Мирослава Іваник

20 млн грн минулого тижня виділив Кабмін на реставраційні роботи Святоюрського собору у Львові. Разом з тим після кількох років зволікань та суперечок сесія Львівської міської ради затвердила детальний план території Святоюрської гори. На практиці це може означати повернення до серйозних реставраційних робіт і відновлення дискусій про ревіталізацію унікальних садів Святоюрської гори.

 

 

Гроші на зараз…

 

Одразу декілька народиних депутатів минулого тижня повідомили про те, що 20 млн грн виділено церкві Юра під час розподілу субвенції 2017 року з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

 

Зі слів директорки департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА Оксани Ткачук, 20 млн грн, які виділили постановою Кабміну, — це та сума, яку просили і на яку сподівалися в області. Область також заклала у своєму бюджеті 300 тис грн на проектні роботи. А от кабмінівські гроші заплановано скерувати на виконання реставраційних робіт. Як пояснює архітектор Ігор Кузьмак, який робив проект ревалоризації пам'ятки на замовлення обласної адміністрації, за ці гроші здебільшого мінятимуть комунікації.

 

«Є роботи, з якими не можна зволікати. Йдеться про заміну мереж, водовідведення, ліквідацію зволожень основних конструктивів, просушку підвалів, — розповідає Z Ігор Кузьмак. — Окрім цього, треба швидко рятувати обидві вхідні брами, які в гостроаварійному стані. Також теплопостачання треба привести у відповідність до нормативів. Наше завдання — якісно виконати роботи. Будемо бачити, на що вистачить коштів. Почнемо з невідкладного».

 

 

Собор святого Юра не мав такого фінансування від кінця 1990-х — початку 2000-х років. Тоді, готуючись до візиту Папи Івана Павла ІІ до Львова, на соборі та у Митрополичих палатах виконали реставраційні роботи. Тоді пам'ятці перепало майже 30 млн грн, пригадує архітекторка Лідія Горницька, чия команда багато років поспіль була генеральним проектувальником реставраційних робіт на храмі.

 

«Роботи виконували пришвидшеними темпами: впорядкували фасади та провели масштабну реставрацію та пристосування митрополичих палат. Працювали до пізньої ночі і майже без вихідних, бо фінансування, як завжди, затримали. Більше того, замість 60 млн грн, які мали виділити, реально дали менше половини. Тому багато питань залишились невирішеними. Йдеться про заміну мереж, реставрацію усіх підпірних стінок, які в аварійному стані, створення нової підстанції, яка живитиме комплекс, а також про відселення мешканців капітульних корпусів», — розповідає Лідія Горницька, додаючи, що про ці проблеми говориться роками на усіх нарадах щодо собору Юра, однак то були лише розмови. Тож перші 20 млн грн для церкви — це можливість повернутись до їх вирішення.

 

… і плани на потім

 

Минулого тижня сталась ще одна знакова для храму та для міста подія. Львівська міська рада затвердила детальний план території Святоюрської гори. Зі слів головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, це рішення передусім дає можливість відвести землю і єпархії УГКЦ, й іншим землекористувачам. У перспективі це може означати серйозні зміни у цьому районі. Управління земельних ресурсів департаменту містобудування тепер має передбачити фінансування і розробити проект землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб.

 

Межі території. Клацніть для детального перегляду

 

«Детальний план території чекав затвердження з 2012 року, — пояснює Юліан Чаплінський. — Було багато містобудівельних рад та громадських слухань, але питання встановлення пам'ятника на площі було дуже складним, тож процес затягувався. Затвердити детальний план, уникнувши політизації питання, вдалось, коли пристрасті вляглись».

 

Головний архітектор Львова наголошує, що план не вносить змін у містобудівну структуру цього району. Документом визначено історичні межі Святоюрської гори і зараховано ці землі до земель історико-культурного призначення, що обмежує можливу їх забудову. А скверу та площі надано статус земель рекреації.

 

«Це територія пам'ятки світового значення ЮНЕСКО і вона давно мала мати статус земель історико-культурного призначення. Врешті вона його отримала», — пояснює розробник ДПТ, колишній головний архітектор Львова Юрій Криворучко.

 

«Як пам'ятку ЮНЕСКО комплекс собору Юра треба розглядати та впорядковувати в комплексі. Йдеться про територію від вулиці Листопадового чину і до вулиць Озаркевича та Городоцької. Це сам собор, північні та південні барокові сади, а також фруктовий сад. Історично церкві також належав і сквер біля цирку, але зараз ця земля загосподарьована містом», — уточнює заступник директора НДІ пам'яткоохоронних досліджень Мінкульту Микола Гайда.

 

Більша частина Святоюрської гори — колишні сади, які вже багато років незагосподарьовані. Йдеться передусім про барокові сади XVIII століття поблизу Митрополичих палат, які розкинулись на насипних терасах і аналогів яким свого часу не було ні у Львові, ні в Україні. Вони постали разом з комплексом собору святого Юра, до чого спонукала тогочасна мода. Перший декоративний сад на терасах гори розбили у 1762−1771 роках, після смерті Меретина — головного архітектора Святоюрського собору. За час більш як 300-літньої історії сад не раз змінював вигляд, з реґулярного терасового саду поступово ставав пейзажним.

 

 

Згідно з історичною довідкою Миколи Гайди, окрім території барокових садів, церкві протягом століть також належали монастирські сади, які простягались на схилі, що прилягає до цирку, і в доглянутому вигляді існували у XVІ–XVІІ ст., а в ХІХ ст. відійшли в небуття. Ці території дійшли до нашого часу у вигляді озеленених схилів. Частина цих пагорбів впорядкована і набула статусу скверу, основу якого закладено в роки Другої світової війни. Третім елементом зеленого простору гори був фруктовий сад, що прилягав до вулиці Гоголя та Городоцької.

 

Сьогодні Митрополичі сади мають обмежену доступність і для огляду закриті. Однак після вирішення земельних питань це може змінитись. Землю колись розкішних Митрополичих садів фактично розділено на три частини. Лише невеликий шмат належить церкві. Більшість же території — власність міста, ще на частині розміщено залишки ретрансляційної вежі, яку демонтували наприкінці минулого року.

 

«У 2015 році церква чітко заявила, що готова взятись за впорядкування території садів. Але спершу її треба детально вивчити, аби розуміти потреби», — коментує Z Ігор Кузьмак.

 

За останні два роки з ініціативи церкви у садах організували толоку та два ексклюзивні фешн-шоу від Караванської. У перспективі тут хочуть облаштувати великий відпочинковий простір. Тут можуть бути частково відновлені тераси, встановлені лави для відпочинку та прокладені прогулянкові хідники.

 

 

«Єдиного бачення проекту у міста, церкви, архітекторів і громади наразі немає. Коли настане час і будуть компромісні пропозиції, їх винесуть на громадські слухання. І тільки тоді можна буде говорити, що реально, а що ні. Але принциповою є позиція, що ця територія використовуватиметься як для потреб церкви, так і для потреб міста», — підсумовує Ігор Кузьмак.

 

16.02.2017