Як позбавити сили фейкові новини?

 

Фейкові новини можуть цілеспрямовано змінювати наші переконання. І, як результат, ми вважаємо правдивим те, що насправді не відповідає істині. Науковці нещодавно задумалися над тим, як можна послабити вплив фальшивої інформації. Їхня ідея: психологічне «щеплення» може притлумити негативний вплив фальшивих повідомлень. Експеримент засвідчує, що принаймні частково воно спрацьовує. Той, хто попереджений про маніпуляції, згідно з результатами дослідження, менше їм піддається.


 

Зображення: Slate.

 

 

Зміна клімату – казка, а щеплення шкодять більше, ніж приносять користі? Чимало тем в нашому суспільстві є контраверсійними, хоча факти свідчать на користь однієї з інтерпретацій. Регулярно зустрічі адвокатів і скептиків завершуються гарячими дебатами – і кожен вважає, що має рацію. І проблема ось у чому: якщо одні посилаються на наукові докази, інші переконані, що їхня аргументація побудована на справжніх фактах. Їхній світогляд надає перевагу іншій правді: правді, породженій пропагандистськими кампаніями або фейковими новинами, тій, яку складно розвінчати як брехню.

 

Науковці на чолі Сандером ван дер Лінденом (Sander van der Linden) з Кембриджського університету нещодавно задалися питанням: як можна послабити вплив таких хибних повідомлень? Тобто, як зробити людей менш вразливими до неправдивої інформації?

 

Їхня ідея полягала в тому, що можна здійснювати щеплення в буквальному розуміння слова – як в медицині. Адже при вакцинації організм повинен боротися з послабленою формою небезпечного патогена, щоб в результаті змогли розвинутися захисні механізми.

 

Такою ж логікою керувалися соціальні психологи, щоб знешкодити фейкові новин. Але в їхньому випадку вакциною було попередження про спроби маніпуляції хибними фактами. «Неправдива інформація може поширюватися, як вірус. Наш метод полягає у тому, що ми пропонуємо когнітивний репертуар, який, так би мовити, робить нечутливим до цього віруса», – пояснив ван дер Лінден.

 

Аби перевірити, чи ця стратегія дієва, науковці проаналізували погляди 2 167 піддослідних без їхнього відома. На платформі Amazon Mechanical Turk, що пропонує користувачам за незначну винагороду виконати в Інтернеті завдання, ван дер Лінден зі своїми колегами представили учасникам два суперечливих факти про зміни клімату. Згідно з одним глобальне потепління відбувається насправді, й поміж науковцями панує консенсус про існування антропогенних кліматичних змін. Згідно з іншим тисячі науковців переконані в протилежному і, відповідно, жодного консенсусу не існує. І до представлення, і після нього учасники дослідження вказували, як, на їхню думку, виглядає наукова єдність в галузі кліматичних змін.

 

Результат: Як і сподівалися, презентовані факти впливали на ставлення піддослідних. Якщо вони переглядали повідомлення про реальні події, то й оцінювали єдність науковців в середньому на 20 % вище, ніж на початку розвідки. Натомість під впливом хибної інформації віра в науковий консенсус зменшувалася – щоправда лише на 9 %.

 

Цікаво й те, що деяким учасникам науковці демонстрували один за одним обидва факти про кліматичні зміни. Несподівано з’ясували: якщо хибне твердження слідувало за правдивим, воно гасило позитивний ефект правильної інформації. Тобто опісля думка про консенсус поміж науковцями піддослідні оцінювали так, як на початку експерименту, й пояснення правильних фактів взагалі не приносило ніяких результатів.

 

«Ставлення багатьох людей до зміни клімату ще не достатньо чітке. Вони знають про дебати, які ведуться, але не певні, в що мають вірити. Суперечливі висловлювання їх бентежать – і люди не можуть сформувати власну думку», – каже ван дер Лінден.

 

Проте є й хороша новина: помічений гальмівний ефект фейків можна притлумити незначним «щепленням». Якщо науковці між правильними та хибними припущеннями поміщали загальне попередження про поширення неправдивих новин, то позитивний ефект правди зберігався – принаймні частково: піддослідні голосували за консенсус приблизно на 6, 5 % більше, ніж до цього.

 

Ще суттєвішим ефект виявився тоді, коли помилкову інформацію розвінчували завдяки конкретним прикладам. Так команда вчених крок за кроком переконувала піддослідних, що гіпотетично підписана науковцями петиція була фальсифікована. Це дало свої плоди: віра в консенсус зросла майже на 13 %.

 

Дослідники інформують: ця стратегія однаково добре проявила себе на представниках усіх політичних переконань – чи демократів, чи республіканців, чи безпартійних. Це означає, що, превентивно попередивши населення про політично мотивоване поширення фальшивих повідомлень, можна зробити громадську думку менш вразливою до нього, а заразом і берегти та підтримувати згоду щодо наукового консенсусу.

 

«Завжди будуть люди, що взагалі не піддаються зміні світогляду. Проте ми віримо, що в головах більшості є місце для нових переконань», – резюмує ван дер Лінден.

 

 

Keine Macht den Fake News 

University of Cambridge, 24/01/2017

Зреферувала Соломія Кривенко

30.01.2017