Вистава памятника Володимира Барвіньского отворена в сали нової школи промислової у Львові за вступом по 20 кр. від особи. Цїлий дохід призначений на кошти памятника. Плякати оповіщуючі повисшу звістку, випечатані по руски, але польскою азбукою. Засягнувши близших информацій від комітету памяткового, а именно від п. Володимира Барвіньского, ми довідались, що цїлу виставу устроює на власну руку різьбар п. Роман Левандовскій, і що доходом з вистави мають покритись кошти, які понїс п. Левандовскій при транспортї памятника з Відня. Нїякої же більше участи, крім дозволу на сю виставу, комітет памятниковий не брав в тій виставі, бо она єсть справою самого п. Левандовского. — Годї однак не зазначити, що Русини мають тепер дуже добру нагоду оглянути памятник Вол. Барвіньского (алєґорія "Просвіти народної"), котрому віддають всяку похвалу і признанє фахові знатоки і любителї штуки.
Цїсар уласкавив 79 вязнїв, між тими в заведеню карнім для мужчин у Львові 8, для женщин 7, в Станіславові і Висничи по 5 осіб.
Подорож инспекційна нового директора державних зелїзниць, д-ра Билиньского, по Галичинї буде тревати від 24 н. ст. лютого до 11 марта. В подорожи тій д-р Билиньскій огляне шлях Краків-Львів і стації: Підволочиска, Броди, Станіславів, Коломию, Чернівцї і Сучаву. В Кракові і Львові забавить директор по кілька днїв.
Реформа заведеня кульпарківского. Видїл краєвий має предложити соймови кілька внесень що-до кульпарківского заведеня, а то: 1) прибудувати два крила до будинку кульпарківского коштом 86.204 зр., 2) перебудувати одноповерхові будинки коштом 12.410 зр., 3) для заохоти слуг крім роздаваня дотеперішних нагород дукатових, підвисшувати платню о 12 зр. по однім роцї служби; 4) справити більше ліжок сїткових для умислово недужих епілептиків і 5) справити инструменти музичні і поправити огород до проходів.
П. Володимир Ганаківскій, родом з Рогатина, член товариства "Академична Громада", бувшій член-основатель сего товариства, одержує в суботу дня 20 н. ст. лютого степень доктора всїх наук лїкарских на краківскім університетї.
Огнї. Дня 1 н. ст. лютого повстав огонь в домі селянина Михайла Вереса в Волцневі і був би при сильнім вітрі, якій тогди лютив ся, знищив цїле село, єсли би не скора а успішна поміч властителя села п. Видаєвича, котрий своєю сикавкою огонь зльокалізував. Крім того забрав п. Видаєвич всю худобу погорілця до себе і обіцяв єму дозимувати єї своєю пашею а другому погорілцеви Ив. Зубрицкому дарував цїлий матеріял на будинок.
З Микуличина пишуть нам: Жандармерія тутешна мало наглядає коршми, повні пяних людей чи то в будень, чи в свято, навіть підчас служби Божої в церкві, а в ночи з 16 на 17-го н. ст. лютого лучив ся в микуличиньскій коршмі Воропа такій факт, що братанич директора краківскої поліції Енґліш [остаючій в крайній нуждї] так небезпечно занедужав з запою в коршмі, що ледве чи буде жити.
Самоубійство. Підофіцир 10 п. піхоти М. Шульц відобрав собі оногди житє розпущеним фосфором боячи ся кари за службове переступство. Похорон самоубійника відбув ся дня 16 н. ст. лютого.
В селї Ворохтї згоріла хата а з нею і четверо дїтей, котрих родичі самих лишили, пійшовши на весїлє.
В спpaві пораненя д-ра Бялковского на бали в Тарнові доносять до Now. Refor., що власти войскові рішили строго укарати виновників. Капітан Пастернак, що дав причину до тої афери, зложив своє достоїньство офіцирске і таким чином лишив ся без средств до житя. Головним однако виновником має бути поручник Шимичек, що підпитого вже капітана Пастерника намовив до викликаня афери. За те третій виновник, поручник Захаріясевич, дїлав в добрій вірі, бо думав, що тут розходить ся о напасть на капітана з сторони д-ра Бялковского. Опінія публична обвиняє також одного цивіліста, яко головного мотора цїлої афери. Слїдство судове в тій справі веде ся дальше.
Фердинанд Лєссеп, славнозвістний инжинір францускій творець каналу суезкого, тяжко занедужав i лїкарі не мають надїї удержати єго при житю.
Дитина з пташачою головою. Директорови шпиталю им. архикн. Стефанії в Будапештї, професорови д-рови Бокайови, представлено сими днями незвичайний виродок людскій. Єсть се 12-лїтний хлопець, Иван Добош, родом з Баттонії, у котрого голова зовсїм така, як у птаха. Хлопець важить всего лиш 9 кільоґрамів.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Maнастирець, в повітї самбірскім 100 зр. на докінченє будови школи.
