[Конець гостини руского театру в Станіславові. — Станіславівскі Русини а т. зв. "всенародное" віче. — Рускі письма з намістництва до Консисторії і руска напись на старостві.]
Минувшого тиждня опустив рускій народний театр наше місто, попращавшись на послїдній виставі устами режісера р. Яновича в Русинами, котрі — треба признати — з виїмкою кількох некультурних одиниць, приймали єго в часї двомісячного побуту з патріотичною гостинностію, заповнюючи простору салю з своїми родинами. Вже-ж то справдї Русини як станіславівскі так і замісцеві знані з свого щирого патріотизму і готовости спішити громадою там, де их кличе честь і амбіція народна. На послїдні два представленя виставлено славну оперу М. Лисенка і першого разу (в недїлю) велика саля була заповнена, а другого разу (ві второк) весь театр випроданий. Самих наших пан-отцїв з родинами прибуло кількадесять. Не заманило их так зване "всенародноє" віче, котре того самого дня відбувалось у Львові.
Опроче з наших сторін їздив на віче тілько один-однїсенькій чоловік з интеліґенції, новоименований совітник епископскої консисторії, а і телєґраму знов зладив і вислав також один чоловік, і підписавши єї для ефекту: "Русини станіславівскі". Тут прямо всї сміють ся з того підпису, бо знають, що Русини станіславівскі не мають нїчого спільного з тими людьми, що уряджували так зване "всенародноє" віче.
В тутешній Консисторії оглядано два найновійші письма з презідіїв намістництва писані вже по руски і з руским підписом намістника. Москвофіли строять gute Miene і кажуть — risum teneatis — що се стало cя в наслїдок жалоби небіщика Явдика до трибуналу в р. 1881.! Надїємось, що тепер члени тутешної консисторії і місцеві Русини-адвокати, виготовляючи поданя для руских партій стануть писати до всяких властей і урядів в рідній мові, — чого доси на жаль не роблять, — а инакше добрий приклад ц. к. львівского намістництва і розпорядженє ц. к. міністра справедливости в справах гіпотечних на нїчо не придасть ся і тілько будуть сталим свідоцтвом, що Русини уміють тілько кричати і плакати на упослїдженє рідної мови властями і урядами, а самі з признаних вже рідному язикови прав користати не хочуть....
Тамтого тиждня прибито також на тутешнім старостві нового цїсарского орла, під котрим побіч польскої фіґурує вже й руска напись: "Ц. к. Староство".
