Заснування Українського Театру Малих Форм у Львові
Про потребу театру-ревії у Львові шкода й вести дискусію. Це наглядна конечність! Театр, де можна б послухати музики та поглянути на короткий скетч, де можна б побачити ефектовний танок та почути новий, гарний дотеп, а передусім де можна б одержати культурну, погідну розвагу — це мрія майже всіх мешканців Львова. І не диво, спроби заснувати такий театр не дали до тепер бажаного наслідку. Згадаймо хоч би часи "Цвіркуна", що — хоч як був живий — мусів упасти, згадаймо театр "Варієте", що не спромігся заповнити недостачу такого вимріяного театру-ревії. Все ж не можемо не підкреслити здобутків цих театрів. Від часів "Цвіркуна" почався розвій наших вокальних квартетів — ревелерсів; "Варієте" вчить нас, що без літературно-мистецького керівництва, без авторського складу такий театр існувати не може, і ось в українських молодих літературно-мистецьких колах Львова зродилась думка через театр оживити літературно-мистецьке життя. Чому ж замучувати та відстрашувати публику старими, нудними сценами, перетравленими десятки разів дотепами, коли стільки нових, ефектовних тем. Запрягти з однієї сторони авторів до воза муз, щоб відгукнулись вони на теперішність, дати з другої сторони львівській публиці новий, актуальний і передусім мистецький репертуар та, найважніше, оживити мистецьке життя, витягти авторів, мистців і музиків на сцену, щоб творили з безінтересовністю, узялись молоді літератори та мистці з романтичним розмахом до праці. Як цей оптиміст із віршованої сцени С. Гординського (написаної до першої вистави нового театру) в одній блюзі, з розгорненим ковніром сорочки, не звертаючи уваги на скривлені губи, втисненого в валянки та загорненого в пледи песиміста, несуть вони новому театрові ввесь свій порив і полет.
Поезія має такого репрезентанта, як завжди живий, буревійний С. Гординський, малярство репрезентує мистецький смакун В. Ласовський, сатирою купатиме з поза великих окулярів колишній редактор "Комара" Е. Козак, про рівень музики дбатиме проф. З. Лисько, нові танки презентуватиме п. Дарія Кравців, солістів очолює оперний тенор Мирослав Старицький.
А яка велика плеяда авторів працюватиме для театру: Ів. Керницький, чи радше його веселий псевдонім Іван Дріт, Богдан Нижанківський, Іван Іванців, Гіякинт Брунька, що часом у поважному настрою зветься Сливкою, Федь Триндик, що тужить до Львова в далекій сільській закутині, Зенон Тарнавський (к. керівник програми Львівського Радіокомітету), і багато-багато інших. У плані авторів нові, оригінальні сценки, пісні, пародії та скетчі, перерібки з наших і чужих гумористів, ось хочби актуалізація деяких творів Вишні чи Вухнеля, пародії на наші драми й опери, як теж поважні драми й опери в мініятюрі. Помислів у кожного безліч, щоб лиш був театр і репертуар буде готовий. Усіх авторів поєднує одна думка, щоб Український Театр Малих Форм, (бо таку назву надали новому театрові) був фрагментом історії української культури. Це бажання вводить нас зразу в мистецьку атмосферу театру. Автори й організатори театру здають собі справу з того, що задумують. Хочуть дати мистецьку насолоду з дотепною розвагою для громадянства.
Сензацією буде Український Вертеп, над яким уже театр працює: головним автором є перший ініціятор Українського Вертепу Едвард Козак. Прем'єра Уктемаф-у, заповіджена вже на лютий ц. р., буде, сподіваємось справжньою культурною подією у Львові.
(от)
