. — Ага! Я хотів ще вам сказати, що на неділю має нас меценас запросити...
_______
Бідні люди! Ходять, нарікають, викликують співчуття, а іноді і сльозу витиснуть з людського ока. Живуть тихо-смирно, прибиті недостачами, завжди скривлені... Аж серце болить, коли подумаєш, як можуть вони вижити, коли їх платня є тільки 700—1000 золотих у місяць!
[Львівські вісті]
21.02.1942