Про "всенародноє" віче.

У Львові дня 2 н. ст. лютого 1892.
Так склало ся, що як-раз сегодня, коли в сали "Народного Дому" відбувало ся так зване "всенародноє" віче, скликане партією антінародною, — народовцї в церкві Baсиліянок поминали память пок. Володимира Барвіньского в передодень pоковин єго смepти, — память того, котрий першій подав гадку віч всенародних і в-перше перевів єї в дїло 1880 року.
Як жe-ж богато від того часу змінило ся! як же-ж дуже неподібне нинїшне віче з року 1880-го! Тогдїшне віче, підготовлюване і скликуване представителями всїх сторонництв руских, було спpавдї всенародним і мало на цїли "зєдинити" всїх Русинів до працї на основі народній, — нинїшне-ж віче, підготоване в великій тайнї і скликане людьми лиш одної пapтiї, названо хиба на кпини "всенародним", бо-ж явна цїль єго: "розєдиненє" і перепинюванє консолідації Русинів на основі народній, яка свого часу була на думцї у пок. Володимира Барвіньского, за котрою народовцї до нинїшного дня кріпко стоять і мимо всяких перепон перевести єї мусять.
Нинїшне так зване "всенародноє" віче — то лиш дальша одна виднїйша проява борби змагань антінародних против непоборимої идеї народної, — прояви в дусї злощастної проґрами з 1866-го року, — в дусї антінародного становища занятого опісля послами старої партії в радї державній а проголошеного послом Иваном Наумовичем, — в дусї тої роботи, що довела до процесу Ольги Грабар, в дусї поїздок галицких паломників на кожду антінародну демонстрацію за границею, — в дусї цїлої антінародної політики, кермованої рукою ворогів нашого національного розвитку і доступу, а ярко проявляючої ся в грубім здеморалізованю одної частини галицко-рускої интеліґенції. Лише дуже недогадливий та наївний не добачить такого именно значіня нинїшного так званого "всенародного" віча.
Саля "Народного Дому" — як можна було й догадувати ся — повна селян, мало-міщан і священиків. Не дивниця! Серед интеліґентної суспільности рускої чимало ще водить ся людей збаламучених і одурених москвофільскими орґанами, — они-ж і доставили на віче — або з собою попривозили, або виправили до Львова — досить селян, а решту доповнили "наганячі" з Брідщини, Золочівщини, Тернопільщини... Аґітація москвофільска за численностію віча була як відомо — дуже сильна, а до того розпоряджувала і одним средством, котре у неї очевидно все знайде ся, кілько разів иде о демонстрацію антінародну...
Длятого численність нинїшного так званого "всенародного" віча єсть без глубшого значіня і може заимпонувати хиба тим кільком необізнаним з нашими відносинами Россіянам, що приїхали до Львова яко справоздавцї, бо нїкому більше она не заимпонує і впливу на хід справ руских мати не може. Віча мають у нас рішаюче значінє не тим, що в нїм взяло участь тілько а тілько людей, — але тим: хто віче скликує і хто аранжує? Пара радикалів збирає дуже численні селяньскі віча в Коломиї і селяне ухвалюють все, що она им предложить, а коли б радикали мали тоту форсу грошеву, що москвофіли, так само заповнили би селянами салю "Народного Дому". Але се на хід справ руских впливу мати не може. Нехай би на поклик самих москвофілів прибуло і десять тисяч селян, — то се на хід справ не вплинуло би стілько, скілько вплинув би підпис бодай одного народовця під відозвою скликуючою віче і бодай один реферат держаний народовцем, — хоч-би на само віче замість десять тисяч явило ся лише сто селян...

02.02.1892

До теми