Значення лікарських досліджувань для вибору звання
Львів, 3 лютого. Вступаючи в життя та вибираючи звання на осліп, молода людина часто не застановляється над тим, чи вибрана професія відповідає її психічним та фізичним здібностям. Така непідібрана професія стає джерелом невдоволення та розчарування, ломить людину на ціле життя, загрожує рядом небезпек, хворіб, каліцтв а то й смертю.
Які небезпеки несе з собою невідповідний під фізичним оглядом вибір професії? Хто-небудь має нахил до недуги Базедова, тоді праця у фабриці йоду чи його перетворів у короткому часі викличе гострі прояви цієї недуги. Хоч недуга Базедова сама в собі не є професійною, в даному випадку стає професійною. Тільки лікарські оглядини можуть виявити нахили до цієї хвороби та спрямувати робітника до професії, вільної від йоду.
Знаємо, як небезпечний є для оточення хворий на туберкульозу відкритої форми, сифіліс, грибкові занедужання, ріносклєрому, трахому й інші інфекційні недуги. Іноді навіть вистачає короткого контакту з хворим, щоб товариші хворого на інфекційну недугу самі захворіли. Тому хворий на інфекційну недугу,не сміє працювати в такому оточенні, де міг би загрожувати здоров'ю своїх товаришів. Особливо важне є лікарське дослідження там, де хворий може інфекувати широкі маси населення, як пр. у споживчих крамницях, у фабриках харчових засобів, у молочарнях, школах та фризієрнях.
Людина з виснаженим організмом та слабо відживлена є дуже мало відпорна на недуги. Обов’язком лікаря є вказувати таким людям професії, що менше виснажують. Бо важка фізична праця може пошкодити з природи слабе здоров’я, може стати причиною туберкульози чи недуги серця або інших хворіб, а в дальшій послідовності й причиною смерті.
Невідповідний під фізичним оглядом добір професії загрожує частими нещасливими припадками й самому робітникові та його оточенню, та може стати причиною каліцтва або й смерти. Знаємо, що є люди, які на висоті дістають такого сильного завороту голови, що втрачають рівновагу й падають вниз. Такі люди не сміють працювати на будовах чи в інших професіях, які зв'язані з перебуванням на висоті (сажотруси, бляхарі й т. д). Рішення, чи завороти є хвилеві, проминаючі, чи це є тривале, чи хвилеве, чи важке пошкодження змислу рівноваги, може дати тільки лікар. Епілєптики не сміють працювати в званнях, в яких повірено їм життя й здоров'я інших людей, нпр. вагоноводії, візчики, машиністи льокомотиви і т. п. Епілєптична атака підчас виконування такої професії грозить каліцтвом й смертю, не лиш самому робітникові, але й десяткам, а то сотням людей. Оцінку та розпізнання епілєпсії може поставити тільки лікар, що не допустить епілєптика до виконування такої професії.
Докладне прослідження фізичного стану робітника та його фізичних диспозицій повинно мати разом з психотехнічним дослідженням вирішальний вплив на вибір професії. Це повинні пам'ятати не лише ті, що вибирають звання, але й керівництва заводів та установ. Дирекції підприємств у ніякому разі не повинні приймати на роботу осіб, які не перейдуть відповідних професійно-лікарських оглядин. Фізіотехнічні досліджування зменшать кількість пропущених днів недуги та кількість нещасливих припадків, збільшать ефективність праці та затримуватимуть флюктуацію робочої сили. Для одностайности, систематичности та можливости дальших наукових дослідів повинні керівництва підприємств вимагати від робітників обслідування в Інституті Психотехнічних Досліджувань міста Львова. Всебічне фізіотехнічне, психотехнічне та антропологічне дослідження у Психотехнічному Інституті запевнює вибір відповідного звання. Правильний підбір професії забезпечить робітника перед можливими недугами, каліцтвом і розчаруванням, дасть повне вдоволення своєю працею.
Д-р В. Лазорко, керівник III. Відділу Фізіотехнічних Досліджувань при Інституті Психотехнічних Досліджувань міста Львова.
